1263
Зовні привабливі
— Валюта
Всього з початку кризи українські банки погасили боргів на $12 млрд. При цьому відзначимо, що материнські структури активно відкликали фондування, яке вони до кризи надавали своїм дочірнім структурам в Україні. Так, найбільше - майже $1,4 млрд - зовнішнім кредиторам в 2009 р. виплатив "Райффайзен Банк Аваль". Фінустанова погасила три синдиковані кредити більш ніж на $760 млн.
Судячи з усього, левова частка виплаченого припала на погашення непублічних боргів перед материнською структурою. "У нас була величезна надлишкова ліквідність. В умовах майже повного припинення кредитування в інвалюті були всі підстави погашати зовнішню заборгованість. І в 2010 р. нам належить погасити лише $30 млн", - пояснює Вікторія Масна, начальник управління з роботи з фінансовими інститутами "Райффайзен Банку Аваль".
Активно розраховувався із зовнішніми кредиторами і Укрсиббанк. Він також погасив три синдиковані позики більш ніж на $400 млн, тоді як його сумарна зовнішня заборгованість скоротилася на $1,1 млрд. Державний Укрексімбанк виплатив іноземним кредиторам близько $1 млрд. З них приблизно $0,6 млрд було направлено на погашення так званих публічних боргів - синдикованого кредиту і єврооблігацій. На початок поточного року найбільша зовнішня заборгованість була в Укрсиббанку, "ОТП Банку", "ВТБ Банку", "Райффайзен Банку Аваль" та інших фінустанов з іноземним капіталом.
Відтермінування платежу
В той же час деякі банки в умовах кризи виявилися неспроможними розраховуватися за зовнішніми зобов'язаннями і змушені були реструктурувати заборгованість. Як вже писалося, першим операцію з реструктуризації єврооблігацій на $840 млн здійснив "Альфа-банк (Україна)". Пізніше його приклад наслідували ще три вітчизняні фінустанови з національним капіталом. Так, банк "Фінанси і Кредит" реструктурував єврооблігації на $100 млн, які мав погасити в січні 2010 р.
Проте керівництву банку вдалося переконати інвесторів відтермінувати виплату 95% боргу на чотири роки - до 25 січня 2014 р. Банку довелося виплатити вчасно всього 5% заборгованостей. При цьому ставка купона з єврооблігацій збільшилася ненабагато - з 10,375% до 10,5% річних. У березні поточного року євробонди на $125 млн з погашенням в червні 2010 р. переоформив "VAB Банк". Фінустанова запропонувала кредиторам продовжити термін обігу єврооблігацій на чотири роки, з підвищенням купонної ставки з 10,125% до 10,5% річних. Крім того, було вирішено перейти від піврічних до квартальних купонних виплат.
При цьому банк зобов'язався виплатити інвесторам 10% боргу 14 червня 2010 р. На схожих умовах реструктурував свою заборгованість у розмірі $275 млн з єврооблігацій з первинною датою погашення 16 лютого 2010 р. ПУМБ. Інвесторам було запропоновано продовжити термін погашення до 2014 р., збільшивши купонну ставку з 9,75% до 11% річних. Крім того, в лютому цього року банк погасив 8% номінальної суми боргу. Окрім єврооблігацій, ПУМБ реструктуризував й інші зовнішні борги.
"Всі інші інструменти, включаючи синдиковані і двочасні кредити, були об'єднані в один пул зобов'язань на $237 млн і тепер є єдиним синдикованим кредитом, що обслуговується на однакових умовах: дата погашення - 31 грудня 2014 р., відсоткова ставка - Libor+2,5% (з 2013 р. - Libor+3%)", - йдеться в повідомленні банку.
Зовнішню заборгованість на досить велику суму - $400 млн - вдалося реструктурувати Кредитпромбанку. Угода, підписана з кредиторами 1 лютого 2010 р., передбачає продовження існуючої заборгованості банку в $400 млн перед міжнародними кредиторами. При цьому в угоді про реструктуризацію передбачається конвертація понад $100 млн зовнішнього боргу банку в його акції. В результаті група інвесторів, що складається із понад 20 найбільших міжнародних кредиторів (зокрема, Cargill і ЄБРР), стане спільним власником істотного міноритарного пакету акцій Кредитпромбанку. Відзначимо, що ніяк не вдається реструктуризувати єврооблігації на $175 млн з погашенням в червні 2010 р. "Надра Банку", в якому вже другий рік працює тимчасова адміністрація НБУ.
