1181
Урядова спадкоємність: спецфонди розорять в ім'я бюджету
— Казна та Політика
Методами управління окремими сферами економіки новий уряд мало чим відрізняється від старого. Кабмін Тимошенко намагався підім'яти під себе незалежні за законодавством від бюджету фонди соціального страхування, прописавши їх кошторис в додатку до проекту держбюджету-2010.
Кабмін Азарова працює в тому ж напрямку, але, правда, чіткіше і злагодженіше - одним махом збільшує витрати одного з фондів соцстрахування, не враховуючи при цьому думку правління фонду, і швиденько закріплює "нововведення" парламентським ухваленням. Принципи керівництва удосконалюються від уряду до уряду прискореними темпами, що й зрозуміло - двигуном таких інноваційних підходів є безгрошів'я ...
"Нещасний" фонд
Почнемо з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фінансовий розпис якого геть-чисто покритий дірами. Дефіцит бюджету "нещасного" фонду, як його називають у народі, за підсумками 2010 р. планується на рівні 600 млн. грн. при 4-мільярдній "касі". До такої ситуації призвело рішення попереднього уряду надати вугільникам відтермінування зі сплати відрахувань до фонду.
Як відомо, за рішеннями Кабміну від 23 липня, 29 жовтня 2009 р. і 20 січня 2010, Мінвуглепром і Державне казначейство повинні направляти кошти з держбюджету підприємствам вугільної промисловості на виплату заробітних плат, оминаючи сплату страхових внесків до фонду. Передбачалося, що ця преференція буде діяти протягом року.
Відповідно до закону про тарифи на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності, для шахтарів передбачена найвища планка відрахувань із заробітних плат до бюджету фонду - 13,5% (67-й клас професійного ризику виробництва). У той же час, вуглярі є основними споживачами коштів фонду - на них припадає близько 60% виплат за травматизмом на виробництві. "Ми не можемо не обслуговувати людей, які стали інвалідами або загинули на виробництві у вугільній галузі", - зазначає перший заступник директора виконавчої дирекції фонду Сергій Нестеров.
За його словами, зняття цього навантаження з вугільників не аргументоване економічно. "Починаючи з минулого року, наші доходи були на 50 млн. грн. на місяць менші, ніж заплановано. Загалом, Україна споживає близько 300 млн. грн. на місяць на такі потреби", - пояснив Нестеров. Таким чином, на 1 січня ц.р. заборгованість фонду перед постраждалими на виробництві громадянами склала 200 млн. грн. "При цьому вугільна галузь нам до 1 січня заборгувала понад 500 млн. грн. І цей борг продовжує збільшуватися. На сьогоднішній день ми винні нашим громадянам фактично 450 млн. грн., А вугільна галузь нам - більше 700 млн. грн.", - повідомив Нестеров. "Ми розуміємо, що проблему заборгованості власними силами ми ніяк не вирішимо. Або держава повинна допомогти вугільникам, або вони повинні залучати кредитні ресурси", - підкреслив він.
Через "потреби" до чужої кишені
Єдиний фонд, бюджет якого на сьогодні бездефіцитний, - фонд соцстрахування на випадок безробіття. Тим часом, "прискорене" ухвалення держбюджету-2010 принесло і йому проблеми. Справа в тому, що правління цього фонду ще в лютому затвердило бюджет на поточний рік. Проте уряд, ігноруючи законодавство, вирішив, що фонд в поточному році повинен додатково виділити 360 млн. грн. на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів. Тобто, узаконена Радою ідея не залишає фонду вибору - або виконуй, або судися, але з ким? .. За словами члена правління фонду, який побажав залишитися неназваним, керівництву фонду залишається тільки обговорити можливість скорочення видаткової частини свого бюджету для виділення зазначеної суми, оскільки ця стаття витрат не передбачає дотацій з держбюджету.
Судячи з усього, урядові мужі або не читають закони, або вирішили частково перекласти на чужі плечі фінансову відповідальність за виконання низки бюджетних програм. Але далі виникає питання про доцільність існування як соцфондів, якими на свій розсуд затикають бюджетні діри, так і цих програм. Хоча, враховуючи те, як був прийнятий основний фінансовий закон країни, не варто дивуватися, які витрати і за чий рахунок в ньому прописані.
На тлі дефіцитності бюджетів соцфондів вже не перший рік в Україні обговорюється питання введення єдиного соціального податку. Але кілька зареєстрованих у парламенті законопроектів так і залишилися у статусі проектів.
Щоправда, міністр праці та соціальної політики Василь Надрага нещодавно заявив, що податок буде введений з 1 січня 2011 р. Для бізнесу таке рішення стало б значним "паперовим" полегшенням на тлі сьогоднішніх численних статей відрахувань, проте, чи зупинить це урядові фантазії , поки невідомо. Зрозуміло одне - у нашій країні наявність законів, навіть відмінно виписаних, не означає їх виконання ...
Юлія Главацька
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
