9659
Уряд знову взявся за зарплати
— Казна та Політика
На цьому тижні офіційно побачило світ розпорядження Кабміну, датоване 2 березня, "Про затвердження плану заходів щодо детінізації доходів ...". Цим документом ще минулий уряд зробив одним з пріоритетів збільшення стягнень платежів до соціальних фондів, а новий Кабмін охоче підхопив цю естафету
Експертні оцінки говорять про те, що три чверті бізнесу так чи інакше покривають частину виплат співробітникам. Побічно це підтверджують і дані Держкомстату - у минулому році майже третина українців заробляла на місяць не більше 1 тис. грн. Згідно із розпорядженням, найближчим часом низка органів влади має визначити механізми, які допоможуть виявляти тих, хто приховує свій заробіток, і домовитися про взаємодію.
Тепер міністерства і фонди соціального страхування будуть обмінюватися інформацією про витрати на оплату праці та у випадку розбіжності переглядати плани перевірок. У свою чергу центри зайнятості та представники органів влади на місцях будуть вести моніторинг відповідності заробітних плат, заявлених в оголошеннях про прийом на роботу, і порівнювати з фактичними розмірами зарплат.
Для цього навіть передбачено створення регіональних, районних і міських робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати. Щоправда, експерти сумніваються в дієвості таких механізмів. "Мені не зовсім зрозуміло, як заявлений Президентом курс на скорочення чиновницького апарату співвідноситься з формуванням робочих груп, які будуть регулярно займатися відстеженням оголошень про прийом на роботу, моніторити ринок праці, а потім порівнювати з фактичними зарплатами", - упевнений економіст ІК Astrum Investment Management Олексій Блінов.
Від себе уряд висунув кілька критеріїв, відповідаючи яким підприємство має всі шанси потрапити під пильний контроль перевіряючих органів. Зокрема, це суб'єкти господарювання, які мають значні валові доходи, але офіційно виплачують заробітну плату менше мінімальної або на її рівні. Щоправда, експерти називають цей критерій сумнівним. "Підприємство може проводити модернізацію, вкладати інвестиції, тобто працює на майбутнє, і саме тому зарплата невисока", - вважає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Проте найголовніше, які критерії не розробили б робочі групи відомств, зокрема прогнозні показники заробітної плати за видами економічної діяльності та регіонами, більша частина їх роботи перетвориться на марну працю. "По суті справи, те, що пропонується розпорядженням, - це виявлення підозрілих в питанні виплати білих зарплат підприємств. Але, чесно кажучи, я не бачу механізму, як законним і цивілізованим чином можна буде довести, що у людей на даному конкретному підприємстві дійсно більша зарплата. У підприємця є певні зобов'язання перед державою - платити мінімальну зарплату працівнику, все інше - це втручання у ведення бізнесу ", - упевнений виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень" СASE Україна "Дмитро Боярчук.
Експерти вважають, що до проблеми влада підійшла не з того боку. Як вважає Олексій Блінов, силові методи не дадуть в цьому питанні бажаного ефекту. Проблема в тому, що уряд вкотре взялося боротися з наслідками, а не причиною. А основною причиною неплатежів є не лише високі ставки, як про це прийнято говорити (за даними Світового банку, в Україні роботодавці повинні віддати державі у вигляді податків та інших платежів 43,1% від фонду заробітної плати, тоді як у країнах Європи і Центральної Азії розмір відрахувань становить у середньому 23,1%).
Український бізнес має можливість офіційно відводити зарплату в тінь (та ж спрощена система), а український робітник при цьому не має мотивації, щоб боротися за її виведення з тіні. За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, такою мотивацією могла б стати накопичувальна система, але її впровадження відкладено на невизначений термін. І поки не будуть ліквідовані ці дві передумови, боротися з тіньовими зарплатами марно.
А поки що можна прогнозувати, що виконавчі органи всілякими способами намагатимуться виконати розпорядження уряду, навіть і не маючи цілком законних підстав. Треба розуміти, що тінізація зарплат - це доля малого та середнього бізнесу. І саме цей зріз економіки зараз чекає потік перевірок ДПАУ і соцфондів з метою наповнити Пенсійний фонд та бюджет.
Втім, процес уже пішов. У низці регіонів на перевірки співробітники податкової вже ходять з представниками центрів зайнятості та відповідними документами, вимагаючи, щоб зарплати відповідали "середнім в галузі і регіону". Не бажаючи сваритися з податковою, деякі бізнесмени йдуть на поступки, але в підсумку це лише негативно позначається на оплаті праці найманих працівників - роботодавці віднімають із зарплат додаткові суми платежів, які необхідно направити до бюджету.
Наталя Воронецька
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
