1004
приватизація-2010: Три горішка для Фонду
— Казна та Політика
У нинішньому році Фонду держмайна можна лише два-три рази оголошувати про приватизаційні конкурси і, продавши пару "ласих" об'єктів країни, спочивати на лаврах. Але для того щоб перевиконати заявлений план надходження коштів від приватизації, необхідно об'єктивно оцінити активи. Судячи з першого об'єкту - об'єктивності їм не позичати.
До 20 мільярдів гривень може надійти до держбюджету від продажу "Луганськтепловозу", "Укртелекому" та Одеського припортового заводу вже у цьому році. Але є варіант, що влада вирішить "розтягнути задоволення", тоді продаж ОПЗ буде перенесено на наступний рік. Далі новий президент Віктор Янукович може реалізувати бажання продати "Укрнафту", прем'єр-міністр Микола Азаров - Ощадбанк, а куратор приватизації Сергій Тігіпко - газотранспортну систему та енергетику. Як не дивно, проти продажу всіх цих активів не буде заперечувати новий голова Фонду держмайна Олександр Рябченко. Але головне в цьому процесі - не продешевити.
Перший пішов
Першим у цьому році буде проданий "Луганськтепловоз". Конкурс призначено на 15 червня. Стартова ціна пакету акцій становить 400 млн. грн., Що майже в півтора рази більше, ніж було запропоновано на попередньому конкурсі. Але до держскарбниці піде тільки частина суми від продажу, оскільки 292,5 млн. грн. повинні бути повернуті колишньому власнику - "Трансмашхолдингу".
Тим часом, аналітики в один голос запевняють, що за луганський завод уряд зможе виручити близько 800 млн. грн. ($ 100 млн.). Така сума називається виходячи з ринкової капіталізації підприємства, яка сьогодні становить 1,2 млрд. грн. "ФДМУ не робив оцінку вартості активів, він встановив стартову ціну, яка на 50-70% нижча справедливої ціни" Луганськтепловозу ", - вважає Іван Харчук, старший аналітик ІК" Трійка Діалог Україна ".
Причину, з якої вагонобудівний завод спочатку не виставляється на продаж за ринковою ціною, можна пояснити його поганими фінансовими показниками (збитки за минулий рік склали 157,4 млн. грн.) та негативною приватизаційною історією. "Підприємство має важку спадщину. Те, що відбувалося при продажі" Луганськтепловозу ", з самого початку було неправильним - і конкурс, проведений з порушеннями, і те, що повернули в держвласність. Зараз холдинг має найбільшу заборгованість по зарплаті", - зазначив голова ФДМУ Олександр Рябченко, розраховуючи, що цього разу підприємство надовго знайде стратегічного інвестора.
Крім суми за пакет акцій, майбутньому покупцеві потрібно погасити борги підприємства перед бюджетом і із зарплати на загальну суму 34 млн. грн. Чималих інвестицій вимагатиме і модернізація виробництва. Оскільки більше 10 років велася боротьба за контроль над заводом і він не раз переходив з рук в руки, інвестиції в основні кошти були вельми мізерними. Так, за 2007 рік вони склали лише 5 млн. грн., За 2008 рік - 22 млн. грн., що для потужного вагонобудівного холдингу надто незначні суми. На думку аналітика ІГ "Сократ" Максима Штепи, обсяг інвестицій у виробництво повинен скласти мінімум $ 20 млн.
"Луганськтепловоз"
Державний пакет акцій - 76%.
Ціна за пакет акцій, запропонована ФДМУ - 0,4 млрд. грн.
Ринкова ціна підприємства (оцінка експертів) - 1,1-1,3 млрд. грн.
Ціна продажу (оцінка експертів) - 0,8 млрд. грн.
Збиток за 2009 рік - 157,4 млн. грн.
Борг на сьогоднішній день - 0,8 млрд. грн.
Потенційні покупці - "Трансмашхолдинг", "Синара-Транспортные машины" (Росія), "Фінанси та кредит", "Приват" (Україна).
Необхідні інвестиції - від $ 20 млн.
Мрії збуваються?
