1122
Російський газовий антифриз для Європи готувався 10 років
— Енергетика
Трохи більше 10 років знадобилося "Газпрому", щоб приступити до реалізації амбітного проекту з посилення своєї ролі на європейському газовому ринку.
Проект Nord Stream, перший стик якого був сьогодні урочисто зварений у присутності президента РФ Дмитра Медвєдєва, був придуманий в 1997-1999 роках при Ремі Вяхіреві, який очолював "Газпром" до 2001 року. І вже тоді однією з причин необхідності реалізації проекту називалася необхідність зниження залежності від транзитних країн. Проект розглядався спільно з фінською Fortum.
Олексій Міллер, який у 2001 році змінив Вяхірєва, не втратив інтересу до цього проекту. У 2002 році газопровід передбачуваною потужністю 19,7 млрд кубометрів газу на рік (розглядалася можливість збільшення до 30 млрд) планувалося почати будувати в 2003 році, при цьому вартість морської ділянки оцінювалася в $2,4-2,8 млрд, а як можливі партнери за проектом "Газпромом" розглядав не лише Fortum, але і німецьку Ruhrgas, нідерландську Gasunie, а також компанії з Великобританії.
Зміна влади - зміна партнера
Варто сказати, що німці і голландці виявилися наполегливими і зараз є учасниками проекту.
Після ретельного відбору "Газпром" як потенційних партнерів для будівництва морської ділянки газопроводу вибрав німецькі BASF/Wintershall і E.ON Ruhrgas, які на сьогодні мають рівні частки - 20%, пізніше приєдналася голландська Gasunie, яка придбала 4,5% в німецьких компаній. Крім того, нещодавно учасником проекту захотіла стати французька GDF Suez. Їй пообіцяли 9%-ву частку з пакету німців, але до початку будівництва газопроводу їй не вдалося ввійти до проекту. Втім, і GDF, і "Газпром" заявляють, що рано чи пізно ця операція здійсниться.
Падіння власного видобутку газу в Європі і прогнозоване зростання попиту виявилися досить істотними, і в середині 2005 року Міллер оголосив, що планована потужність газопроводу Nord Stream, який тоді ще мав офіційну назву "Північно-Європейський газопровід" (ПЄГ), практично подвоїться і складе 55 млрд кубометрів газу на рік. При цьому будувати газопровід передбачалося двома нитками - 27,5 млрд кубометрів газу на рік.
30 листопада 2005 року в швейцарському Цугу "Газпром" (51%), Е.Оn AG (24,5%) і BASF AG (24,5%) заснували компанію North European Gas Pipeline Company SA (NEGPС) для будівництва морської частини газопроводу Nord Stream. Незабаром головою комітету акціонерів був вибраний екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер, що неоднозначно було сприйнято європейськими політиками, які побоюються посилення позицій "Газпрому" на європейському ринку. У 2008 році до проекту приєдналася голландська Gasunie, що отримала 9% в проекті.
Проста арифметика
В 2005 році при оголошенні про збільшення вартості Міллер заявляв, що вартість першої нитки газопроводу складе $2,7 млрд, а вартість газопроводу в двохниткового виконання мала дорівнювати множенням тієї суми на два", тобто близько $5,4 млрд на всю морську ділянку. Проте за 5 років сума зросла до 7,4 млрд євро. Так, для фінансування першої черги газопроводу акціонери проекту залучили синдикований кредит від 26 банків на 3,9 млр євро, що складає 70% від необхідної суми для першої черги. Ще 30%, тобто близько 1,67 млрд євро, мають надати акціонери пропорційно своїм часткам. Тим часом, фінансовий директор Nord Stream Пол Коркоран після підписання угоди з банками заявляв, що компанії необхідно залучити ще 2 млрд євро.
Гнучкість у переговорах
"Газпром" активно стимулював європейські компанії брати участь в будівництві газопроводу перш за все тим, що залучав їх також і до участі в розробці газових родовищ в Росії, яка стоїть на третьому місці в світі за величиною газових запасів. Після тривалих переговорів BASF і E.ON стали учасниками проекту з розробки Південно-Російського родовища із запасами за категорією АВС1 - 825,2 млрд кубометром і за категорією С2 - 208,9 млрд кубометрів.
"Газпром" у свою чергу просив у німецьких партнерів активи в Європі, і, зокрема, домовився з BASF про збільшення частки в Wingas GMBH (один з найбільших німецьких імпортерів газу, спільна торгівельна компанія "Газпром" і BASF/Wintershall) з 35% до 50% мінус одна частка, а також про отримання 49%-вої частки Wintershall AG в лівійських концесіях.
