1399
Посівна-2010: Режим зернової економії
— Аграрний ринок
Без грошей і часу на розкачування - така формула посівної кампанії-2010. Найбільші агрохолдинги країни розповіли, де шукати фінансування, які культури забезпечать прибутки і як правильно скорочувати витрати в українському аграрному бізнесі.
Гроші теж вимерзли
За даними Міністерства аграрної політики, для успішного проведення весняно-польових робіт українським аграріям знадобиться 24 млрд. грн. Де взяти ці гроші - питання досить цікаве. У відомстві відзначають, що на сьогодні сільгоспвиробники забезпечені необхідними коштами на 50%. Аналітики стверджують, що реальна ситуація набагато гірша. Якщо нарешті буде прийнятий проект держбюджету на 2010 рік, фінансування агропромислового комплексу із загального і спеціального фондів скоротиться до 6 млрд., що на 5,6% менше в порівнянні з 2009 роком.
Крім того, фінансування заходів, направлених на безпосередню підтримку аграріїв, буде скорочено майже втричі - з 2 млрд. грн. в 2009 році до 735 млн. грн. цього року. Враховуючи, що бюджет може бути прийнятий через декілька місяців після закінчення посівної, на державну підтримку аграрії можуть не розраховувати.
Окреме "дякую" державі вони можуть сказати за її борг з ПДВ перед експортерами. На сьогодні заборгованість складає 23 млрд. грн. Трейдери не активізуватимуть закупівлі зерна у виробників, поки не отримають цих грошей.
Ще одне джерело залучення грошей - банківські кредити - для сільгоспвиробників, як і раніше, важкодоступне. Очікується, що на цю посівну аграрії залучать близько 5 млрд. кредитних коштів. Учасники і експерти сільськогосподарського ринку цьому вірять мало. Вони кажуть, що в цю посівну банківськими ресурсами скористається не більше 5% аграрних підприємств, в першу чергу - великих холдингів. Кредитні ставки, як і торік, залишаються непідйомними і складають 30-35%. В майбутньому ситуація може змінитися. Минулого тижня НБУ знизив вартість кредитів овернайт для комерційних банків на 3-3,5 відсоктові пункти. Це означає, що він готовий проводити м'якшу монетарну політику, і вартість ресурсів для українських банків поступово знижуватиметься. Відповідно, це вплине на здешевлення кредитів для позичальників.
"Ми чекаємо, що через три-чотири місяці ставки повинні скоротитися. Великі агрохолдинги, які працюють стабільно, зможуть брати кредити під 20-22% річних", - прогнозує Олексій Зеркалов, радник інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital. Для агрохолдингів це позитивна, але далека перспектива. А оскільки посівна кампанія - питання декількох тижнів, а не місяців, зараз вони повинні підключати всі доступні їм фінансові ресурси.
Вмій вертітися
В першу чергу необхідно залучити кошти шляхом розміщення акцій. Грошима будуть забезпечені ті компанії, які встигли провести IPO. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), капіталізація десяти найбільших публічних агропромислових компаній за рік зросла в три рази. Стабільно привертають увагу світових інвесторів холдинги "Мрія", "Кернел", "Астарта" і "Агротон". Останній в листопаді 2009 року за 20% акцій зумів виручити $42 млн. на Франкфуртській фондовій біржі. $13 млн. заробила компанія Sintal Agriculture, яка нещодавно розмістила свої акції на цьому ж майданчику.
Деяким підприємствам вдалося отримати фінансову допомогу від міжнародних організацій, таких як IFC і ЄБРР. До кінця березня IFC виділить агрохолдингу "Мрія" довгочасне квазіакціонерне фінансування в обсязі $50 млн. В компанії відзначають, що партнерство з цією фінансовою структурою дозволить їй залучити додаткові банківські кредити. "Мрія" обробляє 180 тис. га землі, на яких вирощує рапс, пшеницю, кукурудзу, ячмінь і гречку. Один з найбільших агрохолдингів "Українські аграрні інвестиції" протягом найближчих тижнів отримає $20 млн. від ЄБРР. Кредит припаде компанії дуже до речі. Цього року вона планує збільшити посівні площі до 216 тис. га проти 134 тис. га торік, для чого їй знадобиться близько $70 млн.
Найнадійнішим джерелом фінансування для українських агрокомпаній на сьогодні є власні ресурси. На думку аналітиків компанії Phoenix Capital, непоганий запас грошей є в холдингу Agricole. У 2009 році він активно розвивав експорт насіння соняшнику, завдяки чому його дохід збільшився на 9%. "З метою збільшення оборотного капіталу компанія уклала кредитні угоди з декількома українськими банками і перейшла на форвардні продажі, що дозволить профінансувати сільгоспроботи в повному обсязі", - відзначають аналітики Phoenix Capital.
