634
Газове єднання - не категорична відмова
— Енергетика
Останні дні були насичені подіями і заявами, здатними надалі зробити величезний вплив на українську газову галузь. По-перше, 13 травня Президент України Віктор Янукович “пожартував” про те, що об'єднання “Газпрому” з “Нафтогазом України” можливе лише за умови обміну акціями 50 на 50 і не інакше.
Таким чином, Президент фактично відхилив пропозицію російського прем'єра про об'єднання двох компаній. В той же час, 13 травня відбулася зустріч міністра палива і енергетики України Юрія Бойка з головою правління “Газпрому” Олексієм Міллером, де російська ініціатива про об'єднання "Газпрому" і "Нафтогазу України" обговорювалася, але жодних рішень прийнято не було.
І нарешті, 13-го ж травня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, яким знімається заборона на приватизацію української газотранспортної системи. Все це разом наводить на крамольну думку про те, що нова українська влада, яка демонструвала протягом останніх місяців прекрасну злагодженість дій в газових питаннях, розбалансована не менше, ніж її попередники.
З іншого боку, можливо, напередодні візиту Дмитра Медвєдєва до України російській стороні натякають на те, що в газових питаннях Україна не має наміру займати позицію беззастережного “угодівця”, а готова запропонувати власні експромти.
До традиційних хлібу-солі додадуть ГТС?
17-18 президент Російської Федерації Дмитро Медвєдєв відвідає з офіційним візитом Київ. У списку угод, які готуються до підписання президентами України і Росії об'єднання “Газпрому” і “Нафтогазу” не значиться, проте опозиція наполягає на можливості “тіньових” домовленостей з цього питання.
Як заявив 13 травня в ефірі "5 каналу" член опозиційного уряду, народний депутат України (БЮТ) Остап Семерак, всупереч своїм публічним заявам нинішня влада готується віддати Росії українську газотранспортну систему. І станеться це, на думку Семерака, вже під час майбутнього візиту Медвєдєва.
Причин для подібних заяв в опозиції завжди було хоч відбавляй, як реальних, так і надуманих. Проте тепер в руках опозиціонерів дійсно вагомий аргумент. Представник владної коаліції, позафракційний депутат України Василь Кисельов вніс до парламенту проект закону, який передбачає скасування тієї частини Закону України "Про трубопровідний транспорт", яка забороняє будь-яку реорганізацію і приватизацію державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
"Останньою перешкодою для команди Януковича на шляху до здачі нашої газотранспортної системи і взагалі всього газового господарства є цей закон, внесений Блоком Юлії Тимошенко і прийнятий в 2007 році", - переконаний Семерак.
Він прогнозує, що цей законопроект, можливо, 18 травня буде поставлений на голосування. “І не виключено, що ми отримаємо "сюрприз": коли Президенти (України і Росії) зустрінуться в понеділок або у вівторок, Україна втратить свою газотранспортну систему", - відзначив Семерак.
Ну що ж, така роль опозиції - пильно стежити за чинною владою і заздалегідь виявляти її "підступні" плани.
Проте, заява Президента України була досить однозначною, до того ж зробив він його в інтерв'ю хай і опозиційній, але російській радіостанції.
Відповідаючи на запитання, чи можливе злиття газових концернів, Віктор Янукович сказав: "Це неможливо". "Якщо 50 на 50 буде, тоді це буде цікаво", - заявив він 13 травня в інтерв’ю радіостанції "Ехо Москви". В той же час Президент підкреслив, що "Газпром ніколи не погодиться з цим. Це такий своєрідний жарт. Що стосується об'єднання на будь-яких інших умовах, це неможливо".
Що б не говорили опозиціонери, але Президент однозначно дав зрозуміти, що на пропозицію Володимира Путіна він не згоден. Якщо ж наступного тижня ГТС все ж спробують віддати під контроль росіянам, то це вкрай негативно позначиться на іміджі лідера регіоналів. Газотранспортна система, безумовно, основний актив "Нафтогазу України", віддати її - означає віддати "Нафтогаз", і це зрозуміло всім. Інша річ, що не зрозуміло, що ж тоді обговорювали Міллер і Бойко в Москві, оскільки Президент і раніше висловлювався проти об'єднання "Нафтогазу" з "Газпромом".