Приватизувати "Укртелеком" мріяв не один уряд протягом десятка років, проте оголосити про продаж українського оператора зв'язку нікому так і не вдалося. У цьому році шанси зробити це реальні як ніколи, запевняють у ФДМУ. По-перше, є бажання заробити гроші, а саме продаж цього об'єкта може повністю виконати приватизаційний план, поповнивши держскарбницю на 10 млрд. грн., А то й значно перевищити цю суму. По-друге, всі органи влади сьогодні діють в унісон. По-третє, немає жодного приводу залишати компанію в державній власності.
Заявлену ФДМУ суму в 7 млрд. грн. за 67% акцій "Укртелекому" аналітики вважають явно заниженою, просто балансовою. "На біржах ПФТС та УБ вартість цих акцій на даний момент оцінюється в 9,3 млрд. грн. За нашою оцінкою, 67% акцій" Укртелекому "можуть бути продані не менш ніж за 11 млрд. грн., Що на 19% вище теперішньої ціни ", - заявив старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Пітер Келлер. В ІГ "Сократ" допускають, що з урахуванням премії за контроль держава цілком може розраховувати на 12 млрд. грн. Найсміливіші прогнози аналітиків припускають за "Укртелеком" до 15 млрд. грн.
Правда, у фахівців викликає сумнів запропонована технологія продажу. "Незрозуміло, навіщо держава залишає 25%-у частку в держвласності. Як показує практика приватизації обленерго, продати міноритарний пакет державі за прийнятною ціною в майбутньому може бути непросто", - нагадує директор аналітичного департаменту ІГ "Сократ" Сергій Невмержицький.
Ціна, яку мають намір просити за "Укртелеком", приваблива для багатьох потенційних інвесторів. Однак поки що немає умов конкурсу, претенденти зайняли вичікувальну позицію. Крім "старої гвардії", про бажання купити "Укртелеком" поки заявив лише один новий потенційний покупець - норвезька компанія Telenor. Що стосується інвестицій, вливання яких вимагає оператор зв'язку, на думку Сергія Невмержицького, сьогодні навряд чи варто обтяжувати нового інвестора зайвими інвестзобов'язаннями - підприємство є збитковим. Досить вимоги вивести компанію на рентабельність, збереження штату співробітників і рівня заробітної плати.
"Укртелеком"
Державний пакет акцій - 67,79%.
Ціна за пакет акцій, запропонована ФДМУ - не менше 7 млрд. грн.
Ринкова ціна підприємства (оцінка експертів) - 12,5 млрд. грн. (Ринкова вартість держпакета акцій - 9,3 млрд. грн.).
Ціна продажу (оцінка експертів) - 11-15 млрд. грн.
Збиток за 2009 рік - 0,456 млн. грн.
Борг на сьогоднішній день - 3,4 млрд. грн.
Потенційні покупці: СКМ (Україна), "Вимпелком", АФК "Система" (Росія), Nomura (Японія), Deutsche Telekom (Німеччина), Magyar Telekom (Угорщина), Turkcell (Туреччина), Telenor ( Норвегія)
Наостанок
Однозначної відповіді на питання чи будуть продавати в цьому році ОПЗ ще немає. Судячи з усього, рішення буде залежати і від того, наскільки вдало будуть продані два попередніх активи. На сьогодні майбутнє ОПЗ, як і всієї хімічної промисловості України, залежить від ціни на газ, а тому виглядає досить туманно. Багато аналітиків просто відмовилися коментувати можливість майбутнього продажу ОПЗ, тим більше прогнозувати ціну на актив - аж надто положення хіміків зав'язане на газі. А прогнозувати можливості домовленостей на цьому ринку - справа невдячна. Можна сказати одне: якщо ціна на газ збережеться на рівні $ 300-350 за 1 тис. куб. м. або почне зростати - робота ОПЗ буде збитковою. Та й із самими добривами не все так просто. Експерти впевнені в одному: зміни умов для приватизації ОПЗ на краще будуть залежати від успішності переговорів уряду в газовому питанні, а також від глобальної кон'юнктури ринку добрив.
