862
Кредит не дасть ефекту
— Енергетика
Національне агентство з питань ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) передало на затвердження Світового банку (СБ) пакет документів для отримання кредиту в розмірі $350 млн терміном на 5 років для реалізації проектів у сфері енергозбереження.
Два "так" - і візьміть гроші
Ймовірність того, що на початку травня Рада директорів СБ схвалить видачу кредиту на реалізацію українських проектів з енергозбереження, дорівнює 99%. У тому, що після цього добро на отримання кредиту в розмірі $350 млн під державну гарантію дасть Верховна Рада, сумнівів взагалі немає. Тому чекати фінансування проектів з енергозбереження слід вже на початку літа.
Місія СБ в Україні обіцяє безпосередньо контролювати ефективність використання позикових коштів. За словами Дмитра Глазкова, координатора цього проекту від СБ, згідно з попередньою домовленістю, позика буде поділена на дві частини. Перша ($200 млн) піде на упровадження енергозберігаючих технологій в промисловості, друга ($150 млн) буде направлена на реалізацію проектів у комунальному господарстві.
"Щоб отримати кредит, представникам бізнесу і місцевого самоврядування необхідно звернутися в регіональне представництво СБ. Потім пропозицію направлять в місію СБ в Києві. В разі її затвердження ті, хто звернувся, отримають необхідні кошти", - сказав Дмитро Глазков.
Раз зробили крок
Отримання кредиту в $350 млн - це перший етап реалізації Плану дій з підвищення енергоефективності в Україні в 2010-2015 рр. (далі - План дій), розробленого НАЕР і українською місією СБ. У свою чергу, цей документ - детальний розпис нещодавно затвердженої Кабміном Держпрограми з аналогічною назвою.
Нагадаємо, що в Держпрограмі поставлено завдання зменшити енергоємність ВВП на 20% до 2015 р. При цьому передбачається, що за цей час на заходи з енергозбереження в Україні буде витрачено 250 млрд грн. З цієї суми 30 млрд грн. - кошти держбюджету, ще 15 млрд грн. - гроші місцевих бюджетів, а 205 млрд грн. - кошти з інших джерел, зокрема кредити й інвестиції.
План дій складено на базі проектів, які надійшли в НАЕР від профільних міністерств і місцевих властей і які, на думку чиновників відомства і співробітників місії СБ, здатні привести до скорочення споживання енергії.
Обсяг фінансування приблизно половини заходів, зафіксованих в Плані дій, поки не визначений. Ті пункти, де є чіткість щодо суми витрат, в цілому "потягнуть" на 10 млрд грн.
"План дій - це "дорожня карта" для України у сфері енергозбереження. Але треба розуміти, що розмір кредитування безпосередньо залежить від ефективності використання першої частини позики. Ми проводитимемо аналіз ефективності його використання, після чого прийматимемо рішення, чи продовжуватимемо співпрацю", - сказав Глазков.
Якщо гроші першої частини кредиту будуть освоєні швидко і з толком, СБ наступного року готовий розглянути питання про надання Україні додаткового фінансування в розмірі не менше $500 млн.
Кому потрібно
Про те, що в умовах стрімкого дорожчання імпортного газу Україні треба розвивати власний видобуток блакитного палива і запроваджувати енергозберігаючі технології, БІЗНЕС писав неодноразово.
Першочергове завдання держави - впровадження проектів з підвищення енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). Зараз лише промислові підприємства купують блакитне паливо за ціною, наближеною до економічно обґрунтованої. Внаслідок істотного подорожчання газу останніми роками власники промпідприємств запроваджують енергозберігаючі технології і без допомоги держави. А ось населення, яке за підсумками 2009 р. спалило газу майже в два рази більше, ніж промпідприємства, жодна державна політика, окрім істотного підвищення цін, економити газ не змусить.
В той же час підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), які також купують газ за пільговою ціною, з року в рік збільшують обсяг споживання блакитного палива. Зростають і втрати тепла, що виробляється ними, при транспортуванні його споживачам. Головна причина цього - зношеність основних фондів підприємств ТКЕ. В більшості своїй такі підприємства перебувають у комунальній власності, і їх модернізація - компетенція місцевої влади.
За останні п'ять років держава витратила на підтримку ЖКГ близько 20 млрд грн. Але профільне міністерство визнає, що одних лише коштів державного і місцевих бюджетів для модернізації недостатньо. В зв'язку з цим ідея залучення кредитів Світового банку є чи не єдиним способом фінансування галузі. Головне, щоб і центральна, і місцева влада чітко визначилася з пріоритетними напрямами використання цих коштів.
