Ціни взяли високий старт — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Ціни взяли високий старт

Аграрний ринок
2574
В останні місяці темпи інфляції, всупереч очікуванням її гальмування, різко прискорилися. Стрибок цін на 6,8% на продукти харчування в січні-лютому удвічі перевищив середні темпи інфляції. Подорожчання продовольчих товарів, за словами учасників ринку, було викликане підвищенням цін на сировину і паливо, зростанням витрат на оплату праці й емісією гривні. Збереження цих чинників не дозволить утримати низький рівень інфляції, прогнозують експерти.
Кінець цінової стабільності
Економічна криза викликала зниження не лише обсягу споживання, але і темпів інфляції. Якщо в 2008 році ціни підвищилися на 22,3%, то торік їх зростання сповільнилося майже вдвічі - до 12,3%. Гальмування інфляції пояснювалося падінням зростання номінальних прибутків громадян - з 19,5% в 2008 році до 11,6% у минулому. Це дозволяло фахівцям Світового банку сподіватися, що в поточному році інфляція знизиться до 10,6%. Втім, в перші місяці року зростання цін, навпаки, прискорилося. Споживчі товари і послуги подорожчали в січні на 1,8%, а в лютому - ще на 1,9%. Лідерами подорожчання стали продукти харчування - на 3,2% і 3,5% відповідно. Така незвичайна динаміка може призвести до перегляду прогнозів аналітиків.
"Показник лютого виявився вдвічі більшим за наші очікування. Якщо висока інфляція збережеться і за підсумками березня, то ми будемо змушені переглянути річні прогнози", - визнав аналітик ІК Astrum Investments Management Олексій Блінов. Основним чинником прискорення інфляції стали виключно продукти харчування. Порівняно з аналогічним періодом 2009 року, продовольство стало дорожчати швидше - темпи зростання цін на нього збільшилися з 4,5% до 6,8%. При цьому стабільний курс гривні майже не вплинув на ціну імпортних промислових товарів.
Оцінюючи причини останнього сплеску інфляції, експерти звертають увагу на несподіване посилення сезонних чинників. "Прискорення темпів зростання цін в останні місяці було шоковою реакцією на подорожчання цукру і молочних товарів. Це викликало таку ж цінову динаміку в інших товарних групах", - вважає аналітик ІК Concorde Capital Микита Михайличенко. Цукор подорожчав за два місяці на 35,1%, молоко - на 13,3%. На початку минулого року ціни зростали повільніше - на 6,6% і 2,6% відповідно.
Подорожчання овочів на 33,7% (за аналогічний період минулого року - лише на 9,2%) керівник групи експертів "Українського клубу аграрного бізнесу" Володимир Лапа пояснює низьким урожаєм минулого року і сильними морозами. "Окрім того, що частина урожаю перемерзла і пропозиція товару знизилася, морози перешкодили виходу на ринок дрібних виробників. Їх повернення стабілізує ціни, але чекати здешевлення можна лише після нового урожаю", - відзначив він.
Сировинний чинник
Учасники ринку бачать причину нинішнього зростання цін в подорожчанні сировини. "Вартість хліба з початку року збільшилася на 3,9%. На ціни в першу чергу вплинуло подорожчання сировини. Очікується, що вона дорожчатиме мінімум до червня, коли стане відома ситуація з новим урожаєм, а це викличе додаткове зростання цін на хліб ще на 5%", - сказав почесний президент концерну "Хлібні інвестиції" Юрій Триндюк.
Зростання цін на зерно вплинуло на вартість яєць (+6,4%), які торік подешевшали на 18,9%. Втім, подорожчання кормів поки не позначилося на ціні м'яса - вона збільшилася всього на 0,3%. "Зараз всі ковбаси і сосиски 'заправлені' імпортним м'ясом. Тому ціни підуть вгору, якщо скоротиться імпорт", - відзначає директор м'ясопереробного комбінату "Заготзбут" Володимир Пащенко.
Підвищення цін на молоко на 13,3% викликало подорожчання сиру на 18,5%. "Традиційно молоко взимку дорожчає, а навесні дешевшає. Але зараз на ціни вплинув інший фактор - в листопаді Конституційний суд скасував дотації молоковиробникам, - говорить глава правління Національної асоціації молочників Василь Бондаренко. - І хоча в кінці минулого року був оперативно прийнятий новий закон, компенсації виплачуються нерегулярно. З квітня цю систему і зовсім скасують, внаслідок чого приватні виробники не отримуватимуть субсидій. За нашими розрахунками, фермери недоотримають 1,2 млрд грн., що викличе додаткове зростання цін".
