7028
Бізнесу залазять до кишені
— Казна та Політика
Уряд знайшов приховані резерви наповнення скарбниці. Подані до парламенту командою Миколи Азарова і підтримані депутатами в першому читанні зміни до податкових законів (законопроект № 6337) зможуть, за розрахунками Кабміну, залучити до бюджету додатково 16 млрд грн. Досягти цієї мети дозволить тотальне підвищення акцизів, а головне - запровадження драконівських правил адміністрування податку на прибуток і ПДВ. Ефект від нововведень посилить і розширення повноважень Державної податкової адміністрації.
Терпіння і труд
Микола Азаров продовжує удосконалювати свої дослідження на ниві розширення повноважень податкової. Підтриманий Верховною Радою законопроект пропонує навантажити фіскалів новою роботою, надавши їм право контролювати дотримання трудового законодавства. Ця новація переслідує виключно благородні цілі: виявити і покарати роботодавців, що виплачують своїм співробітникам зарплати "в конвертах". Відповідно до змін, що вносяться до КЗпП і Закону "Про охорону праці", податкова інспекція, отримавши сигнал про те, що на підприємстві (незалежно від форми власності) працює персонал без укладення трудових договорів або сама фірма здійснює господарську діяльність без реєстрації, може проводити позапланові "обстеження" виробничих, торгових та інших приміщень. Причому в законопроекті не розшифровується, що це за "обстеження" і які наслідки вони можуть мати для компанії
"Передача ДПАУ контролю над трудовим законодавством суперечить статусу державної податкової служби, її функції та правовим основам, закріпленим у профільних законах, зокрема в законі" Про Державну податкову службу України ", відповідно до якого її основним завданням є контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів ", - коментує юрист адвокатського об'єднання "Волков Козьяков і Партнери" Руслан Малиновський.
Особливу увагу в законопроекті приділено боротьбі з мінімізацією сплати податку на прибуток. За підрахунками Мінфіну, лише 20% задекларованих компаніями збитків є реальними, що дозволяє зменшити розмір сплати податку на прибуток. "Станом на 1 січня 2010 р. збитки підприємств склали 75 млрд грн. З них 25 млрд сформовані за рахунок втрат внаслідок курсових коливань в 2008 р., ще стільки ж сформували банки за рахунок визначення кредитних зобов'язань за касовим методом.
Застосовуючи схеми фіктивного надання маркетингових послуг, завищення розміру роялті, шляхом операцій з цінними паперами було мінімізовано ще 10 млрд грн. прибутку. Лише 15 млрд грн. - Це збитки сумлінних платників податків, які витратилися на модернізацію або розширення виробництва ", - заявляють у Мінфіні.
Щоб припинити цю практику, законопроект № 6337 шляхом внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" пропонує в 2010-2014 рр.. дозволити підприємствам переносити на майбутні податкові періоди лише 20% від загальної суми понесених збитків. "Якщо ці новації будуть підписані Президентом і набудуть чинності, компанії, які зазнали збитків за цілком з'ясованих причин - у результаті фінансової кризи, змушені будуть заплатити податок на прибуток фактично із збитків. Регулярність податкових надходжень буде забезпечена дискримінаційними відносно збиткових компаній методами", - говорить старший консультант Deloitte Євген Ратманський.
Аналогічний підхід пропонується застосувати і відносно збитків, що виникли за рахунок курсової різниці. Законопроект пропонує враховувати їх уже після фактичного погашення заборгованості в іноземній валюті. На сьогоднішній день збиток розраховується, виходячи з умовного продажу такої валюти в останній день звітного періоду, і, відповідно, ця умовна сума зараз включається платником податку до валових витрат. "Ідея полягає в тому, щоб отримати податок на прибуток вже сьогодні. Збитки все одно рано чи пізно при продажу валюти виявляться. Але кошти вже будуть сплачені до скарбниці", - говорить партнер юридичної групи AstapovLawyers Тетяна Кузьменко.
Крім цього, законопроект зобов'язує компанії з річним доходом понад 100 млн грн. разом з податковою звітністю надавати фіскалам ще й бухгалтерські звіти. Великі підприємства повинні будуть також вести облік різниці, що виникає при застосуванні цих двох методів обліку їх діяльності.
Відшкодування ПДВ ускладнять
Але, мабуть, найбільш потужний удар Кабмін має намір завдати мінімізаторам, які не доплачують до скарбниці ПДВ або незаконно претендують на його відшкодування, для чого пропонується в першу чергу посилити контроль за подається підприємствами звітністю. З цією метою законопроект № 6337 позбавляє підприємства вибору щодо форми подачі звітності - електронної або паперової. Після того як новації набудуть чинності, всі без виключення компанії повинні будуть перейти на віртуальне спілкування з податковою інспекцією. Це в рази збільшить заробітки фірм. які присмокталася до фіскалів, що надають посередницькі послуги з передачі електронних звітів від суб'єктів господарювання до податкових інспекцій.
