1848
Де взяти 16 мільярдів?
— Казна та Політика
Розглянутий українським парламентом 11 травня в першому читанні законопроект №6337 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оподаткування)" уже викликав серію дуже неоднозначних відгуків і коментарів.
Головні мотиви ухвалення цього законопроекту взагалі-то озвучив міністр фінансів Федір Ярошенко, який презентував його в сесійному залі. Він нагадав, що "на тлі зростання номінального ВВП на 18,4% нам необхідно забезпечити сплату податків до держбюджету України на 58,4 млрд., або на 28,9% більше від фактичних надходжень минулого року". За рахунок пропонованих поправок до законів про оподаткування Кабмін планує збільшити надходження до бюджету на 16,2 млрд. грн. щороку.
Однак уже практично в наступній пропозиції оцінка міністра виявилася набагато суб’єктивнішою: "У таких умовах єдиним шляхом виконання дохідної частини бюджету є вдосконалення норм адміністрування податків, а також збільшення надходжень за рахунок підвищення ставок окремих податків, які не мають істотного впливу на кінцевого споживача".
Є великі сумніви, що норми адміністрування податків справді стануть кращими після їх "удосконалення" за варіантом Мінфіну, як і той факт, що акцизи на горілку, сигарети і бензин, які підвищуються на десятки відсотків, не матимуть "істотного впливу на кінцевого споживача".
Співдоповідач пана Ярошенка в парламенті, голова комітету ВР із питань податкової та митної політики бютівець Сергій Терьохін наголосив, що зауважень комітету до цього законопроекту набралося на 18 сторінок, а порівняльна таблиця з пропозиціями до нього зайняла аж 78 сторінок.
"Якщо говорити політично цинічно, то для опозиції було б найкращим ухвалення законопроекту без правок, а потім місяць почекати", - заявив пан Терьохін.
Що думають із приводу законопроекту №6337 незалежні експерти? Пропонуємо увазі читачів кілька думок.
Леонід Карпов, заступник шеф-редактора журналу "Бухгалтер":
- Що гарного у законопроекті №6337 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оподаткування)", який пройшов перше читання? Та нічого. А от що в ньому є.
До закону про податок на доходи фізосіб вносять зміни, згідно з якими дохід при продажу нерухомого і рухомого(!) майна обчислюватиметься за ціною не нижче від оціночної вартості об’єкта, визначеною суб’єктом оціночної діяльності. Тим самим одразу заганяється в тінь діяльність із продажу дрібних уживаних речей. Ну, скажіть, хто понесе до комісійного магазину своє старе пальто чи томик К.Маркса, коли для цього треба буде запросити сертифікованого оцінювача, один приїзд якого коштуватиме як 100 таких пальто і 100 томиків укупі?
Підвищують акциз. На пиво, наприклад, він зростає на 23%, на спирт - на 16, на сигарети з фільтром - приблизно на 35, на бензин - на 56-81%. Тож слід чекати чергового витка цін, враховуючи, наприклад, що перевізники, безумовно, піднімуть свої тарифи через подорожчання бензину.
Таки пропихують те, що вже так давно пхали: реєстр податкових накладних виключно в електронному вигляді. Тож навіть сільським фірмочкам з одним засновником-фермером доведеться обзаводитися комп’ютером і опановувати ази потрапляння пальцями по кнопках. Найсумніше, що зведені результати обліку, відображені в цих реєстрах, підлягають невиїзній перевірці.
Для включення до податкового кредиту з ПДВ дається лише три місяці з дати виписки податкової накладної! Таке собі чудове дежавю...
Щоправда, сміливі платники можуть звернути увагу на те, що ця норма стосується тільки тих, хто не включив до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних; якщо ж хтось не включив суму вхідного ПДВ до податкового кредиту через те, що не була отримана податкова накладна, то на нього це обмеження не поширюється. Але це вже - для любителів судових процесів.
Від’ємне значення суми податкового кредиту, що залишається після бюджетного відшкодування (славнозвісний рядок 26 декларації), у 2010 році до податкового кредиту наступного звітного періоду включатися вже не буде. До податкового кредиту воно зможе тепер потрапити у кращому разі тільки в січні 2011 року!
Підприємствам, які мали збитки станом на 01.01.2010 р., слід мати на увазі, що їхнім збиткам нададуть "розстрочення" на п’ять років. Тобто зазначені збитки вони зможуть відносити до валових витрат протягом 2010-2014 років у розмірі не більш як 20% на рік.
