3569
Ціна дешевого газу
— Енергетика
Віктор Янукович і Дмитро Медвєдєв одним махом вирішили одразу дві важливі проблеми в двосторонніх відносинах Києва і Москви: знижку на російський газ обміняли на продовження базування флоту РФ в Криму. Вигоди України від цієї операції сумнівні: знижка на блакитне паливо враховуватиметься у вартості оренди за перебування російського флоту в Криму до 2019 р., а заощадити на дешевому газі отримають можливість головні його споживачі - металургійні й хімічні підприємства, що належать в більшості своїй спонсорам ПР Ринату Ахметову і Дмитру Фірташу.
Вирішальне слово належить сказати парламентам двох країн. Якщо Верховна Рада ратифікує "харківський пакт", то про дотримання норм Конституції, яка, зокрема, забороняє розміщення на території країни іноземних військ, можна сміливо забути.
Кому допоміг Янукович
Досягнуті з Москвою домовленості щодо флоту і газу, по суті, визначили найближчий економічний і політичний розвиток країни. Отримані знижки на газ охолодять завзяття промисловців активно запроваджувати енергозберігаючі технології. Пролонгація термінів перебування російського флоту в Криму нівелює багатолітнє прагнення України, хай багато в чому лише декларативне, стати членом НАТО. Стараннями Віктора Федоровича російський флот отримав прописку в Україні як мінімум до 2042 р. в обмін на дев'ятирічну газову знижку.
Зараз ціна на блакитне паливо визначається за формулою, зафіксованою в Контракті купівлі-продажу природного газу на 2009-2019 рр. У другому кварталі вона складе близько $330/1 тис. куб. м. За умовами підписаної минулого тижня додаткової угоди, з 1 квітня і до закінчення терміну дії основного договору (тобто 31 грудня 2019 р.) НАК купуватиме імпортний газ із знижкою в $100/1 тис. куб. м (за умови, що надалі розрахована за вищезазначеною формулою ціна складатиме не менше $330/1 тис. кубів).
Якщо ж "формульна" вартість блакитного палива виявиться нижчою, то знижка складатиме 30% від розрахункової ціни. Причому поширюватися вона буде на імпорт лише 30 млрд куб. м цього року і 40 млрд кубів - в подальші роки, включаючи 2019 р. Завдяки чому 2020 р. НАК "Нафтогаз" заощадить близько $39 млрд. Але ці недоотримані кошти Москві з лишком компенсують нові умови базування Чорноморського флоту РФ на півострові.
"Знижка на газ для України враховуватиметься як орендна плата Російською Федерацією за перебування нашого Військово-морського флоту в Криму", - заявив минулого тижня Дмитро Медвєдєв. Така схема взаємозаліків діятиме до 31 грудня 2019 р. (терміну виділення довгочасного контракту купівлі-продажу газу), а починаючи з 2020 по 2042 рр. Москва буде платити за базування своїх військових в Криму "живими" грошима за нинішньою символічною ціною - близько $100 млн/рік.
Віктор Янукович запевняє, що піти на такі жертви його змусило катастрофічне фінансове становище "Нафтогазу". Але витягнути "Нафтогаз" з боргової ями можна було б інакше. Для цього досить було підвищити до економічно обґрунтованого рівня тариф на транспортування газу (у три рази - до 120 грн./1 тис. куб. м), а також ціну блакитного палива для населення (у два рази - до 1 тис. грн./1 тис. куб. м) і комунальної теплоенергетики (у чотири рази - до 3,5 тис. грн.). Якби це сталося, то після 2017 р., коли б завершився термін договору про перебування Чорноморського флоту РФ на території України, ми могли б підняти вартість оренди для росіян в десятки разів (з нинішніх $100 млн/год), і ці кошти надійшли б до державного бюджету.
Зате знижка на газ дозволить непогано заощадити основним споживачам імпортного блакитного палива - металургійної і хімічної галузей України, лідируючі позиції в яких займають спонсори ПР Ринат Ахметов і Дмитро Фірташ.