Переговори ж з E.ON виявилися набагато складнішими і "Газпрому" так і не вдалося отримати від нього європейських активів. Замість них, "Газпром" отримав 49% в ЗАТ "Геросгаз", що володіє 2,93% акцій самого концерну. Цей пакет акцій повністю перейшов у власність "Газпрому". У власності E.ON Ruhrgas залишилося 3,5% акцій "Газпрому".
В результаті частки в проекті з розробки "Південно-Російського родовища розподілилися таким чином: "Газпром" - 50% плюс шість звичайних іменних акцій, BASF AG - 25% мінус три звичайні іменні акції і плюс три привілейовані акції без права голосу, E.ON AG - 25% мінус три звичайні іменні акції і плюс три привілейовані акції без права голосу.
Проектна потужність родовища складає 25 млрд кубометрів, що практично повністю закриває постачання газу для першої черги Nord Stream.
Війна війною, а газопровід - за необхідністю
Відносини "Газпрому" з Україною, що досягли піку минулої зими після припинення транзиту російського газу до Європи, змусили учасників проекту Nord Stream підсилити висловлювання про необхідність будівництва обхідних маршрутів.
Нове керівництво України на чолі з Віктором Януковичем заговорило про необхідність залучення Росії до управління газотранспортною системою України шляхом створення міжнародного газотранспортного консорціуму, чому так активно чинила опір екс-прем’єр України Юлія Тимошенко, що віддавала перевагу західним партнерам.
Але Росія виявилася непохитною - обхідним маршрутам - бути, незважаючи на появу перспективи поліпшення відносин з Україною.
"Незважаючи на те, що ми всі займаємося екологією, і йде пошук альтернативних джерел - попит на "блакитне паливо" в Європі продовжуватиме зростати. І це закономірно", - сказав у п'ятницю на церемонії початку робіт з будівництва Nord Stream Медвєдєв. Президент РФ заявив, що "Північний потік" забезпечить прямі постачання російського газу до Західної Європи, минувши транзитні країни.
Медвєдєв пообіцяв також, що Nord Stream забезпечить постачання газу до Європи "за прийнятними, розумними цінами.
Глава "Газпрому" Олексій Міллер додав, що транспортування газу через Nord Stream буде вигідніше, ніж деякими старими маршрутами. "Тариф буде комерційний. В будь-якому разі, це буде вигідно, ніж транзит через декілька країн", - сказав він. Міллер відмовився уточнити термін окупності проекту, сказавши лише, що внутрішня норма прибутковості для газотранспортних проектів складає 10%.
"Північний потік" - це навіть щось більше: це "кращий антифриз для Європи", за ситуації, коли транзит викликає безліч суперечок, а температура в політиці опускається нижче нуля - цей газопровід дозволить забезпечити стабільність в довгочасній перспективі", - заявив голова правління Wintershall доктор Райнер Зеле.
За його словами, Європі необхідні екологічно чиста енергія і природний газ. "На сьогодні разом з Німеччиною значні обсяги газу, який прокачуватиметься першою ниткою, законтрактовані і Данією, і Францією і Великобританією. Зниження попиту на газ, яке сьогодні спостерігається і яке є наслідком глобальної фінансово-економічної кризи, по суті - лише тимчасове ослаблення напруженості на ринку", - сказав він.
Учасники проекту Nord Stream є партнерами Європейського союзу на тривалу перспективу, заявив єврокомісар з енергетики Гюнтер Оттінгер на церемонії початку будівництва газопроводу Nord Stream. "Цей газопровід є ще одним мостом, що зв'язує Росію і Євросоюз", - вважає він. "Nord Stream є каменем у фундаменті співпраці на багато десятиліть", - підкреслив єврокомісар.
Терміни реалізації
У відповідності з графіком, будівництво першої лінії потужністю 27,5 млрд кубометрів газу на рік буде завершено в 2011 році. Будівництво другої паралельної лінії почнеться в 2011 році і завершиться в 2012 році.
В рамках подальшого розвитку газопроводу Wingas планує інвестувати в газову інфраструктуру Німеччини понад 2 млрд євро. Зокрема, з вересня 2009 року активно ведуться роботи з прокладки газопроводу OPAL в Німеччині, який зв'яже "Північний потік" з європейською газопровідною системою. Завершення проекту очікується восени 2011 року.
На додачу до газопроводу OPAL заплановане також будівництво Північнонімецького магістрального газопроводу NEL, призначеного для транспортування російського газу від точки виходу балтійського підводного газопроводу на берег в Любміні у напрямі Реденського підземного газосховища (ПСГ) в Нижній Саксонії.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
