11753
Загнали у кут. Замість податкових канікул бізнесу - навала перевірок
— Казна та Політика
Всупереч передвиборчим обіцянкам про підтримку малого і середнього бізнесу, нова влада продовжує справу старої - стаханівськими темпами вибиває гроші з підприємців.
"Пишіть краще про любов", - так реагує київський бізнесмен Микола Стамболі на питання "Фокуса" про те, скільки разів його приватний готель в цьому році перевіряли контролюючі органи. Набила оскому тема - тиск держави на бізнес - знову на піку популярності. Нова влада, забувши про передвиборчі обіцянки оголосити п'ятирічні податкові канікули для малого та середнього бізнесу, йде на нього в наступ.
Прийнятим державним бюджетом передбачено, що податків і зборів в цьому році потрібно зібрати майже на 40% більше, ніж у минулому. На виконання цих планів залишилося лише вісім місяців, тому парламент приймає нашвидкоруч закони, що підвищують акцизи та збільшують базу оподаткування. Втім, Михайло Бродський, голова Держкомпідприємництва, в інтерв'ю "Фокусу" заявив, що про обіцянки влада пам'ятає. "1 січня 2011 запрацює новий Податковий кодекс, і всі обіцянки в ньому будуть враховані", - пообіцяв чиновник.
А поки, за неофіційною інформацією податківців, "персональний наряд" їх установи на II квартал цього року збільшено майже у два рази в порівнянні з тим самим періодом 2009-го. Державній митній службі у 2010 році потрібно поповнити скарбницю сумою, що перевищує минулорічну на 20 млрд. грн. А з урахуванням схильності обох відомств до перевиконання плану, бізнесу не позаздриш. Мова йде про більш ніж 3 млн. зареєстрованих в країні платників податків, з яких 2,3 млн. - фізособи, у тому числі які працюють за спрощеною системою.
Конверти нещастя
Найпопулярнішим приводом для візиту податкового інспектора в цьому році стали порушення трудового законодавства. З цієї причини тільки з січня по березень ДПАУ перевірила близько 4 тис. компаній, покаравши винних штрафами на суму 619 млн. грн.
Для порівняння: за IV квартал 2009 р. подібних перевірок було проведено 3,2 тис., а штрафів і донарахувань - у два рази менше - 290 млн. грн. Але права трудящих тут ні до чого ревізорів цікавить лише мінімізація соціальних зборів і податків, якою грішить більшість роботодавців у країні, видаючи зарплату в конвертах або не оформляючи співробітників на роботу офіційно. Полювання на "нелегалів" і "конверти щастя" ведеться різними методами, в тому числі і нетрадиційними. Наприклад, податківці моніторять оголошення про найм на роботу і під виглядом пошукачів з'ясовують особливості працевлаштування та виплати зарплати в компанії.
"Але ж підприємці мінімізують зарплати не від гарного життя - занадто високі доводиться платити податки, - розповідає голова Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко. - Навантаження на фонд заробітної плати залежно від виду підприємства сягає 37-42%". Показовим є приклад бізнесменів, які працюють за системою фіксованого податку, чий річний обіг за законом не повинен перевищувати 119 тис. грн. В Асоціації хмельницьких ринків підрахували, що такий бізнесмен, за умови офіційного оформлення п'яти дозволених законом співробітників, повинен віддавати на зарплати та обов'язкові соцплатежі майже половину свого щорічного обігу.
"Проблему можна вирішити, якщо збільшити мінімум хоча б до 600 тисяч гривень", - вважає виконавчий директор Асоціації Олександр Сниховський. Минулого тижня він спеціально приїхав до Києва, щоб особисто передати пропозиції членів своєї організації державним чиновникам і депутатам. Але, швидше за все, очікуваних змін візит не принесе: Михайло Бродський розповів Фокусу про те, що готується об'єднання фіксованого податку з єдиним, що означає фактичну ліквідацію першого.
Візити ревізорів
Майже кожна перевірка будь-якого контролюючого органу закінчується штрафом, донарахуванням податку або хабарем", - розповідає Юрій, фінансовий директор великого роздрібного підприємства в Києві. Його компанію з початку року перевірили і оштрафували вже тричі, але торговець на це дивиться філософськи:" Будь-яка нова влада хоче затвердити своє панування, а закручування гайок для бізнесу - один з елементів такої політики ". Але подібна реакція характерна лише для великого бізнесу - для малого навіть 5 тис. грн. штрафу може обернутися руйнацією. При цьому оскаржувати - справа практично безглузда. Приміром, в I кварталі цього року ДПАУ, розглянувши скарги платників на 1733 податкових рішення, визнала незаконними повністю або частково лише 23 з них.
