865
Мільярдний похід
Українські емітенти потягнулися на західні ринки. Після затишшя в 2009 р., під час якого наші компанії не здійснили жодного розміщення єврооблігацій, лише за один минулий квітень свої бонди іноземцям змогли продати відразу три емітенти. У травні фінансисти прогнозують ще два вдалі розміщення, а до кінця 2010 р. - не менше шести.
Відправною точкою для українських компаній в 2010 р. стало розміщення в середині квітня єврооблігацій Укрексімбанком: держбанк продав своїх паперів на $500 млн під 8,375% річних. За ним був успішний вихід Донбаської паливно-енергетичної компанії, яка зібрала підписи інвесторів під бондами на $500 млн з прибутковістю 9,5% річних. Практично одночасно стався похід на західні майданчики ВАТ "Миронівський хлібопродукт", який, правда, фінансисти назвали розміщенням лише з серйозною натяжкою, бо йшлося не просто про випуск нових єврооблігацій, а про їх випуск і обмін на стару емісію.
"91% власників євробондів МХП з паперами на $250 млн погодилися обміняти їх на нові облігації на $330 млн під 10,25% річних", - розповів керівник департаменту інтернет-трейдингу ТОВ "Он-лайн капітал" Руслан Левіт.
Минулого тижня були розпочаті підписки на єврооблігації Приватбанку на $500 млн і гірничо-металургійної компанії "Метінвест", де обсяг розміщення, за різними оцінками, може скласти $0,5-1 млрд. Фінансисти прогнозують їх завершення ще в першій половині травня.
Експерти дали декілька пояснень стрімкому походу українських емітентів на західні боргові ринки. Головне - це бажання зловити вигідний момент: іноземні інвестори поступово виходять з кризи, і у них з'являються вільні кошти.
"Накопичилася величезна надлишкова ліквідність, яку потрібно кудись дівати, аби не тримати її в інструментах з мінімальною прибутковістю", - говорить заступник голови правління ПУМБ Дмитро Юргенс.
"До того ж змінилося ставлення інвесторів до українських ризиків. Після завершення президентських виборів і початку конструктивних переговорів з Росією щодо низки економічних питань ризики стосовно Україні дещо зменшилися. Важливим став і фактор полювання за прибутковістю: на тлі зниження ставок на світових фондових ринках наші папери виглядають досить привабливо", - доповнив його старший аналітик ІК "Трійка Діалог" Олексій Булгаков.
Ще одна важлива причина паломництва наших позичальників на захід - це відсутність довгострокових ресурсів для великомасштабного кредитування в українських банків, а також низькі ставки, по яких наші компанії можуть залучати фінансування за кордоном.
Опитані експерти впевнені, що прибутковість єврооблігацій наших емітентів в 2010 р. буде перебувати в рамках 9-10,5% річних. "Наприклад, ми чекаємо, що папери Приватбанку будуть розміщені з прибутковістю 9-9,5%, а "Метінвесту" - близько 9% річних", - сказала аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Ольга Сливинська. "За нашими розрахунками, ставка купона для "Метінвесту" буде в діапазоні 9-9,75% річних. Хоча потенційні інвестори можуть бути стурбовані високим борговим навантаженням компанії і циклічністю металургійного бізнесу: на даний момент її валовий борг складає $2,4 млрд, з яких понад $1 млрд припадає на короткострокову заборгованість", - доповнив її аналітик Phoenix Capital Дмитро Бородай.
Близько 50-60% залучених українськими підприємствами коштів цього року доведеться направити на погашення нагромаджених в 2009-2010 рр. боргів. "Миронівський хлібопродукт" мусить виплатити банкам понад $100 млн. Значну частину коштів, отриманих від розміщення єврооблігацій, споживе на погашення банківських кредитів і ДТЕК.
За прогнозами експертів, до 30-35% коштів від євробондів компанії направлять на покриття поточних касових розривів і лише 15-20% - на реалізацію нових проектів. Інша ситуація з розміщеннями фінустанов: найімовірніше, в погашення старих боргів і покриття збитків від неповернень по кредитах вони вкладуть не більше 40-45% коштів, залучених від розміщення євробондів, а 55-60% сум піде на активізацію кредитування корпоративного сектора.
Очікується, що євровалюта і швейцарські франки, в яких українські емітенти номінували єврооблігації ще до кризи, не користуватимуться у них попитом цього року. У нинішніх умовах валютою розміщення буде долар: одна з найдешевших з точки зору процентних ставок грошових одиниць в світі. Виходити на зовнішні ринки будуть переважно емітенти, які вже здійснювали розміщення єврооблігацій до кризи.
"В першу чергу інвестори звертатимуть увагу на відомі компанії, і лише потім - на "дебютантів", тому останніх будуть одиниці", - пояснив ситуацію Дмитро Юргенс.
За різними оцінками, окрім п'яти українських емітентів, що вже заявили про себе на боргових ринках в квітні, до кінця року з розміщеннями єврооблігацій вийдуть ще десь шість-вісім емітентів. Претендентами на емісію бондів в 2010 р. вважаються банки "Форум", Укрсиббанк, Укрсоцбанк і Ferrexpo.
"При збереженні позитивної кон'юнктури боргового ринку з новою емісією можуть вийти Приватбанк і "Південний", про плани випустити євробонди заявляв Мегабанк. Також на цей ринок спробують вийти декілька компаній харчової промисловості і АПК", - розповів Дмитро Бородай.
"Також можливі розміщення компаній з сектора телекомунікацій", - доповнила його аналітик Foyil Securities Євгенія Афоніна. Згідно з песимістичними прогнозами цього року українські компанії і фінустанови можуть виручити від продажу своїх єврооблігацій на зовнішніх ринках близько $2,5-3 млрд.
"Ми чекаємо залучень на рівні $4-5 млрд", - висловився за оптимістів фінансовий аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса. В разі збереження стабільної економічної і політичної ситуації в Україні і відсутності серйозних потрясінь на фондових ринках Європи і США аналітики прогнозують стабільний попит на наші євробонди.
"Досить сказати, що попит на єврооблігації Укрексімбанку перевищив пропозицію більш ніж в сім разів, а на папери ДТЕК - приблизно в три рази", - повідомила Ольга Сливинська. Пік розміщень, на думку експертів, цього року припаде на серпень-жовтень.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
