671
"Ъ": Кабмін наслідує бюджетну традицію
— Казна та Політика
Уряд Миколи Азарова в перший місяць роботи не зміг кардинальним чином змінити ситуацію з наповненням держбюджету. У березні до загального фонду надійшло на 3,5 млрд грн. менше запланованого, зокрема, через збільшення планів наприкінці місяця. Експерти вважають, що невиконання планів може не дозволити владі виконати свої обіцянки з лібералізації податкового законодавства.
Попри обіцянкам Кабінету міністрів вести відкриту бюджетну політику і відновити щоденний моніторинг виконання бюджету, до вечора 6 квітня Держказначейство так і не оприлюднило показники виконання загального фонду держбюджету в березні і за результатами I кварталу. У відомстві лише повідомили, що минулого місяця бюджет не виконаний. За даними джерела, близького до відомства, в січні-березні до загального фонду держбюджету надійшло 39 млрд грн., що становить 85,5% від передбаченого тимчасовим розкладом (недобір - 6,6 млрд грн.). Державна податкова адміністрація (ДПАУ) і Держмитниця змогли виконати плани на 81% (перераховано 18,5 млрд грн.) і 84% (17,4 млрд грн.) відповідно.
Із врахуванням того, що фактичні надходження в січні-лютому склали 25,2 млрд грн., в березні бюджет отримав 13,8 млрд грн. Це менше плану на 3,56 млрд грн., сказало джерело. Недобір з митних платежів склав 2,6 млрд грн. (зібрано 6,65 млрд грн.). Глава Держмитниці Ігор Калетник на телефонні дзвінки не відповідав, а джерело в центральному апараті пояснило, що імпорт активізувався не настільки, аби виконати плани. "А НАК 'Нафтогаз України' перерахувала всього 200 млн грн.", - додав чиновник.
ДПАУ перерахувала до загального фонду 5,22 млрд грн., недобравши 2,01 млрд грн. За словами джерела в адміністрації, бюджетний розклад був збільшений Мінфіном на 1,5 млрд грн., і плани перевиконані лише з податку на прибуток - на 291 млн грн., до 971,3 млн грн. Не змогли податківці зібрати в повному обсязі ПДВ (замість 5,9 млрд грн. мобілізовано 3,74 млрд грн.) і акциз (замість 1,41 млрд грн. - 1,25 млрд грн.). Не дивлячись на обіцянки ліквідовувати заборгованість із повернення ПДВ, в березні з бюджету відшкодований рекордно низький обсяг коштів - лише 380 млн грн. За інформацією, за три місяці приріст ПДВ в перевірках збільшився на 6,6 млрд грн. - до 28,4 млрд грн. В той же час різко впав обсяг заявок на відшкодування, уточнили у ДПАУ.
Експерти зменшення кількості заявок на відшкодування ПДВ пов'язують із скороченням експорту, оскільки через щомісячне вимивання обігових коштів підприємства були змушені припинити зовнішньоекономічні операції. Директор департаменту Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артем Рудик називає й інший чинник: якщо врахувати, що половина з прострочених до повернення сум є фіктивною, то з приходом нового керівництва ДПАУ припинилася подача незаконних заявок на відшкодування.
Корегування планів не у бік зменшення, що було характерне для уряду Юлії Тимошенко, а збільшення доходів означає, що чекати лібералізації податкового законодавства і зниження податкового навантаження бізнесу не варто, зазначають експерти. "Окрім як видавлювати гроші з економіки в період її стагнації, нічого кращого придумати уряд не може. Але дати більше, ніж це можливо, економіка не зможе", - вважає старший економіст центру "CASE-Україна" Володимир Дубровський. За словами Рудика, те, що колишня опозиція раніше критикувала, тепер сама активно практикує, тому різко збільшити доходи бюджету в короткостроковій перспективі проблематично. "Необхідні реформи. Але якихось готових рішень, про які так багато заявлялося в передвиборчу кампанію, як виявилось, немає", - упевнений Дубровський.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
