1833
Хитка рівновага
— Казна та Політика
Після дворічної кризи в банківській системі України настала стабілізація, і кредитні установи зайнялися пошуком шляхів відродження своєї діяльності. Але незважаючи на зростання ліквідності, криза довіри між клієнтами й банками триває, і кредитні установи закінчать цей рік зі значними збитками. Експерти відзначають, що відсутність у країні прозорих правил гри не дозволить економіці швидко відновитися.
Дані Нацбанку про приріст депозитної бази говорять про стабілізацію фінансової сфери країни. Якщо торік пасивна база банків скоротилася на 45,78 млрд грн, то з листопада населення стало впевнено збільшувати вкладення. А за лютий зростання депозитів фізичних осіб уже перевищило відтоку коштів підприємств, що відчувають проблеми з фондуванням з боку банків.
"Жоден з песимістичних прогнозів західних аналітиків не виправдався. Гривня залишається цікавим інструментом для інвестицій",- підкреслив голова правління банку "Південний" Вадим Мороховський. "Перший переляк і шок від кризи в банківській системі пройшов, і проблема ліквідності до цього часу вирішена",- упевнений перший заступник голови ради директорів банку "Дельта" Віталій Масюра.
Бездонні збитки
Минулий рік не ознаменувався очікуваною експертами й співробітниками НБУ хвилею гучних банкрутств. Найбільший Укрпромбанк глава НБУ Володимир Стельмах зважився ліквідувати тільки після проведення першого туру президентських виборів. Іншому найбільшому проблемному банку "Надра" ще на рік продовжили життя в надії, що його тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська зуміє залучити в установу інвестора й домовитися із закордонними кредиторами банку. Отже, до 18 березня проходять процедуру ліквідації лише 16 банків, в 11 з яких проблеми з'явилися під час кризи.
Незважаючи на це банкіри продовжують зазнавати значних збитків. Лише за 2 місяці цього року перевищення витрат над доходами банків склало 1,4 млрд грн (за 2009 рік - 38,45 млрд грн). Основні причини втрат - оплата дорогих депозитів населення (на початку року прибутковість доходила до 25%) і формування резервів під проблемні кредити, до 1 березня що досягли 70,2 млрд грн (9,6% кредитного портфеля).
При цьому видача нових позик банками практично не практикується - з початку минулого року кредитування економіки скоротилося на 60,78 млрд грн - до 731,6 млрд грн, тому частка безповоротних кредитів, а виходить, і резервів буде рости. "Багато банків з українським капіталом, та й деякі іноземні зараз показують прибуток, тому що недоформують резерви,- розповів топ-менеджер одного з найбільших іноземних банків.- Все залежить від того, як рахувати резерви.
Якщо за правилами міжнародної фінансової звітності, то збитки системи виявляться колосальними". За розрахунками експертів міжнародного рейтингового агентства Fitch, проблемні кредити українських банків становлять 40% їх портфелів.
Таким чином, основна, визначена законом функція банків - отримання прибутку - не виконується. І банкіри поки не бачать близьких перспектив поліпшення ситуації. "2010 рік буде важким, тому що багато банків будуть продовжувати формувати резерви,- упевнений голова правління Ощадбанку Анатолій Ґулей.- Резерви будуть більшими, але фінансовий результат не буде настільки жахливим, як торік. Банківська система знову відчує проблеми з ліквідністю. Це в першу чергу стосується банків 4-ї групи, чиї акціонери не дуже охоче капіталізують свої установи і неуважно ставляться до втрати ними ліквідності".
Недовірливі
Хитка рівновага, у якій зараз перебуває банківська система, може бути зруйнована й будь-якими необдуманими діями банкірів, і панікою населення. "Проблема полягає у відсутності довіри. Зараз уже не тільки населення не вірить банкам, але й банки не вірять своїм позичальникам. Поки довіра не відновиться, система не запрацює",- підкреслює глава представництва IFC в Україні Олена Волошина.
У надії, що банківська система збанкрутує, багато клієнтів банків просто перестали платити за кредитами. Прецедентом стало рішення Донецького госпсуду, який дозволив компанії "Готель 'Централь'" не виплачувати кредит, бо той був виданий не в національній валюті, і ним скористалися десятки підприємств. "Позичальники зрозуміли, що можна не платити борги, і вибивають собі індульгенції в судах. Ця тенденція набуває небезпечних форм",- сказав перший заступник голови правління Промінвестбанку В'ячеслав Юткін.