Ще один холдинг, який розраховує запрацювати на форвардних контрактах, - "Укрзернопром Агро". За словами Ліни Ольмезової, компанія отримала на свій рахунок $2,89 млн. як передоплату за експортне постачання озимого рапсу, яке вона мусить здійснити в серпні-вересні 2010 року. Ці гроші будуть використані для поповнення оборотного капіталу і доведення рослин до жнив (засоби захисту, підгодівля тощо).
Проблема вибору
Передбачається, що через складну економічної ситуації цією весни посівні площі будуть скорочені більш ніж на 10%, як торік. Можливо, прогнози і виправдаються за рахунок урізування площ дрібними фермерами. Що стосується великих холдингів, вони категорично заперечують доцільність скорочення посівів. Головне - зробити ставку на перспективні найбільш рентабельні культури. Серед таких кукурудза, соняшник і соя.
Ярослав Удовенко, аналітик ІГ "Сократ", називає дві основні причини зростання популярності кукурудзи. По-перше, це відносно низька затратність і непримхливість культури. Друга - підвищений попит на неї на глобальних ринках через збільшення потужностей з виробництва біоетанолу в світі. У 2009 році ціна однієї тонни кукурудзи зросла з 0,45 тис. грн. до 1,2 тис. грн. За даними експерта, цього року посівні площі під цією культурою збільшаться на 10% - до 2,4 млн. га. На цю культуру роблять ставку такі компанії, як Landkom і "Миронівський хлібопродукт" (МХП), в структурі посівів яких кукурудза складає 41 і 40% відповідно.
Свою привабливість збереже соняшник. За останній рік на світовому ринку він подорожчав на 30%, в Україні зростання цін виявилося ще більш значним - близько 89%.
Цією ситуацією скористається компанія Agricole, збільшивши посівні площі під соняшником з 6,6 тис. га до 12,7 тис. га. Агрохолдинг Sintal Agriculture планує збільшити посіви під соняшником і рапсом за рахунок скорочення посівів пшениці та ячменю. Тим часом, не багато компаній на сьогодні зберігають колишню прихильність до рапсу. Ця культура, яка ще в минулому році була дуже вигідною, може втратити свою популярність. Основна причина - директива ЄС "Про стимулювання використання поновлюваних видів енергії", прийнята 23 квітня минулого року. Згідно з цим документом, з 1 липня 2010 року всі експортери, включаючи Україну, повинні будуть надавати документи для сертифікації сировини, поставленої в ЄС. Враховуючи, що вітчизняні виробники до цього не готові, Україна може втратити європейський ринок, куди на сьогодні вона поставляє близько 90% виробленого рапсу. Торік країні вдалося заробити на торгівлі цією культурою близько $1,35 млрд.
Справжнім хітом цієї посівної обіцяє стати соя. За словами Ярослава Удовенка, інтерес до цієї культури зумовлений збільшеними потужностями з переробки і попитом до соєвих продуктів з боку харчової, м'ясопереробної і фармацевтичної промисловості. Передбачається, що посівні площі під соєю цього року збільшаться на 20%, до 780 тис. га. "Ми плануємо збільшити посіви сої на 50% за рахунок скорочення посівів ячменю, кормових культур і виведення з сівозміни нерентабельної гречки і проса", - ділиться планами Борис Карась, начальник управління сільськогосподарського виробництва холдингу "Астарта-Київ". За його словами, соя є хорошим попередником для цукрового буряку - культури, яка для компанії є стратегічною. "Крім того, прогнози провідних аналітичних агентств кажуть про те, що ціна на сою найближчими роками буде лише зростати", - додає Борис Карась.
Варто відзначити, що соя не лише рентабельна культура. Її можна використовувати як засіб підвищення ефективності ґрунту, який соя збагачує азотом. Це дозволяє заощадити на добривах і заходах, направлених на відновлення ґрунту. Скоротити витрати в період посівної агрохолдингам дозволяє використання високоякісної техніки, технологій мінімальної обробки ґрунту і т.д., що дозволяє заощадити до 20% витрат.
Без сумніву, нинішня посівна кампанія стане для українських агрохолдингів черговим випробуванням на міцність, самостійність і уміння виживати. Цього разу аграрії вже не дозволять собі відчайдушно скаржитися на життя, оскільки тепер вони готові до всього. Головне - не розслаблятися, швидко підлаштовуватися під нові тренди ринку і використовувати всі можливі методи зберегти урожай і доходи.
Дарія Ісакова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