Олександр Супрунюк, бізнесмен, що займається будівництвом і сільським господарством у подільських містах Нетішин і Славута, називає те, що відбувається, не інакше як терором відносно підприємців. За його словами, в деяких західних областях оголошено полювання на бізнес, а ревізори "ходять вулицями з пачками порожніх бланків перевірок, вишукуючи, кого б потрясти". Бродський визнає існування проблеми позапланових перевірок. "Ми на податкову вже наїхали і вимагаємо припинити перевірки", - заявив він Фокусу.
Місцеве об'єднання підприємців "Край", очолюване Супрунюком, з перевірочною вакханалією справляється способом, винайденим бізнесменами Тернопільської області. "Ми організували мобільні бригади у складі юриста, бухгалтера і просто активного члена нашої організації, - ділиться досвідом бізнесмен.
- Бригада виїжджає на перевірку і бере в ній участь як третя сторона. Тому, кого перевіряють, достатньо лише зателефонувати. Як правило, після прибуття третьої сторони перевіряючі розчиняються в повітрі ".
Саме держава, висуваючи жорсткі вимоги до українських підприємців, не поспішає йти їм назустріч. Борг з податку на додану вартість, який за законом має відшкодовуватися експортерам, вже досяг 28 млрд. грн., розповів в інтерв'ю Фокусу генеральний директор зерно-трейдера "WG Грейн" Олег Юхновський. Підприємець поєднує комерцію із захистом інтересів галузі, працюючи віце-президентом Української аграрної конфедерації. Така громадська діяльність Юхновському не заважає, особливо зараз, адже, за його словами, вже два місяці ні один з українських зернових посередників не працює. "Підтверджений борг перед трейдерами - 5 млрд. грн. Торгувати невигідно, - пояснює причину простою гендиректор" WG Грейн ". - І далі буде тільки гірше, тому що посередники, щоб хоч якось заробити, почнуть тиснути на виробників, щоб ті знижували ціни на зерно. А фермерам доведеться поступитися, оскільки зберігати врожай ніде - надійних елеваторів в Україні на всіх не вистачить. В результаті найбільше програють виробники".
Добро в митниці
На митниці теж не сидять без діла, активно зупиняючи контрабанду і попереджаючи штучне заниження цін на ввезені товари. "Підприємці можуть декларувати більш низьку ціну на ввезений товар, щоб віддати державі менше грошей", - запевняє керівник прес-служби митниці Світлана Судак. Але, за інформацією Олександри Кужель, екс-голови Держкомпідприємництва, ситуація складається з точністю до навпаки: митники найчастіше штучно завищують ціни, посилаючись не на документи, надані імпортерами, а на інформації внутрішніх баз даних товарів відомства. "Раніше ціни з декларацій автоматично множились на три, а зараз на чотири", - запевняє колишній чиновник.
Крім цього, співробітники митниці можуть нараховувати податки заднім числом, за давно ввезений і вже проданий товар. Донецький імпортер коньяку "Старий Кахеті" Олексій Немерюк зіштовхнувся з цим особисто. Ось уже рік над ним висить майже мільйон гривень боргу з акцизного збору, нарахованого таким чином. Попри програні суди, митники регулярно телефонують Немерюку, щоб з'ясувати, коли ж він віддасть мільйон.
"Загвинчування гайок у бізнесі призведе до збільшення кількості охочих піти в тінь і платити не державі, а чиновницькому даху, що обійдеться значно дешевше офіційних податків", - вважає Леонід Рубаненко зі Спілки податкових консультантів України. Багато підприємців можуть не витримати податкового преса і відмовитися від власної справи взагалі. 55-річний Юрій, колишній приватний перевізник з Дніпродзержинська, попрощався з перевірками і податками саме так - закрив підприємство. "Хоч мої доходи тепер менші, зате і головного болю від ревізорів немає", - тішиться екс-бізнесмен. Підприємці із Західної України за ініціативою хмельницького об'єднання "Край" обрали інший шлях боротьби з тиском - висунули владі 10 вимог, у тому числі про введення мораторію на перевірки і на єдиний податок. В іншому випадку вони обіцяють розпочати безтермінову акції протесту, яку готова підтримати 21 область України. Щоправда голова Держкомпідприємництва ні про які акції протесту чути не хоче: "Владу неможливо залякати", - безапеляційно заявляє він.
Катерина Шаповал
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
