1260
Стандартними методами проблемні борги не повернеш
— Кредит&Депозит
Павло Кадацький, директор компанії "ТЕКТ-експерт"
Згідно з офіційними даними, частка проблемних кредитів складає 8,5%, тобто 63,3 млрд. грн. За нашими оцінками, цей показник набагато вищий - близько 20%, а в окремих банках - близько 50%.
За останній рік банки були змушені переглянути підходи до роботи з проблемними позичальниками. До початку кризи стандартні методи - отримання судового рішення про стягнення заборгованості, продаж закладеного майна - в більшості випадків приpводили до бажаного результату. На сьогодні це погано працює з різних причин - погіршення платоспроможності позичальників, активний їх опір спробам звернення стягнення на майно, падіння вартості закладених активів створює для кредиторів проблему, до вирішення якої вони не особливо були готові.
Багато боржників, особливо великі, помітно швидше зреагували на таку ситуацію і, фактично, відразу після початку кризи стали активно готуватися до "порятунку" бізнесу від посягань кредиторів, виводячи активи і переводячи грошові потоки на необтяжені боргами структури, а також стали готуватися до керованого банкротства. Враховуючи латентний характер цих процесів на їх початку, банки, включаючи найбільші, на початку кризи вважали, що значну частину проблем ще можна вирішити шляхом переговорів, реструктуризації боргу, і лише в крайньому випадку розглядали, наприклад, варіант погашення боргу за рахунок передачі на баланс банку закладеного майна.
Банки адаптуються до ситуації
Уже до середини року стало очевидно, що позичальники за рахунок масового застосування сірих схем виведення активів здатні заподіяти банкам набагато більше неприємностей, ніж це раніше вважалося. Це змусило радикально посилити підходи і виділити додаткові ресурси для роботи з проблемними позичальниками. У ситуації активного опору позичальника банк, для того, щоб узяти на баланс або продати закладений актив і погасити хоч би частину боргу, часто змушений вести справжню юридичну війну, із застосуванням відомих інструментів, типових для корпоративного конфлікту.
Зрозуміло, що отримання банком права власності на заставу ще зовсім не означає, що він цю заставу може з вигодою "монетизувати". Виникає необхідність управління цим активом, вибору раціонального способу і часу продажу, пошуку інвестора. Великі банки вже досить спокійно ставляться до ідеї тривалого володіння знеціненим на сьогодні підприємством або нерухомістю, в чеканні хоч би часткового відновлення його докризової вартості. На цьому етапі застосовується досить поширений за кордоном варіант конвертації боргу в акціонерний капітал позичальника, у тому числі внаслідок обмежень на подібні операції, передбачені в нормативних актах НБУ. Ми вважаємо, що такий варіант має бути законодавчо врегульований.
Позичальникам не варто розслаблятися - інструментів багато
Юристи боржника в разі припинення обслуговування боргу як правило готуються саме до стандартної юридичної схеми дій банку і саме під неї заздалегідь готують низку схем протидії.
В міру цього вирішувати проблему треба за допомогою комплексного підходу, застосовуючи низку інструментів.
По-перше, у випадках навмисного ухиляння платоспроможного позичальника від сплати боргу, ефективною мірою може стати отримання закладеного цілісного майнового комплексу підприємства у власність або управління в судовому порядку і здійснення такого управління для забезпечення грошового потоку в рахунок погашення боргу. На цьому етапі виникає необхідність примусового вилучення активу у боржника, яке в проблемних випадках має бути ретельно сплановане і організоване.
По-друге, це пошук профільного інвестора, який готовий придбати проблемний заставний актив за привабливою ціною і, можливо, частково компенсувати витрати на його придбання банком у власність, або виконати частину цієї роботи на користь банку. В цьому випадку, маючи потенційного покупця на заставу, має сенс залучити компанію, яка зуміє швидко і ефективно забезпечити отримання її у власність, маючи відповідний досвід в цій діяльності. Наприклад, Група компаній "ТЕКТ" накопичила чималий досвід роботи з корпоративними правами і акціями в ситуаціях будь-якої складності, а також у сфері "очищення" активів від юридичних проблем і структуризації операцій з такими активами
По-третє, це також і ретельний аналіз можливих вразливих місць в бізнесі несумлінного боржника з метою виявлення асиметричних способів дії на нього.
І, четверте, застосування механізмів недопущення фіктивного банкротства і виведення активів.
Можу сказати, що банкам варто приділяти більше уваги моніторингу дій позичальника, його поведінці стосовно інших банків. Чим раніше буде виявлена підготовка виведення активів за "сірими" схемами, тим ефективніше будуть заходи протидії.
Крім того, навіть в ситуації виведення активів, що вже відбулося, банкам не слід припиняти активні дії, оскільки безкарність спровокує аналогічні дії інших боржників, які зазвичай самі приділяють увагу моніторингу дій банку стосовно інших боржників.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
