2414
Об лом
— Казна та Політика
З 1 квітня сього року мали би набрати чинності три антикорупційні закони, прийняті 11.06.09 р., - №1506 "Про принципи запобігання і протидії корупції" №1507 "Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень" і №1508 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відповідальності за корупційні правопорушення". Вважалося, що ці закони допоможуть викоренити корупцію в Україні. Проте, як з'ясувалося, голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що ці закони легалізували свавілля правоохоронних органів.
У свою чергу, Світлана Хеда, радник юридичної фірми "Саєнко Харенко", говорить, що нове антикорупційне законодавство може порушити нормальну діяльність безлічі компаній, що негативно позначиться на всьому діловому співтоваристві.
Вранці закон, ввечері гроші
Дискусія про необхідність удосконалення антикорупційного законодавства ведеться не перший рік. Річ у тім, що чинний Закон №356 від 05.10.95 р. "Про боротьбу з корупцією", не дозволяє ефективно протидіяти проявам хабарництва, оскільки відповідно до нього корупція є адміністративним правопорушенням.
Час від часу на суд громадськості виносилися різні шляхи вдосконалення антикорупційної політики. Так, в 2006 р. реформаторські настрої підтримали члени парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на чолі з його головою Миколою Джигою (нині народний депутат, позаштатний радник Президента України). Члени профільного Комітету представили в парламенті результати спільної роботи - законопроекти №875, 876 і 877 від 17.11.06 р. Після цього світ побачив ще не один антикорупційний документ. Але торік представники Міжнародного валютного фонду не вимагали від вітчизняних чиновників звіту про вдосконалення механізмів боротьби з хабарництвом. Хоча виконання цього розпорядження було однією з умов продовження співпраці України і МФВ. Народні депутати спробували в найкоротші терміни задовольнити вимоги міжнародних кредиторів. Пакет антикорупційних законів був прийнятий 11 червня 2009 р.
Не до сміху
В день сміху список осіб, які можуть бути притягнені до відповідальності за корупцію, поповниться за рахунок професійних суддів, у тому числі й Конституційного Суду України, а також присяжних і народних засідателів. Звинувачення в хабарництві можуть пред'явити представникам правоохоронних органів і дипломатичній службі, податківцям і митникам, працівникам комунальних підприємств і держкомпаніям, членам всіх виборчих комісій. Дія Закону поширюється на керівників громадських організацій, а також помічників депутатів, які де-юре не є держслужбовцями, але отримують зарплату з державного або місцевих бюджетів.
Найцікавіше, що до антикорупційного списку потрапили громадяни, які взагалі не мають стосунку до держслужби, - приватні аудитори, нотаріуси, оцінювачі й експерти, арбітражні керівники, третейські судді, посадові особи міжнародних організацій і представники іноземних держав.
Норми антикорупційного законодавства поширюються на фізосіб-підприємців, працівників приватних підприємств, в обов'язки яких входить виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, - директорів і керівників усіх рівнів, HR-менеджерів, офіс-менеджерів та інших працівників. Всім вищезгаданим категоріям громадян в неробочий час заборонено займатися оплачуваною або підприємницькою діяльністю, окрім викладацької, наукової або творчої, медичною практикою або спортивним суддівством. Суб'єкти антикорупційного законодавства не можуть входити до складу правління або наглядової ради комерційних організацій, виняток становлять підприємства, які належать державі. Цікаво, що принцип сумісництва поширюється на всіх включених до антикорупційного списку, окрім депутатів місцевих рад і Верховної ради АР Крим.
Вказаним суб'єктам заборонено приймати на роботу близьких родичів, а крім того, "використовувати службове становище для отримання неправомірної вигоди або приймати пропозиції, що передбачають таку вигоду, щодо себе або інших осіб".
Марина Ващенко, адвокат адвокатського об'єднання "Нечаєв і Партнери", вважає, що внесення громадян, які не перебувають на держслужбі, і підприємців до списку суб'єктів антикорупційного законодавства - це нонсенс.
"Прояв корупції можливий лише в публічній сфері, тобто в діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів, на яких покладені функції держави. В результаті, розумне обмеження на сумісництво в публічній сфері перетворилося на обмеження права на трудову і підприємницьку діяльність для пересічних громадян", - говорить Ващенко.
Примусова ліквідація
Новиною антикорупційного законодавства є введення інституту відповідальності за здійснення корупційних дій для юридичних осіб. Нагадаємо, що поки суд може визнати винним в здійсненні подібних дій лише конкретного громадянина.
Законодавці передбачили досить жорсткі санкції стосовно юросіб, що наважилися порушити положення антикорупційних законів. Зокрема, суд може оштрафувати компанію на 1-15 тис. нмдг (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зараз - 17-255 тис.грн.), заборонити їй займатися певним видом діяльності на термін від 3 місяців до 3 років, конфіскувати майно або прийняти рішення про її ліквідацію.
