988
Тарифи погрожують вкрасти
— Енергетика
З часу приходу до влади, нова-стара команда держуправлінців в характерній для неї манері ні словом про принципи своєї енергетичної політики не обмовилася. В результаті переговори в Москві на тему про енергетичну інтеграцію України і східних сусідів виглядають спробою поставити віз попереду коня, оскільки Україна законодавчо і структурно не готова до реалізації масштабних проектів в тих же газовій галузі, атомній енергетиці і гідроенергетиці навіть з росіянами.
НАК "Нафтогаз України", ДП "НАЕК "Енергоатом", ВАТ "Укргідроенерго", ДП "Східний ГЗК", ДП "Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстантіновського родовища уранових руд", - всі ці підприємства на сьогоднішній день є державними монополіями, а відчуження їх майна заборонене законом. Отже, для того, щоб говорити про можливість створення консорціумів або СП, про паритетний обмін активами або продаж акцій під залучення інвестицій, необхідна велика робота з адаптації вказаних компаній в умовах ринку.
В цілому ж в цілях масштабного залучення інвестицій в енергетику в Україні необхідно створити відкриті конкурентні ринки електроенергії, вугілля і газу, вирівняти тарифні диспропорції.
Втім, більше половини політиків, експертів і журналістів в Україні досі не розуміють, навіщо країні потрібна приватизація в енергетичному секторі, а можливість акціонувати держпідприємства з подальшим продажем акцій сприймається громадськістю як здача труби або ядерної енергетики. Подібні настрої, безумовно, активно підігріваються як опозицією, так і представниками чиновницько-бізнесових кланів.
Сьогодні досить часто можна почути, що "Укргідроенерго" нібито успішно добудовує Дністровську ГАЕС власними силами і здатна самостійно завершити цей проект з обігових коштів (читай: з кишень споживачів). Можна не сумніватися, що таке саме побажання - зберегти підприємство в держвласності і дати можливість розвиватися за рахунок тарифу - висловлять і в "Енергоатомі".
Однак достатньо на хвилинку уявити, що буде з країною, якщо вона почне відновлювати і розвивати своє енергетичне і інфраструктурне господарство винятково з тарифу? Перше, що станеться, це різкий ціновий стрибок на продукцію і послуги кожної з монополій.
Варто також врахувати, що держава, на відміну від приватного інвестора, не турбується про перспективи повернення вкладених інвестицій, що неодмінно позначиться відповідним чином на термінах, якості і ефективності виконуваних робіт.
Тому основою національних інтересів країни в енергетиці є реформування енергетичної галузі і відвертість для світових інвестицій, а основною загрозою - збереження монополізму і його посилення за рахунок ще більшого злиття.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
