708
Греція не може вийти з єврозони
— Казна та Політика
Німецька преса коментує зусилля ЄС, спрямовані на запобігання державному банкротству Греції. Так, газета Financial Times Deutschland пише:
Звичайно, існують різні думки щодо того, як слід було б реагувати на кризу в Греції. При цьому, як би не формулювалися інтереси Німеччини, вони ніяк не ув'язуються з позицією канцлера.
В політичному плані стратегія Меркель (у Брюсселі заявляти про солідарність з Грецією, а дома ставити цю солідарність під сумнів) виявилася бумерангом. А в економічному плані ця стратегія виявляється безглуздою, якщо прорахувати все до кінця.
Греція не піде з єврозони. Ті, хто пропонує цю нісенітницю, просто не ознайомилися з європейськими домовленостями. Стаття 50 Лісабонського договору допускає добровільний вихід з ЄС і тим самим з європейського валютного союзу, але вихід лише з єврозони не передбачає. Ні добровільний, ні, тим більше, примусовий.
Тож для здійснення такої процедури довелося б змінити договір, а для цього знадобляться роки, якщо взагалі удасться домовитися. А на той час Греція збанкрутує, та і значна частина Південної Європи разом з нею.
То яка ж альтернатива? Можна, звичайно, просто відмовити Греції в допомозі і накласти вето на весь пакет рятувальних заходів. Обґрунтувати це можна було б вимогою, щоб Греція докладала більше зусиль для свого порятунку.
В цьому випадку тижні через три Греції доведеться оголосити про державне банкрутство. З 100-процентною упевненістю можна сказати, що одночасно фінансові ринки потягнуть у прірву Португалію, Ірландію і Іспанію. Євро в цьому випадку, мабуть, виживе, але довгий час залишатиметься хворою і слабкою валютою.
Ризикована ідеї введення загальноєвропейської валюти була усвідомленою. З одного боку, євро мав бути своєрідною страховкою від повторення нещодавньої історії, а з іншого боку, він передбачався як засіб об'єднання Європи. Адже Коль і Міттеран свого часу заявили, що загальна валюта зробить процес об'єднання Європи безповоротним. Висловлювалися туманні натяки на те, що без єдиної грошової одиниці Європа просто не виживе.
Політики, проте, прагнули не помічати серйозного, якщо не трагічного протиріччя: валюта без історії була покликана запобігти повторенню історії. А як бути, якщо інші народи, в яких абсолютно інші спосіб життя і самосвідомість, не побажають перейняти каталог німецьких доброчесностей, складений "франкфуртським монстром", як французи називали ФРН. Для врегулювання цього питання були передбачені штрафи, не здійсненні на практиці, а ось статті про вихід або вигнання з валютного союзу немає.
Якщо пригадати ситуацію в 1990-91 роках, то ідея введення загальноєвропейської валюти була явною спробою випередити події. Але, щоб насторожитися, досить було одного погляду на банкноти, від яких треба було відмовитися.
Німці, яким вже раз довелося відмовитися від купюр із зображеннями виряджених в хутра купців епохи Відродження, тепер позбавлялися банкнот з портретами математика Гауса і Клари Шуманн, які втілювали тиху спокійну Німеччину, якою вона завжди хотіла бути. Голландці відмовлялися від свого 500-річного гульдена, французи - від свого революційного міфу, а італійці - від безумної кількості нулів своєї ліри.
А ось греки жодної секунди не засмучувалися через необхідність відмовитися від драхми. Вони насолоджувалися низькими відсотками на кредити в новій стабільній валюті і, як сьогодні з'ясовується, трохи переборщили.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