Для "рятованого" НАК "Нафтогаз України" знижка на газ, як це не парадоксально, обернеться зниженням доходів. Адже тариф на транзит блакитного палива розраховується за формулою, в яку закладена ціна, що діє на розрахунковий місяць, на постачання газу до України. І застосування знижки ($100/1 тис. куб. м) зменшить ставку транзиту на $0,24198 за транспортування 1 тис. кубів на 100 км. У перерахунку на транспортне плече (1240 км.) і запланований обсяг транзиту російського палива на 2010 р. через нашу територію (116,07 млрд куб. м) за підсумками поточного року "дочка" НАК - "Укртрансгаз" - недорахуться понад $348 млн. Якщо врахувати, що у міру виходу з кризи Європа буде нарощувати обсяги споживання російського газу (а наша країна, відповідно, транзиту), то в подальші роки обсяг недоотриманих коштів "Укртрансгазом" буде лише зростати.
При цьому не варто забувати, що два тижні тому глава Мінпаливенерго Юрій Бойко і Олексій Міллер домовилися про збільшення обсягів закупівель блакитного палива Україною в поточному році на 35% (9,5 млрд куб. м) - до 36,5 млрд кубів. Передбачається, що ці додаткові резерви будуть направлені на компенсацію втрат, які нібито понесло "РосУкрЕнерго" через незаконне, на думку компанії Дмитра Фірташа, заволодіння НАКом 11 млрд кубометрів газу, що належить їй.
Якщо врахувати, що в поточному році РФ надає нам стодоларову знижку лише на 30 млрд кубів, то виходить, що частину з вищезазначених додаткових 9,5 млрд куб. м (6,5 млрд кубометрів) "Нафтогаз" купуватиме за старими цінами ($330/1 тис. куб. м), а решту 3 млрд кубів - приблизно за $230. У сумі на це буде потрібно ще як мінімум $2,8 млрд.
Іншими словами, внесені до газових контрактів зміни дозволили підвищити конкурентоспроможність декількох українських приватних підприємств за рахунок майбутніх доходів держбюджету і коштів державного газового монополіста. При цьому Київ поклопотав і про скорочення втрат Москви, які вона несе через спровоковане кризою зниження обсягів споживання газу в Європі. Причому ніхто не гарантує, що до озвучених угод не додаються секретні доповнення, які поки не стали надбанням громадськості. Враховуючи повну секретність підготовки "харківського пакту", такої можливості відкидати не можна.
Подвійне дно
Згідно ст. 9 Основного Закону "укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції, можливо лише після внесення відповідних змін до Конституції України". З одного боку, договір щодо флоту, підписаний минулого тижня двома президентами, суперечить Основному Закону, бо ст. 17 свідчить, що "на території України не допускається розміщення іноземних військових баз".
З іншого - харківські домовленості цілком вписуються в конституційні рамки і узгоджуються з перехідними положеннями, які регулюють, зокрема, питання розміщення в нашій країні іноземних військових підрозділів. Так, в п. 14 перехідних положень Конституції йдеться: "Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України". І це ідеальне формулювання для Банкової, щоб виправдати останні "успіхи" вітчизняної зовнішньої політики на східному фронті.
Ключовим пунктом перехідних положень є визначення "використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань". Тобто бази-то українські, а іноземними є лише військові, які їх орендують. За такою логікою перебування ЧФ РФ в Криму нічим не відрізняється від практики спільних навчань наших військових, наприклад, з підрозділами НАТО, які також платили за використання українських полігонів, баз для розміщення своїх бійців, техніки тощо. Лише ось відразу після навчань натовці виїжджають додому, а ЧФ залишається.
Легітимність російсько-українського договору з базування Чорноморського флоту РФ підтверджує один з авторів згаданих перехідних положень - кандидат юридичних наук Віктор Мусіяка. "У мене особисто немає сумнівів щодо законності дій Віктора Януковича. Підписана з російським колегою угода однозначно не суперечить Конституції, бо йдеться не про розміщення військових баз армії іншої країни, а про оренду української бази флотом РФ. Свого часу ми свідомо передбачили таку норму, оскільки необхідно було вирішувати питання про ЧФ. Не затопляти ж його біля Севастополя", - пояснив він.