Якщо рішення про продаж ОПЗ все-таки буде прийнято, справедлива вартість ОПЗ буде залежати від того, чи зможе новий власник забезпечити постачання газу за ціною нижче імпортної, тому може варіюватися від $ 100 млн. до $ 600 млн., вважає начальник аналітичного департаменту ІК BG Capital Володимир Нестеренко. "Наприклад, російський інвестор, який зможе поставляти газ за такою ж ціною, як для російських хіміків (близько $ 70 / тис. куб. М), а також при стабільних цінах на добрива у світі, може заплатити по верхній межі цього діапазону", - зауважив експерт. Він припускає, що з урахуванням того, що інвесторів, здатних забезпечити ОПЗ дешевим газом, не так вже й багато, продати його в цьому році буде складно.
Аналітик Dragon Capital Тамара Левченко нагадала, що реальна вартість Одеського припортового заводу в минулому році становила близько 2 млрд. грн. ($ 250-300 млн.). Якщо врахувати премію за контроль, доступ до порту і унікальність ОПЗ, то реальною ціною можна вважати 5 млрд. грн. З урахуванням подальшого падіння цін на добрива, а також "зіпсованою репутації" активу через некоректно завершений конкурс минулого разу, навряд чи можна розраховувати на значне зростання вартості акцій ОПЗ, вважають експерти. Зрости вона може хіба що у разі підвищеної конкуренції, яку, втім, аналітики не виключають. У минулому році через нестабільну політичну обстановку і постійні конфлікти, які спалахують навколо продажу ОПЗ, з дистанції зійшли деякі зацікавлені інвестори, у тому числі й зарубіжні. З огляду на новий розклад сил у політикумі, вони можуть повернутися.
Одеський припортовий завод
Державний пакет акцій - 99,6%.
Ціна за пакет акцій, запропонована ФДМУ, - 5 млрд. грн.
Ринкова ціна підприємства (оцінка експертів) - 2-5 млрд. грн.
Ціна продажу (оцінка експертів) - 5-8 млрд. грн.
Збиток за 2009 рік - 2,4 млн. грн.
Борг на сьогоднішній день - н / д
Потенційні покупці: "Приват" (Україна), "СИБУР-Міндобрива" (Росія)
Що далі
Заявивши про підвищення капіталізації активів, продавати "блакитні фішки" ФДМУ поки збирається нижче ринкової ціни. Можливо, цей заділ і повинен стати тією самою приманкою для потенційних покупців і підвищення конкуренції, в результаті чого держава отримає більше очікуваного. Головне в цій ситуації, щоб конкурсні продажі відбулися максимально відкрито і прозоро, виключаючи можливість подальших спекуляцій на цю тему, а тим більше шанси оскаржити процес переходу держвласності в приватні руки. Третя спроба приватизації для "Луганськтепловозу", друга - для ОПЗ і перша, але десятиліттями виношувана для "Укртелекому", на цей раз повинні виявитися останніми.
Впоравшись із цим завданням, ФДМУ зможе приступити до розплутування клубка під назвою "продаж енергетики". Поки можливість приватизації генерацій розглядається в Мінекономіки і, схоже, що "руки" до її реалізації в цьому році вже не дійдуть. Тим більше необхідність поспішати з вирішенням цього питання зникне у разі успішного продажу "Укртелекому". Для того щоб успішно реалізувати енергетичні активи, необхідно підготувати ринок, вважає Сергій Невмержицький, старший аналітик ІГ "Сократ": "Сьогодні ринок управляється в ручному режимі, підприємства збиткові. Необхідно створити абсолютно нові умови роботи". Якщо це не буде зроблено, брати участь у покупці генерацій зможуть тільки кілька внутрішніх покупців. На думку експерта, при бажанні провести перші реформи можна за рік-два, саме після цього терміну швидше за все і буде поставлене питання про приватизацію в галузі.
Однак далеко не всі експерти розділяють цю думку. Кадрові призначення березня нинішнього року в енергетичній галузі говорять про протилежне, вважає фінансовий аналітик Astrum Investment Management Ян Липчинський. Вони якраз і спрямовані на реалізацію приватизації генеруючих компаній у 2010 році. При цьому приватизація генкомпаній буде більш пріоритетною, ніж приватизація обленерго, припускає експерт.
Схоже, що в найближчі п'ять років держава позбудеться від більшості своїх активів, що представляють хоч якийсь інтерес для потенційних покупців.
Діна Пархомчук
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