Учасники ринку вважають, що факт реструктуризації зовнішньої заборгованості будь-яким банком серйозно ускладнить роботу такої фінустанови на міжнародних валютних ринках вже в найближчому майбутньому. "Інвестори будуть дуже обережно ставитися до таких банків, особливо на цьому етапі", - відзначає Вікторія Масна. В той же час в банках, які реструктуризували зовнішні борги, зберігають оптимізм. "Я думаю, що негативного впливу не буде, бо ми запропонували інвесторам дуже хороші для нинішнього ринку умови реструктуризації", - говорить Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси і Кредит".
Планів маса
Згідно "Основам грошово-кредитної політики на 2010 р.", корпоративному сектору в поточному році треба погасити близько $18 млрд зовнішнього боргу. Хоча, за оцінками самих банкірів, погашати доведеться близько $15 млрд. Відзначимо: частка публічних зобов'язань в цій сумі незначна. Так, в лютому поточного року єврооблігації на $400 млн вже погасив Укрсоцбанк. Таким чином, до кінця 2010 р. провести відсоткові виплати з єврооблігацій належить лише двом українським банкам. У липні Укрсиббанк мусить заплатити $200 млн, в серпні банк "Південній" - $100 млн. Схоже, що ці фінустанови не мають наміру реструктурувати свою заборгованість. Більше того, за словами голови правління банку "Південний" Вадима Мороховського, фінустанова має намір в кінці 2010 р. випустити нові євробонди майже на $150 млн. Про плани виходу на ринок євробондів на початку 2011 р. заявила також Олена Жукова, голова правління Мегабанку.
За її словами, обсяг випуску єврооблігацій може скласти не менше $100 млн. Думки банкірів щодо перспектив зовнішніх запозичень в поточному році діаметрально протилежні. Оптимісти вважають, що при правильній тактиці поведінки на ринку це можливо.
"Попит на єврооблігації українських емітентів є. Інше питання, скільки ринок готовий позичити і на яких умовах. Багато залежатиме від успішного завершення переговорів уряду з МВФ", - говорить Домінік Меню, глава представництва BNP Paribas в Україні.
Нагадаємо: останнім часом іноземні інвестори (нерезиденти) активно скуповують державні облігації (ОВДП). У свою чергу, Вікторія Масна вважає, що першим на ринок зовнішніх позик має вийти уряд, потім - держбанк і тільки потім - приватні емітенти.
"Було б логічно, якби держава встановила орієнтир ціни запозичень, розмістивши свої єврооблігації, а вже потім би вийшли і комерційні банки. Як відомо, Нацбанк обмежив максимально можливу ставку залучення ресурсів - 11% річних. Навряд чи зараз банки з приватним українським капіталом можуть залучити ресурси за такою вартістю. Проте це буде цілком можливо в другій половині 2010 р.", - пояснює Масна.
В зв'язку з цим відзначимо, що в кінці березня заступник міністра фінансів Андрій Кравець заявляв про наміри уряду випустити єврооблігації вже в травні-червні поточного року. А недавно стало відомо, що Укрексімбанк вже обговорює з іноземними інвесторами можливість залучення коштів шляхом розміщення єврооблігацій. В той же час В'ячеслав Юткін, перший заступник голови правління Промінвестбанку, вважає, що в 2010 р. ринкове розміщення євробондів українськими банками малоймовірне, за винятком фінустанов з іноземним капіталом і держбанків.
"Міжнародні інвестори не готові позичати банкам, які показують збитки. До того ж дуже свіжі в пам'яті випадки реструктуризації єврооблігацій вітчизняних банків, що само по собі є джерелом негативу", - говорить банкір.
Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик":
- В банків з українським капіталом є об'єктивна необхідність залучення на міжнародних ринках довгих ресурсів для кредитування клієнтів-експортерів. Проте треба визнати, що шанси залучити такий ресурс в поточному році за виправданою ціною в цієї групи банків мінімальні, оскільки їх кредитні рейтинги недостатньо високі. Думаю, що в поточному році хороші шанси на здійснення зовнішніх запозичень серед фінустанов з українським капіталом має лише державний Укрексімбанк.
Павло Цетківський, заступник голови правління "Ерсте Банку":
- Банкам з іноземним капіталом зараз немає необхідності залучати зовнішні позики на відкритому ринку, бо вони завжди можуть отримати підтримку від материнської структури. В той же час фінустанови з українським капіталом потребують таких запозичень для рефінансування існуючої заборгованості. Вважаю, що в умовах обмеженого валютного кредитування доцільніше розглянути питання про випуск внутрішніх облігацій в гривні. Такий інструмент міг би мати попит, у тому числі серед нерезидентів.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
