382
Держзакупівлі обділили законом
— Казна та Політика
Президент Віктор Янукович ветував закон №2263-1 "Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти". Таким чином, на думку експертів, під приводом уникнення корупції глава держави дозволив Кабміну регулювати процес держзакупівель в ручному режимі і самостійно розпоряджатися держкоштами.
Віктор Янукович застосував право вето до закону про держзакупівлі, який був затверджений парламентом 11 лютого поточного року. Про це повідомила вчора заступник голови Адміністрації президента Ганна Герман.
Зазначимо, що знехтуваний продукт роботи парламентарів передбачає концентрацію всіх регуляторних і контролюючих функцій з питань держзакупівель, окрім розгляду скарг відносно дій замовника, в Міністерстві економіки.
Крім того, актом встановлюється межа вартості закупівлі, починаючи з якої застосування закону є обов'язковим: товарів і послуг - якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 100 тис. грн., робіт - 300 тис. грн. і 500 тис. грн..- при здійсненні закупівлі за кошти підприємств. Документ також вводить за порушення себе ж самого, окрім адміністративної, ще і цивільно-правову і кримінальну відповідальність. Ще ветованим документом передбачалася рівна участь вітчизняних та іноземних продавців в держзакупівлях, а також розгляд скарг в спеціальному органі.
Прикметно, що раніше Світовий банк (СБ) і Єврокомісія (ЄК) рекомендували президентові Віктору Януковичу відкинути підтриманий законодавцями закон про держзакупівлі. Міжнародні експерти запропонували внести до документу низку змін, зокрема, спростити тендерні процедури при закупівлі у одного учасника, переглянути вимоги до публікації інформації про торги, не надавати додаткові повноваження Держказначейству, КРУ, Рахунковій палаті та ін.
Глава підкомітету з питань міжнародної економічної політики комітету Ради з питань економічної політики Олексій Плотников в коментарі "i" повідомив, що президент не підписав закон з метою внесення до нього поправок, пропонованих ВБ і Єврокомісією. За прогнозами депутата, закон набуде чинності не скоро.
Знадобиться час на його доопрацювання, тому "проголосувати зможуть лише ближче до літа", - зазначив законодавець.
На питання, чому потрібні поправки не були внесені в лютому, депутат повідомив, що тоді "документ приймався за принципом краще мати хоч якийсь закон, ніж регулювати держзакупівлі в ручному режимі". В той же час зараз в команді президента вважають, на думку експерта, що краще не мати жодного закону, ніж мати закон, що дозволяє здійснювати корупційні схеми.
Таким чином, будучи народним депутатом, Віктор Янукович і його фракція підтримали закон про держзакупівлі, але, ставши президентом, політик його ветував.
Глава союзу громадських організацій "Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів" Владислав Зубарь пояснює зміну відношення президента до згаданого закону небажанням зіпсувати свій політичний імідж. Експерт вважає, що регулювання витрачання казенних коштів в ручному режимі дозволить Кабміну і надалі обирати замовників на свій розсуд і надавати окремим організаціям величезні суми грошей.
Так, за словами експерта, в 2009 р. Кабмін провів держзакупівлі без узгодження з Мінекономіки на суму близько 50 млрд. грн. і ще на 40 млрд. грн..- взагалі без проведення торгів. "Не дивлячись на те, що закон недосконалий, набуття чинності його надало б можливість учасникам держзакупівель працювати в конкретному законодавчому полі", - зазначив він. Тому, на думку Зубаря, краще було б ухвалити закон, а потім вносити до нього зміни.
В свою чергу, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що в разі набуття чинності закону орган оскарження при Мінекономіки зможе впливати на процес проведення закупівель і виявляти корупційні дії в цій сфері. На його думку, ветування закону про держзакупівлі допоможе уникнути поширення корупції в органах влади.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
