com.Мерція
— Казна та Політика
1452
Законотворці мають намір надати електронній комерції повноцінний правовий статус, що спростить роботу торговців і підвищить до них довіру покупців.
Прийняття зареєстрованого в березні у Верховній Раді законопроекту №6086-1 "Про електронну комерцію", який є розширеною і доповненою версією законопроекту №6086, може кардинально змінити практику інтернет-торгівлі. Будуть створені правові рамки для укладення договорів купівлі-продажу в електронному вигляді, нарешті отримають правовий статус інтернет-магазини, електронні операції, електронні договори.
Останні, згідно з документом, наділені юридичною силою і повинні в обов'язковому порядку розглядатися в судах як докази. Таким чином, договори купівлі-продажу, оформлені в інтернет-магазинах, будуть такими ж повноцінними документами, як касові чеки, а значить, покупці зможуть відстоювати свої права, якщо їм "втюхають" неякісні товари. Всі інтернет-магазини стануть повноцінними торгівельними мережами, а не просто "віртуальними вітринами", на яких представлений той чи інший товар. Зараз в Мережі під назвою "інтернет-магазин" зареєстровано близько 10 тис. сайтів, з яких лише близько 1,5 тис. працюють як повноцінні магазини. Лише у цих онлайн-магазинах можна не лише замовити товар, але і вибрати форму оплати (готівкову чи безготівкову), отримати чек і гарантію на придбаний товар.
"Зараз основна маса платежів, що приймаються інтернет-магазинами, здійснюється готівковими, які передаються кур'єру під час доставки товару. В більшості випадків це порушення законодавства, оскільки кур'єр не має права приймати гроші, якщо не є суб'єктом підприємницької діяльності. І зовсім не всі магазини видають покупцям чеки. Учасники ринку інтернет-торгівлі при здійсненні тих чи інших операцій керуються давно застарілою постановою Кабміну "Про дистанційну торгівлю", що регулює дистанційне замовлення товарів або послуг. Якщо ж в інтернет-магазині відбувається "кидалово", то покупці часто навіть не знають, до кого звернутися", - відзначає Павло Сиделєв, глава Асоціації учасників електронного бізнесу України.
На його думку, якщо законопроект таки буде прийнято, учасники ринку будуть змушені працювати в правових рамках. Крім того, Сиделєв вважає, що впорядкування і регулювання онлайн-комерції відкриє шлях до України закордонним інвесторам.
"Якщо інтернет-торговці працюватимуть у правовому полі, на вітчизняний ринок прийдуть іноземні постачальники товарів, сервісів і послуг", - не відкидає він. Не відкидають експерти і того, що українськими інтернет-ритейлом зацікавляться великі європейські онлайн-мережі. Марат Мінгазов, директор компанії, підкреслює, що прийняття "електронного" законопроекту дозволить всім сторонам, які беруть участь в електронній комерції, відчувати себе захищенішими, а продавців змусить бути відповідальнішими.
"Хочеться вірити, що ця захищеність покупців підвищить довіру до інтернет-магазинів", - говорить Мінгазов.
Договори купівлі-продажу, оформлені в інтернет-магазинах, будуть такими ж повноцінними документами, як касові чеки.
Законопроект, зокрема, пропонує внести до ст.160 Кодексу України про адміністративні правопорушення зміни, що передбачають відповідальність за незаконну електронну комерцію.
Щоправда, норма ця описана дуже невиразно і суперечливо: за дії, що порушують Закон "Про електронну комерцію", пропонується накладати штрафи "у розмірі вартості електронного товару з конфіскацією цього товару і вилучених грошей".
Та залишається абсолютно незрозумілим, про який товар іде мова. Про все, що залишилося на складі інтернет-магазину? Це, мабуть, дуже суворе покарання. Про товар, реалізований з порушеннями? Тоді у кого його накажете конфісковувати? У покупця? Є в документі й інші норми, що викликають тривогу і подив гравців ринку. Дуже не подобається інтернет-торговцям ст.14 законопроекту "Державні й недержавні установи і організації, що надають послуги у сфері електронної комерції". Зокрема, п.3 цієї статті (у якій, до речі, зовсім немає п.2) вказується, що держустанови і організації можуть вести реєстри електронних операцій, фіксувати час здійснення електронних операцій тощо.
"Цю норму можна трактувати двояко - адже виходить, що може з'явитися єдиний державний реєстр, в який доведеться заносити інформацію про кожен проданий товар", - побоюється Сиделєв.
Замість тотального держконтролю, вважають учасники ринку, корисніше було б розробити методи підвищення довіри покупців до інтернет-магазинів. "Велику користь онлайн-торгівлі приніс би процес сертифікації інтернет-магазинів. Наявність сертифікату якості передбачала б, що торговець гарантує високий рівень сервісу. В такому разі покупець, здійснюючи покупки, відчуватиме себе упевненішим і захищенішим", - запевняє Марат Мінгазов.
Ангеліна Бакалінська
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