Спосіб застосування
Це прекрасно розуміють і в місії Світового банку. При підготовці Плану дій члени місії провели аналіз пілотних проектів з енергозбереження, наданих керівництвом декількох міст. Висновок - пріоритетними для надання позик будуть проекти, направлені на зниження втрат в теплових мережах, утеплення будівель і заміну вікон в бюджетних організаціях, а також на економію електроенергії в системі міського освітлення. За інформацією Бізнесу, в проекті договору про першу позику СБ фігурують проекти, підготовлені владою Львова, Херсона, Запоріжжя, Іллічівська і Миколаївської області на загальну суму 73 млн грн. Реалізація їх має стати своєрідною перевіркою здатності місцевої влади модернізувати комунальне господарство.
Три із запропонованих проектів передбачають заміну застарілих котелень, завдяки чому планується скоротити обсяг споживання газу. Зокрема, в Іллічівську розрахували, що, витративши 0,9 млн грн. на переоснащення котельні, міський бюджет щороку економитиме близько 2 млн грн. На думку експертів, зі всіх проектів у сфері ЖКГ саме проекти з модернізації котелень окупаються найшвидше. За розрахунками екс-міністра ЖКГ Павла Качура, такі проекти можуть окупитися за півроку. Максимальний же період "виходу в нуль" - п'ять років.
"Враховуючи швидку окупність таких проектів, модернізацію котелень можна провести і без використання кредитних коштів, за рахунок залучення приватного капіталу. Але для цього НКРЕ повинна встановити в галузі стабільні правила гри", - говорить Качур.
В зв'язку з цим плани окремих міст викликають подив. Наприклад, в Запоріжжі мають намір витратити 18,3 млн грн. на модернізацію котелень. Економія від експлуатації нових котлів піде на зниження тарифів на теплопостачання на 4,9%. Хоча логіка використання кредитних коштів підказує, що заощаджені гроші треба спрямувати на подальшу модернізацію комунальної сфери.
Глава правління концерну "Нова енергія України" Валерій Боровик відзначає, що окрім заміни старих газових котлів на нові необхідно встановлювати котли, що працюють на альтернативному паливі. "Залежно від регіону це можуть бути відходи деревообробної промисловості, солома, торф у пелетах", - сказав він.
Трасуюче тепло
Ще один напрям використання кредитних коштів - модернізація теплотрас. Наприклад, влада Львова має намір за п'ять років замінити теплотраси в двох районах міста, витративши на це 13 млн грн. В результаті реалізації цих планів Львівська мерія розраховує економити близько 20 млн грн. щороку. Щоправда, протяжність теплових мереж, які передбачається замінити, в проекті уточнити забули.
Схожий проект, і також без вказівки протяжності теплотрас, запропонувала влада Іллічівська. За їх розрахунками, заощадити вдасться до 1 млн грн. на рік. Витратити ж хочуть 0,5 млн грн. за п'ять років.
За даними Павла Качура, вартість заміни 1 км. теплотрас коливається, залежно від їх діаметру і матеріалу, в межах 2-8 млн грн. В зв'язку з цим напрошується висновок - ні про яке капітальне оновлення фондів підприємств ТКЕ у Львові і Іллічівську не йдеться, тому що грошей, які міста хочуть отримати від СБ, вистачить лише на косметичний ремонт тепломереж.
За даними Івана Діяка, члена Київського міжнародного енергетичного клубу "Q club", загальна протяжність тепломереж в Україні (за винятком тепломереж промислових підприємств) складає 24,3 тис. км, 71% з них потребує заміни. Виходить, на тотальну заміну необхідно близько 17 млрд грн. А заощадити, якщо вірити проекту влади Іллічівська, можна вдвічі більшу суму.
На відміну від проектів з заміни котлів і теплотрас, утеплення бюджетних приміщень особливою популярністю в місцевих властей не користується. Такий крок запропонувало лише керівництво Миколаївської області. За їх планом, утеплювати будівлі бюджетних організацій передбачається 10 років і 4 місяці і витрачено на це буде 37 млн грн. Враховуючи курсові коливання гривні, такий план можна відразу назвати нереальним - гроші освоять, а утеплення не буде. Що ж до ефекту, то, за розрахунками Валерія Боровика, утеплення будинків (але в комплексі із заміною котлів) дозволить зменшити витрати газу на 30%.
Можна сказати, місцевій владі вдалося переконати експертів СБ в реальності виконання намічених проектів. Справа за малим - втілити плани в життя. Але мерам і губернаторам варто пам'ятати - в разі недосягнення поставлених цілей нові кредити від Світового банку вони отримають не скоро.
Максим Камєнєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