Провокації хороші проти тих, у кого немає стратегії
В інтерв'ю УНІАН незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут відзначив, що заява прем'єр-міністра Росії про можливе об'єднання “Нафтогаз України” і “Газпрому” це зовсім не експромт, а хороша домашня заготівка. “Я б розцінював це як провокацію, в правильному розумінні цього слова, яка дозволяє оцінити реакцію партнерів та їх здатність побачити в запропонованому варіанті свої вигоди або, навпаки, відсутність таких”, - відзначив Нарбут.
На його думку, українській стороні варто більше уваги приділити тому, що ж їй, власне, пропонує Росія. “Я думаю саме цьому могла бути присвячена бесіда глави “Газпрому” Олексія Міллера з Юрієм Бойком.
Зрозуміло, що просте злиття “Газпрому” і “Нафтогазу” неможливе - це в будь-якому разі буде поглинанням “Нафтогазу” російською компанією. Ці компанії непорівнянні за свожю ринковою капіталізацією, і в усьому світі злиття таких нерівнозначних суб'єктів кваліфікується як поглинання меншої структури більшою”, - сказав експерт і додав: ”В той же час варто відзначити, що в Україні є низка конкретних активів у нафтогазовій сфері, які цікавлять російську сторону. Це і газові сховища, і ГТС, і нафтопереробні потужності Кременчуцького НПЗ, шельфові ресурси природного газу в Україні, елементи нафтопроводу. І в зв'язку з цим варто розцінювати пропозицію Путіна як можливість інтеграції перерахованих активів з російськими структурами”.
Нарбут переконаний, що Україна цілком може отримати користь з такої інтеграції, але лише за умови розуміння того, що процес інтеграції не повинен закінчуватися банальним поглинанням. “Для цього нам слід переходити до реформування найцікавіших активів у складі “Нафтогазу”. При цьому треба розглядати можливість інтеграції українських нафтогазових активів не лише лінією Україна-Росія, але і в ширшому контексті. "До двору" нам могли б бути інвестори з Катару або Об'єднаних Арабських еміратів, які зараз проявляють інтерес до видобутку газу в Туркменії і на Каспії. Тут Україна могла б запропонувати свої послуги з транспортування видобутого в Середній Азії газу до Європи”, - відзначив Нарбут.
Він переконаний, що Україна має можливість вести свою гру, але для цього потрібно її спроектувати. “Питання стратегічного планування української гри в нафтогазовій сфері залишається відкритим. Поки ми спостерігаємо різноголосся в українській владі. Прем'єр говорить про те, що жодних пропозицій про об'єднання “Нафтогазу” з “Газпромом”, які заслуговують на уважне вивчення, ми від Росії не отримували, Президент жартує, а міністр палива і енергетики веде переговори з главою “Газпрому”, - констатував експерт.
Нарбут вважає, що у відповідь на російські ініціативи Україна повинна виробити свої, не менш значимі. “Я думаю, що в портфелі міністра палива і енергетики на переговорах 13 травня було доволі багато питань, які не були вирішені в першій фазі переговорного процесу. В першу чергу, мова може йти про вдосконалення наших контрактних взаємин в газовій сфері. Фактично незмінною залишилася формула формування ціни газу, яка нас не влаштовує. Не змінився контракт щодо транзиту газу через українську ГТС, не випадково з'явилася інформація про стурбованість української сторони зниженням обсягів транзиту газу. Це прямий натяк на те, що транзитна угода, яка не забезпечує гарантії обмягів прокачування російського газу через українську трубу, може спричинити перегляд Україною тарифу за транзит”, - відзначив експерт. Підсумовуючи, він підкреслив, що Україна має досить серйозні козирі в переговорах з Росією, проте поки слабо їх використовує.
Із стратегією і тактикою начебто все зрозуміло, але залишається одне дуже непросте питання - за чиєю ініціативою був зареєстрований законопроект про дозвіл приватизації ГТС. Сподіватимемося, що опозиція помиляється, і згаданий законопроект лише покликаний продемонструвати, що Україна остаточно не відмовилася від російських пропозицій і навіть дещо робить для їх реалізації. Приспавши таким чином пильність опонента, українські парламентері зможуть добитися серйозних поступок за іншими важливими пунктами газових взаємин з Росією. Також сподіватимемося, що українська влада, як це вже було в січні 2009 року, не переграє в партії з Росією саму себе і не зажене країну в кабалу ще більш невигідних угод в газовій сфері.
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
