3284
Що заважає розвитку української фармацевтики
Скорочення імпорту ліків, зростання експорту готових препаратів, збільшення продажів і рекламних бюджетів – українська фармацевтика отримала хороший поштовх до розвитку під час кризи. Що цьому допомагає, а що заважає? "Інвестгазета" знайшла п'ять пояснень.
Все частіше в рейтингах найбагатших і найуспішніших компаній, складених журналами Forbes або Fortune, можна зустріти світових виробників фармацевтичної продукції. З кожним роком вони ближче і ближче підбираються до верхніх позицій, які займають гіганти Wal-Mart або Exxon Mobile. І якщо у багатьох традиційних учасників цих рейтингів останнім часом прибутки скорочуються, то у фармацевтів, навпаки, зростають. Сьогодні фармгалузь називають однією з найдинамічніших. І недаремно, адже лише у минулому - кризовому - році найбільші світові виробники лікарських препаратів змогли збільшити свої прибутки в середньому на 30%.
Україну ця тенденція також не обійшла. В період кризи вітчизняний ринок лікарських засобів був чи не єдиним, який демонстрував зростання. За даними ІГ "Сократ", в 2009-му його обсяг склав 19,4 млрд. грн., що на 31,2% більше в порівнянні з минулим роком. У ІК Dragon Capital прогнозують, що протягом найближчих трьох-чотирьох років він зростатиме з мінімальною динамікою 30% на рік. В період кризи перед вітчизняними фармацевтами відкрилися додаткові можливості. Наприклад, їм удалося відвоювати 2% ринку у імпортерів, наростити експорт. Здавалося б, непоганий поштовх для активного зростання і розвитку, але не все так просто.
Заміщення імпорту
PRO З кінця 90-х років український ринок медпрепаратів безперервно наповнювався імпортною продукцією. Вплив зарубіжних фармвиробників у нашій країні неухильно зростав, ослабляючи позиції вітчизняних гравців. За словами фінансового аналітика ІК "Синком Капітал" Андрія Патіопи, до 2004 року в грошовому вираженні іноземці завоювали 69% українського ринку, а до 2008-го їх частка складала вже 79%. Фінансова криза пригальмувала цю тенденцію. За даними ІГ "Сократ", в минулому році обсяг зарубіжних постачань лікарських препаратів в натуральному вираженні скоротився на 16,2% - до 27,8 тис. тонн. У доларовому еквіваленті він склав $1,9 млн., що на 13,4% менше в порівнянні з минулим роком. Це було обумовлено зниженням купівельної спроможності населення на тлі істотного подорожчання зарубіжних медпрепаратів і зсувом попиту у бік недорогої фармпродукції вітчизняного виробництва.
Варто відзначити, що різниця в ціні між імпортними і українськими ліками колосальна – залежно від категорії товару вона може складати 300-400%, а деколи досягати 600-700%. До того ж, як розповіла керівник відділу аналітики ІК "Велес Капітал" Ліна Ольмезова, в 2009-му середня ціна на імпортні медикаменти зросла на 67% в порівнянні з минулим роком. При цьому приріст середньозваженої ціни українських препаратів минулого року склав 34%. Зовсім не збільшувати вартість своєї продукції українські фармацевти не могли, бо у виробництві ліків вони використовують імпортну сировину, куплену за валюту. Проте наявність непоганих його запасів дозволила їм підвищувати ціни плавно, уникаючи відчутних стрибків. В результаті вітчизняні компанії змогли помітно наростити обсяги продажів і поліпшити свої фінансові показники. Так, за підсумками 2009 року аптечні продажі Борщагівського ХФЗ збільшилися на 25%, компанії "Інтерхім" - на 32%, "Фармаку" - на 16%. А фармацевтична компанія "Дарниця" підвищила показник EBITDA на 52% ($41 млн.).
CONTRA Проте імпортери не мають наміру віддавати українським конкурентам навіть малу частину ринкового пирога. В кінці минулого року вони помітно активізувалися, знизили ціни і збільшили рекламні бюджети. Аналітики компанії "Сократ" відзначають, що в 2009-му зарубіжні виробники почали створювати своїх резидентів для ведення господарсько-комерційної діяльності в Україні з використанням національної валюти як основної.
На сьогоднішній день в нашій країні вже успішно працюють "Санофі-Авентіс Україна", "Нижфарм-Україна", "Серв’є Україна", українські підрозділи "Байєр" і "ГлаксоСмітКляйн". "У серпні 2009 року була понижена вартість препарату "Амаріл" на 40%. Крім того, маючи свої власні складські потужності, ми можемо використовувати гривню і тим самим мінімізувати негативний вплив існуючих валютних коливань", - відзначив Жан-Поль Шоєр, генеральний директор "Санофі-Авентіс Україна".