Цікавий механізм притягнення до відповідальності юрособи. Суд може винести ухвалу про порушення корупційного законодавства на підставі протоколу, складеного органами прокуратури. Стосовно юридичної особи може бути збуджена справа за вироком суду про порушення антикорупційного законодавства з боку працівника підприємства. Проти компанії (юрособи) можуть бути висунуті звинувачення навіть у тому випадку, якщо кримінальна справа проти її працівника закрита на нереабілітуючих підставах (в результаті амністії, розкаяння, передачі на поруки або смерті обвинуваченого).
На практиці це може призвести до такої ситуації. Правоохоронці порушують стосовно засновника або найнятого робітника кримінальну справу про корупцію. Карно-процесуальне законодавство надає слідчому можливість не повідомляти підозрюваному (в даному випадку засновнику, працівнику компанії) про порушення кримінальної справи. За підсумками чергової амністії провадження у кримінальній справі стосовно працівника підприємства закривається, а стосовно юридичної особи складається протокол.
"Згідно з новим антикорупційним законодавством, протокол повинен розглядатися за участю представника юридичної особи, але порядок інформування останнього Законом не встановлено. Існує небезпека, що юрособа може дізнатися про свою ліквідацію на стадії виконання рішення. І це лише один з можливих варіантів зловживання з боку правоохоронців - найгрубіший, але далеко не єдиний", - додає Ващенко.
Зупинити негайно
Примітно, що первинне набрання чинності законів було заплановане на 1 січня 2010 р. Але з наближенням цієї дати в суспільстві набирала обертів дискусія про необхідність перегляду, скасування або відтермінування набрання чинності цих законів.
В числі перших опонентів опинилися судді Верховного Суду України, які 27.11.09 р. звернулися до Конституційного Суду з проханням визнати окремі статті законів не відповідними Основному Закону. Неконституційність деяких положень законів угледів і "нунсівець" Олег Новиков. Депутат запропонував відтермінувати дату набрання чинності антикорупційних законів до 01.04.10 р. Аргументація проста: до цього часу депутатам треба виправити всі помилки в раніше прийнятих документах. Більшість народних обранців підтримали цю ідею (Закон №1787 від 23.12.09 р.). Але, на жаль, вони не змогли підкоригувати документи з різних, більшою мірою політичних причин. Тому Новиков вкотре виступив з ініціативою (законопроект №6159 від 10.03.10 р.) перенести дату введення антикорупційних законів на 01.01.11 р. За відповідне рішення проголосували 236 народних обранців.
26 березня перший заступник глави Адміністрації Президента Олена Лукаш заявила, що Віктор Янукович внесе до парламенту свій власний законопроект, яким будуть врегульовані питання боротьби з корупцією. "Існує безліч законів і законопроектів, які мали врегулювати питання боротьби з корупцією; але їх аналіз говорить про одне: писалися і приймалися вони, щоб збільшити корупцію", - сказала Лукаш і додала: - Розуміючи це, Президент змушений буде внести свій власний законопроект, який врегулює ці питання і допоможе здолати корупцію". Вона нагадала, що одним з перших указів Президента України Віктора Януковича був створений Антикорупційний комітет.
Також хочемо нагадати ідеологам реформи антикорупційної політики держави, що корупцію провокує надмірно зарегульована дозвільна система, а не бажання підприємців платити хабарі. Для викорінення цього явища досить мінімізувати бюрократію, а не вводити кримінальну відповідальність для підприємців.
Максим Копейчиков, партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери":
- Антикорупційні закони, набрання чинності яких багато хто чекає з побоюванням, можна вважати відносно вдалою спробою систематизації законодавчих актів, які регулюють правовідносини у сфері боротьби з корупцією. "Вдалою" тому, що ці документи, в порівнянні з Законом "Про боротьбу з корупцією" від 1995 р., який "доживає" своє, детальніше регламентують багато питань і понять. Зокрема, розширюють коло можливих суб'єктів корупційних дій і встановлюють підстави для притягнення до відповідальності як фізичних, так і юридичних осіб за корупційні правопорушення. А "відносно" - тому, що деякі норми, на мій погляд, абсурдні.
Наприклад, заборона фізособам-підприємцям займатися ще якоюсь, окрім основної, оплачуваної діяльності або приймати на роботу "близьких осіб" може поставити під загрозу функціонування шкіл, дитячих садів і медустанов, які й без того відчувають дефіцит з кадрами, особливо в сільській місцевості. Я вважаю, що необхідно внести зміни до вказаних законів.
Ігор Лянной
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