Запропоновані урядом зміни до Закону "Про податок на додану вартість" обумовлюють введення обов'язкового подання фіскалам разом з податковою декларацією електронних копій реєстрів виданих та отриманих накладних. У Мінфіні запевняють, що це дозволить ДПАУ оперативно реагувати і своєчасно вживати дієвих заходів, що запобігають можливості використання злочинних схем незаконного відшкодування ПДВ. Добропорядним же платникам податків уряд гарантує автоматичне відшкодування завдяки впровадженню електронної перевірки даних про формування податкових зобов'язань та кредиту.
Щоб максимально звузити коло претендентів на відшкодування ПДВ, законодавчі правки позбавляють підприємства права формувати податковий кредит за операціями з контрагентами, щодо яких судом ухвалено рішення про ліквідацію (призупинення їх діяльності), або за договорами, визнаним служителями Феміди недійсними. Крім того, на поточний рік запропоновано призупинити дію норми Закону "Про податок на додану вартість", що дає підприємству право включати до складу податкового кредиту майбутніх періодів невідшкодовані суми ПДВ. Відповідно до законопроекту, залишок невідшкодованих сум має відображатися в декларації окремим рядком, підприємства отримають можливість включити їх до складу податкового кредиту лише в майбутньому році.
Команда Миколи Азарова непогано попрацювала й над тим, щоб штучно збільшити надходження від ПДВ до бюджету. Допомогти в цьому фіскалам покликані положення законопроекту, що розширюють підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ. Зокрема, податкова зможе анулювати свідоцтво платника ПДВ, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність його за місцезнаходженням. Як показує практика напрацьована фіскалами, забезпечити такий запис дуже просто.
Після анулювання реєстрації платником ПДВ суб'єкт підприємницької діяльності повинен здійснити так званий умовний продаж товарних залишків або основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит, але ПДВ, що має бути сплачений до бюджету від такого продажу, цілком реальний. Особливої уваги з боку уряду удостоїлися компанії, що здійснюють операції з підакцизними товарами. У відповідності з пропонованими законодавчими правками, одночасно зі сплатою акцизного збору вони повинні будуть авансом заплатити ПДВ - 20% від суми акцизу. Правда, введення цієї новації уряд пропонує відкласти до наступного року.
Індивідуальний підхід
Окремою мішенню розпочатої урядом війни проти мінімізаторів стали банки. Законопроектом передбачено зміну положення Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" таким чином, щоб формування страхових резервів банківськими установами відбувалося тільки на "нестандартну заборгованість", в межах фактично виданих боржнику коштів та відсотків за позиками. Нормативи створення резервів складуть 15% суми наданих кредитів (зараз розмір резервів під кожну конкретну позику залежить від ступеня проблемності боргу і може складати від 10 до 100% кредиту).
Буде заборонено створювати страхові резерви за придбаними цінними паперами, заборгованості на коррахунках інших банків, наданими гарантіями, поручительствам і дебіторської заборгованості. В Асоціації українських банків запевняють, що ці вимоги можуть спровокувати низку банкрутств фінустанов. Адже всі створені раніше резерви по забороненим тепер статтями доведеться включити до суми валових доходів та сплатити з них податок на прибуток. "Це призведе до виникнення штучної прибуткової діяльності у податкових звітах і сплати податку на неіснуючий прибуток", - говорять в АУБ. Тепер, як зазначають спостерігачі, НБУ доведеться або приймати постанови, які пояснять дані положення, чи ініціювати скасування цих норм, якщо він вважатиме, що вони нашкодять банківській системі.
Одним з найпростіших способів поповнення державної скарбниці стане підвищення акцизів на тютюнові вироби, алкогольні напої та бензин. У сукупності це дозволить залучити в скарбницю додатково понад 4 млрд грн.
Втім, на думку експертів, очікування податківців від збільшення акцизів занадто завищені. "Судячи з усього, автори документа зробили прості арифметичні розрахунки - помножили збільшення акцизів на обсяг підакцизних товарів. Проте в реальності варто очікувати, по-перше, зниження споживання алкоголю та тютюнових виробів, а по-друге, збільшення кількості контрабандної та контрафактної продукції. До підвищення акцизів, приміром, цигарки було вигідно вивозити з України.
Тепер же, швидше за все, зростуть контрабандні потоки з Молдови та Росії, оскільки там сигарети будуть дешевшими. Що стосується контрафактної продукції на ринку алкоголю, то вже зараз його обсяги оцінюються в 40% реального ринку. Різке зростання акцизів активізує самогоноваріння, підпільні лінії з виробництва горілки і вина, а також тіньове використання легальних потужностей, коли частина виробленої продукції не буде враховуватися в офіційній звітності ", - коментує ініціативи депутатів начальник відділу дослідження проблем протидії податковим правопорушенням НДЦ проблем оподаткування Національного університету ДПС України Андрій Новицький.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