Зростання продажів генериків
PRO На користь українських фармацевтів зіграла загальносвітова тенденція зростання продажів генериків (біоеквівалентних копій оригінальних препаратів). Вітчизняні компанії давно і добре освоїли їх виробництво, що дозволило їм додати до свого асортименту затребувану і в той же час недешеву продукцію, а також поступово зменшити випуск препаратів низької цінової категорії. За даними компанії Standard & Poor’s, в минулому році вперше в світі скоротилися продажі оригінальних препаратів. До кінця цього року виручка виробників генериків зросте до $80 млрд., що на 14% перевершує показник 2009 року і в два рази більше, ніж в 2004-му.
В цьому році компанії-оригінатори отримають всього 15% доходу від колись запатентованих лікарських засобів, які зараз втратили свій захист і тому можуть бути використані виробниками генериків. Згідно з прогнозами, в 2009-2011 роках середні темпи приросту обсягу продажів генеричних препаратів в країнах Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) складатимуть 14%. У 2009-му питома вага цієї продукції в загальному обсязі продажів медикаментів в країнах ЦСЄ досягла 60%.
Зараз українські виробники активно розвивають випуск генериків, що діють на респіраторну, травну систему і метаболізм, серцево-судинну і нервову системи. Вони не поступаються за якістю імпортним препаратам, але коштують набагато дешевше. За словами директора "Агентства Медичного Маркетингу" Юрія Черткова, можна легко перейти з препарату "Но-шпа", що є бестселером компанії Sanofi Aventis, на "Дротаверин" вітчизняного ВАТ "Хімфармзавод "Червона Зірка". У свою чергу український "Диклофенак", за твердженням експерта, нічим не гірший від імпортного. Фармацевтична компанія "Здоров'я" вже непогано заробляє на своєму препараті "Тамівір", аналогу "Таміфлю" швейцарської корпорації Roche.
CONTRA Незважаючи на те що генерики – одна з "фішок" українських фармкомпаній, не можна сказати, що вони їм даються легко. За словами Андрія Патіопи, розробка аналогових ліків - дороге задоволення. Обсяг інвестицій в один генеричний препарат починається з 20 млн. грн. і може перевищувати 100 млн. грн.
"Налагоджувати виробництво західних ліцензованих пігулок досить складно, тому що для цього потрібно купувати патент", - відзначає аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. Проте можна налагодити стратегічне партнерство, додає експерт, наводячи приклад "Фармаку". Ця компанія вже налагодила виробництво рекомбінантного інсуліну спільно з американською корпорацією Eli Lilly. Угода була підписана в 2007 році. Відтоді "Фармак" отримала ексклюзивне право на випуск інсуліну за технологією колег із США. Але таких прикладів небагато, тому левову частку в структурі виробництва українських компаній як і раніше займають великотоннажні ліки "радянського пошиття".
Виробництво оригінальних препаратів
PRO Радянський Союз мав дуже сильну фармацевтичну галузь. Коли він розпався, виявилось, що саме в Україні зосереджена переважна частина потужних заводів і дослідницьких центрів. За словами експертів, наша країна була однією з небагатьох в СНД, що мають власну фармакопею (зведення стандартів і положень, що встановлюють норми якості лікарської сировини). До певного часу вітчизняні фармацевти випускали або однотипну ходову продукцію, або обмежувалися субстанціями для виробництва готових лікарських препаратів. Згодом вони почали випускати генерики і лише з віднедавна ризикнули зайнятися розробкою оригінальних лікарських засобів.
"Прийшов час", - говорять самі учасники ринку. Найбільші компанії галузі вже завершили впровадження стандартів GMP (належна виробнича практика), без яких немислимі розробка і виробництво оригінального препарату, не кажучи вже про представлення його на міжнародній арені. Прикладів випуску власних препаратів в Україні небагато, але вони є.
"Цього року ми виведемо на ринок оригінальний снодійний препарат "Левана", розроблений спільно з Фізико-хімічним інститутом ім. О. В. Богатського НАН України", - ділиться Анатолій Редер, генеральний директор фармацевтичної компанії "Інтерхім". Нечуваний успіх мав противірусний "Амізон" - оригінальний препарат "Фармаку". В період епідемії свинячого грипу восени минулого року його продажі за два місяці зросли з 1,5 млн. до 11,5 млн. упаковок. Говорять, в цей період ліки принесли компанії Філі Жебровської понад 40 млн. грн. За підсумками минулого року "Амізон" зайняв четверте місце в рейтингу бестселерів на фармринку України – його продажі досягли 110 млн. грн.
CONTRA Але пощастити так може не завжди. В середньому розробка одних оригінальних ліків може тривати від 10 до 14 років і обходиться компанії-розробнику в $1 млрд. Тому терміни його окупності розтягуються на десятиліття, а в умовах державного регулювання цін на вітчизняні препарати вкладені інвестиції можуть і не повернутися. На думку генерального директора компанії "ГлаксоСмітКляйн Україна" Андрія Стогнія, незважаючи на потужну фармацевтичну промисловість, українські компанії не зможуть розробляти інноваційні, високотехнологічні продукти. Такі, як антиретровірусні препарати для хворих і інфікованих ВІЛ/СНІД, онкологічні препарати, ліки для хворих на астмою і хронічні захворювання легенів.