Банкам забороняють приймати платіжні доручення на виплату доходу, якщо підприємство одночасно не надасть платіжного доручення на перерахування податку на доходи фізосіб, при цьому сума ПДФО повинна становити не менше 5% отриманого доходу. У разі порушення цієї норми банки зобов’язані будуть сплатити до бюджету ці 5% за рахунок своїх коштів. Проте при купівлі підприємством нерухомості сума ПДФО за законом може становити і 0%, і 1%! То на якій підставі підприємство в цьому випадку мусить перерахувати до бюджету 5%? Почнуться конфлікти із продавцями майна, які вимагатимуть належні за законом 100 (99)% вартості майна.
Обмежують видачу коштів під звіт сумою в 10 тис. грн. Інакше податкового агента буде оштрафовано в розмірі 15% від суми такого перевищення. При цьому чомусь вимагають сплачувати цей штраф за процедурою утримання ПДФО. Цікаво, якщо це штраф на підприємство, то з кого його слід стягувати?
Виняток передбачили тільки для видачі готівки під закупівлю сільгосппродукції у населення (хоча, звичайно, не завадило б серед винятків згадати ще й закордонні відрядження).
І перелічили ми, звісно, не все. Загалом - з урахуванням того, що вже прийнято в законі про держбюджет-2010, і того, що збираються зробити зі спрощеним оподаткуванням, - можна зробити висновок: створюються умови, за яких здійснювати в Україні підприємницьку діяльність буде просто неможливо...
Борис Тимонькін, голова правління Укрсоцбанку:
- Одна з найскладніших для банківської системи пропозицій законопроекту №6337 - заборона відносити повною мірою в податковому обліку на витрати страхові резерви за активними операціями. У чому це виражається? По-перше, значно скорочується перелік видів активів, під які можна формувати резерви. З нього виключаються гроші на коррахунках в інших банках, видані гарантії, цінні папери та дебіторська заборгованість, хоча всі ці резерви формувалися багато років, а відповідні вкладення становлять значущу частину банківських активів.
У переліку залишаються тільки видані банками кредити, але й тут з’являється дуже важливе болісне нововведення, яке практично скасовує норму антикризового закону (№1533), що фактично набрала сили тільки восени минулого року. Ця норма каже, що доходи нараховуються тільки касовим методом, тобто враховуються тільки платежі за кредитами, які реально надійшли.
Її скасування, на мій погляд, становитиме головну небезпеку, адже нині, в умовах кризи, існує справді великий обсяг кредитів, які не обслуговуються належним чином. У фінансовому обліку банки нараховують за ними відсоткові та інші доходи, але не одержують реальних грошей. Тому у разі запровадження цього нововведення нам доведеться сплачувати податки з неотриманих доходів, причому за нинішніх умов справді дуже сумнівних до одержання у подальшому. Податок на збитки - це по суті неправильно.
Таке коригування не мало би принципового значення в сприятливий період зростання економіки і банківських доходів за кредитами, коли питома вага проблемних доходів становила 2-4%. Але сьогодні ця питома вага значно вища - 20-25%, а в окремих випадках вона сягає і 30-35%.
Цей рівень "проблемки" і без того серйозно обтяжує банківські баланси і вже перевищує запропонований законопроектом норматив страхових відрахувань за виданими кредитами (15%). Для багатьох установ це буде боляче, але не смертельно. Проте багато банків, особливо з недостатньо добре диверсифікованими портфелями, опиняться в складному становищі, реально на межі банкрутства. І державі, дестабілізувавши ситуацію, знову доведеться шукати гроші для стабілізаційного рефінансування, на рекапіталізацію, виплати вкладникам і т.ін. Тобто, намагаючись похапцем розв’язати одну проблему, держава продукує цілу низку інших, і, наповнивши одну кишеню, не виключено, що доведеться викласти набагато більше з іншої.
Крім того, такий крок ще більше відсуває перспективу відновлення банківського кредитування, отже, стійкого зростання економіки та, відповідно, бюджетних доходів.
Я далекий від думки, що нинішній порядок нарахування страхових резервів досконалий. У ньому справді існує чимало щілин і лазівок для сумнівної оптимізації податкових платежів. Існуючий порядок справді потребує гармонізації з міжнародними стандартами, в яких відповідний облік здійснюється більш адекватно. Тому, на мій погляд, внесення необхідних коригувань мало стати результатом комплексної спільної роботи, у рамках спеціально створеної робочої групи.
Законопроект оперативно розроблений Мінфіном у його інтересах, а потрібне внесення змін до низки документів, причому шляхом проведення необхідних консультацій з участю уряду, законодавців, Національного банку та банківських асоціацій і досягнення компромісу в інтересах усіх зацікавлених сторін. Як мені відомо, нині такі консультації ведуться, але наскільки всі інтереси врахують в остаточному варіанті законопроекту - поки що під питанням.
Андрій Алексєєв
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