До такої поведунки багатьох позичальників підштовхнули дії самих банкірів, які із середини 2008 року намагалися перекласти проблеми неплатоспроможних клієнтів на забезпечених, підвищуючи їм відсоткові ставки з кредитів. Юристи розповідають, що банки під маскою реструктуризації позик найчастіше просто пролонгували їх, пропонуючи відтермінування виплати тіла кредиту, але продовжували отримувати щомісячні комісії й вимагали надання додаткових застав. При цьому переведення кредиту з валютного в гривневий рідко знижував розмір боргового навантаження на клієнта.
Але без реструктуризації позик багато компаній просто закрилися б, тому що не мали оперативних коштів. "На початку кризи найважливішим завданням було переконати клієнта зберегти бізнес, а не банкрутувати його. У багатьох опускалися руки, тому що вони не бачили виходу",- згадує Вадим Мороховський. Втім, частині підприємств відтермінування допомогло. "Цього року закінчуються термін маси кредитів, які були під різними соусами пролонговані, перекредитовані. Тим, кому важко, цього року легше не буде",- вважає Анатолій Ґулей.
Банки просять про допомогу
Вихід із кризи більшість експертів бачать лише в поновленні кредитування економіки, що дозволить банкам отримувати відсоткові прибутки й у конкурентній боротьбі знижувати кредитні ставки, тому що нинішня вартість позик від 25% недоступна більшості підприємств. Найближчою проблемою банкіри вважають зрив посівної кампанії. "Корпоративним клієнтам потрібний тривалий термін для відновлення. Але вони не відновляться, якщо банки не будуть активно кредитувати,- вважає Мороховський.- Тут дуже важливо, хто як поводився під час кризи, хто серйозно підійшов до скорочення витрат, правильної зміні бізнес-стратегії. Ми бачимо таких клієнтів, особливо в телекомунікаційному бізнесі, харчовій промисловості. Їх можна кредитувати". Банкіри підкреслюють, що статистичні моделі відбору позичальників більше не спрацьовують, тому працюють з ними індивідуально.
При цьому на банки може почати давити відкладений попит населення на покупки, який, за оцінками фінансистів, зараз досягає 60-70%. "На сьогодні уже 60% економіки перебуває в тіні. І наше завдання - допомогти їй повернутися в легальний бізнес",- говорить Анатолій Ґулей. "Криза минула, і з другого півріччя банки готові будуть кредитувати. Але на законодавчому рівні жодного висновку із кризи не зроблено",- вважає голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник.
Банкіри підкреслюють, що втратили лобі у Верховній раді, а Асоціація українських банків не виконує своїх функцій. При цьому Нацбанк і парламент не здатні розробити адекватний алгоритм виходу із кризи. "Потрібно запропонувати механізм реструктуризації й сказати, якою вона повинна бути. Не можна забирати в людини холодильник, телевізор, тому що це необхідні для неї речі.
Не можна ущемляти родину, тому що людина буде захищатися. Банк відправляє колектора, і він тероризує родину, а ми потім дивуємося, чому люди не платять",- пояснює Ґулей. За його словами, банкіри чекають від регулятора більше твердих, чітких дій у ситуаціях, реакція на які в 2008-2009 роках була повільною: "Це питання валютних ризиків, валютного виторгу підприємств, які, на жаль, перейшли в проблемні активи банків".
Голова правління Мегабанку Олена Жукова додає, що НБУ повинен ввести ринок СВОП і форвардних операцій, створити на своїй базі біржовий майданчик. Нормативні зміни необхідні для мінімізації розривів у пасивній і активній базах банків. "Депозитна база збільшується, але відбулася зміна її структури. Якщо до кризи ми залучали 70% коштів у гривні, а 30% в іноземній валюті, то зараз це співвідношення - 50% на 50%",- говорить Жукова.
Збільшити фондування економіки могли б західні інвестори. "Якщо регулятор створить нормальні правила гри, в Україну можна буде залучити інвесторів, які поки не приходять, тому що не розуміють правил гри. У них волосся встає дибки, коли вони бачать, як переоцінюються застави, як проводяться дії за допомогою виконавчої служби",- відзначає Олена Волошина.
Руслан Чорний
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