Просування
PRO Генеральний директор компанії "Фармак" Філя Жебровська в одному з інтерв'ю призналася, що, попри фінансову кризу і наявність непогашеної кредитної заборгованості, вона не має наміру скорочувати бюджет на просування продукції. Конкуренти компанії люблять поговорити на цю тему. Кажуть, що в 2010 році на рекламу своїх ліків "Фармак" витратить понад 100 млн. грн. Удвічі менший маркетинговий бюджет в "Дарниці", проте в порівнянні з минулим роком він збільшений на 250%. Українські фармацевти вже розуміють важливість просування товару. Так вже влаштований фармацевтичний ринок – обсяги продажів ліків прямо пропорційні частоті їх появи на телебаченні і в пресі. Яскравим прикладом можна вважати препарат "Фезам" компанії Actavis Group. Він мав успіх в аптечному роздробі доти, доки в кризу його виробники не заощадили на телерекламі. У 2009 році продажу ліків у натуральному вираженні знизилися на 45%. На руку українським фармацевтам, яким складно змагатися з рекламними бюджетами імпортерів, може зіграти законодавче нововведення.
"Це заборона реклами безрецептурних ліків у неспеціалізованих ЗМІ, а по суті, на ТБ, в загальнонаціональних газетах і журналах", - говорить Андрій Патіопа. За його словами, в більшості розвинених країн така заборона вже існує. Якщо законопроект буде ухвалений, шанси вітчизняних виробників у боротьбі з іноземними конкурентами значно зростуть.
CONTRA Психологічний чинник, який полягає в упевненості споживачів і лікарів, що українські ліки неефективні, називають основною проблемою українського фармринку. Якщо в сегменті безрецептурних препаратів наші виробники помалу налагоджують просування і починають контактувати із споживачами, то в рецептурній ніші справи йдуть набагато гірше. Лікарі зацікавлені в співпраці із зарубіжними компаніями, призначають імпортні препарати куди більш охоче, ніж ліки вітчизняного виробництва. І в цьому немає їхньої вини. Імпортери роблять все можливе для завоювання лояльності медпрацівників, починаючи від оббивання порогів поліклінічних кабінетів і закінчуючи "конвертом", організацією конференцій і семінарів. Українцям до цього поки далеко. У них немає для цього ні фінансових ресурсів, ні уявлення, як налагодити системну роботу в цій області.
Вихід на зарубіжні ринки
PRO Обсяги постачань українських лікарських препаратів за кордон збільшуються з кожним роком. За даними ІГ "Сократ", в 2009 році експорт готових лікарських засобів з України склав майже 1,1 млрд. грн., що на 54% більше, ніж торік. У доларовому еквіваленті зростання склало 6%. Найбільш активну зовнішньоекономічну діяльність ведуть такі вітчизняні компанії, як "Фармак", "Здоров'я", "Дарниця" і корпорація "Артеріум". У "Сократі" відзначають, що цей склад останні два роки не міняється. "У 2009 році ми збільшили наші експортні постачання в країни СНД на 95%, в країни далекого зарубіжжя – на 75%", - ділиться результатами Філя Жебровська. За її словами, на сьогоднішній день частка експорту в загальному обсязі продажів компанії складає 21%. Передбачається, що до 2015 року це показник зросте до 35%.
CONTRA "Фармацевтичний ринок будь-якої країни жорстко регулюється, і потрапити на нього досить витратна справа", - говорить Андрій Патіопа. Тому досі левову частку експорту займають країни СНД або країни Азії і Америки, що розвиваються. Компанії "Фармак" удалося пробитися на ринок ЄС лише завдяки партнерству з німецькою фірмою, ім'я якої на підприємстві розголошувати не поспішають. Зараз фірма пані Жебровської має можливість поставляти свій рентгеноконтрастний препарат "Магнезит" в 17 країн ЄС.
Аналітики ринку, та і самі гравці, досить скептично ставляться до вірогідності відчутного зростання обсягу і збагачення фармгалузі. "Немає тут битви титанів і ніколи не було", - говорять вони про конкуренцію з імпортерами. "Імпортна продукція домінуватиме, доки наші провідні підприємства не куплять глобальні гравці, зацікавлені у виробництві ліків на території України. А цей процес, незважаючи на жорсткий опір власників компаній і влади, неминучий", - вважає Андрій Патіопа.
Українська продукція ніколи не порівняється в ціні з імпортними аналогами і завжди буде значно дешевшою. Справа в моральній стороні питання і суворому контролі держави. Уряд не може дозволити вітчизняному виробникові отримувати надприбутки, оскільки тоді буде неможливо утримати інфляцію на фармринку. Але, з іншого боку, немає нічого простішого, ніж шукати винних в своїх проблемах – будь то влада чи імпортери. Отже, чи зможуть українські фармвиробники розкрити свій потенціал, використовувати можливості і нівелювати ризики, залежить лише від них самих. У них все попереду, адже Pfizer і Novartis теж не відразу потрапили до рейтингів найбагатших і успішніших компаній.
Дарія Ісакова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