В процесі розробки проекту договору про пролонгацію термінів перебування Чорноморського флоту в Криму не були взяті до уваги конфлікти минулих років. Зокрема, сторони не зробили жодних висновків з суперечок стосовно переміщення російських кораблів під час військових дій РФ в Грузії, судових воєн довкола навігаційних споруд і неузгоджених перевезень боєприпасів. Віктор Янукович або довіряє своєму колезі на всі 100%, або готовий не помічати всі неузгоджені маневри російських військових на українській території, чому активно опирався його попередник. В будь-якому разі такий підхід суперечить основам реалізації державної політики на основі Конституції.
"Якщо стаття 17 забороняє базування іноземних військ в нашій країні, то жодні перехідні положення не можуть виправдати дії, направлені на її порушення. Пріоритетом має стати виконання прямої норми закону, а не положень, які регулюють тимчасову ситуацію", - упевнений глава правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Подарунок для опозиції
В гонитві за дешевим газом Віктор Янукович перекреслив всі старання своєї команди ослабити "помаранчевих". БЮТ, НУ-НС, "Фронт змін" та інші опозиційні сили з часу перемоги "регіоналів" на президентських виборах так і не змогли консолідуватися. Осколки у минулому єдиної команди стали конкурувати між собою за вплив на електорат західних і центральних областей, множити тіньові уряди і т. д., що в результаті лише знижувало їх авторитет серед прибічників демократичних ідей. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, навіть спільний рейтинг БЮТ, НУ-НС і "Фронту змін" почав серйозно поступатися популярності ПР. Але підписана Віктором Федоровичем і Дмитром Анатолійовичем угода щодо російського флоту стала тією подією, яка допоможе опозиціонерам знову об'єднатися.
Як і в 2004 р., вони знов отримали серйозну стимул-реакцію до об'єднання проти Віктора Януковича. Досвід шестирічної давності свідчить про неміцність таких союзів, але доводить їх ефективність у боротьбі за владу, за що і вхопилися опоненти Банкової. Імпічмент Президенту, що в серцях пообіцяла Юлія Тимошенко, навряд чи вдасться реалізувати, але, принаймні, є шанс активізувати своїх виборців.
Того ж дня дві опозиційні парламентські фракції оперативно погодили спільні дії з недопущення набрання чинності "харківського пакту". І БЮТ, і НУ-НС заявили про намір блокувати роботу ВР у вівторок, коли відповідна постанова буде винесена на розгляд депутатів. Тому синхронна ратифікація договору парламентами двох країн, на що сподівалися обидва президенти, 27 квітня може провалитися. Все залежатиме від тактики, яку вибере коаліція. Не виключено, що доведеться голосувати в коридорі бюлетенями або навіть руками. Така практика вже була в Раді неодноразово. Найбільш скандальним стало голосування руками за політичну реформу 24 грудня 2003 р. Тоді пропрезидентській більшості, незважаючи на запеклий опір опозиції, вдалося прийняти проект внесення змін до Конституцію в першому читанні. Якщо буде реалізований такий сценарій, то подальший розвиток подій спрогнозувати дуже складно.
Опозиція може зробити подання в КС стосовно законності ратифікації російсько-українського договору. Опротестувати саму угоду двох президентів депутати не можуть. Таке право щодо міжнародних угод мають лише глава держави і уряд. Але нескладно здогадатися, яке рішення приймуть судді з Жилянської. Члени КС вже відмовили Віктору Ющенку і 50 депутатів з фракції НУ-НС у відкритті провадження за зверненням з проханням розтлумачити взаємозв'язок п. 14 перехідних положень і ст. 17 Конституції, тобто пояснити, яка з цих норм є ключовою і які це може мати наслідки для ЧФ РФ. Голова КС Андрій Стрижак обґрунтував таку відмову тим, що в поданнях Віктора Ющенка і депутатів не була прописана практична необхідність такого тлумачення.
Тому опозиціонерам не залишиться нічого іншого, як блокувати подальшу роботу Верховної Ради, у тому числі бюджетний процес, і закликати своїх прибічників до акцій протесту.
Ярема Городчук
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