В свою чергу, зростання цін на цукор викликало подорожчання кондитерських виробів на 5,5%. "Частка сировини в собівартості кінцевої продукції складає 75-90%. Тому в разі значного подорожчання сировини кондитери не зможуть довго утримувати ціни на свою продукцію. Наприклад, вартість цукру в період з вересня по грудень в середньому зросла на 25%, а в поточному році ця сировина подорожчала ще на 14%. При цьому спостерігалися пікові стрибки цін, коли за короткий період цукор дорожчав на 30-40%", - відзначає заступник генерального директора кондитерської компанії АВК Андрій Рибалко. За його словами, поки виробники прагнуть уникати різкого підвищення цін на продукцію, знижуючи рентабельність.
В роздрібних мережах відразу ж помітили зміну цін на продукти харчування. Голова наглядової ради компанії "Фуршет" Ігор Баленко сказав, що з деяких товарів ціни зросли на 5%, а на деякі - вдвічі. Зміна постачальників, за його словами, не призведе до зниження цін. "Через це продажі в останні місяці впали. Особливо це видно при ваговому порівнянні продажів окремих товарів, - заявив Баленко. - Ми не помітили істотної зміни рівня прибутків населення. Принаймні, за обсягами наших продажів її не видно".
Переоцінка вартості
Як видно із звіту Ernst & Young, про грядуще підвищення цін підприємства попередили ще в кінці 2009 року. "За останній рік для подолання кризи в економіку закачали багато грошей - як побічно, через механізм рекапіталізації банків, так і безпосередньо, шляхом підвищення соціальних виплат перед виборами. Тому зростання цін було неминуче", - стверджує керівний партнер Ernst & Young Олексій Кредисов. У вартість продуктів харчування було закладено збільшення мінімальної зарплати в листопаді минулого року. "Окрім подорожчання сировини, іншим ключовим чинником, що вплинув на ціни, стало зростання рівня оплати праці. Криза кризою, а мінімальна зарплата в країні зростає. У нас в концерні за останні півроку зарплати співробітників підвищилися на 14%, що також позначилося на вартості продукції", - відзначає Триндюк.
На інфляції позначилося і подорожчання палива на 10%. "Вплив регулярних стрибків цін на енергоносії і пальне на кінцеву вартість сировини дуже значний. Ми використовуємо їх для виробничих потреб і доставки продукції в торгівельні точки в усій країні", - говорить Рибалко. За словами заступника директора НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, аналогічне підвищення очікується з початком аграрних робіт.
В перспективі на ціни вплине і курс гривні. Але якщо в 2008-2009 роках ціни штовхала вгору девальвація національної валюти, що викликало подорожчання імпортної сировини, то в нинішньому році їх активізація буде викликана стабілізацією курсу гривні. "Стабільний курс активізував бажання експортерів продавати валюту. Тому тепер Нацбанк виходить на ринок для покупки надлишкової іноземної валюти. Завдяки цьому НБУ викидає на ринок гривневу масу, яка надійде в економіку і найближчими місяцями безпосередньо почне стимулювати зростання цін", - прогнозує радник голови правління Укргазбанку Олександр Охріменко.
Собівартість нашої продукції продовжить зростати
Олександр Таранишин, заступник генерального директора ЗАТ "Чумак".
- Наскільки змінилася собівартість вашої продукції за останні місяці?
- Собівартість в цілому істотно не мінялася, змінилася вартість окремих інгредієнтів. Наприклад, вартість рослинної олії схильна до сезонних коливань, і з кінця минулого року ми спостерігаємо зростання цін на неї. Це впливає на собівартість виробництва майонезу. А якщо говорити про томатну пасту, то в світі ціни на помідори зараз падають, і вартість нашої продукції знизилася.
- Які ще фактори впливають на собівартість?
- Ми використовуємо дуже багато імпортних матеріалів, особливо в сегменті товарів високої якості - це і плівка, і кришка, і прянощі. Тому обвал гривні виявився сильним ударом для всіх виробників якісної продукції. Виробники ж простіших продуктів змогли мінімізувати витрати, замінивши імпортну сировину дешевшим вітчизняним і перейшовши на сурогати і матеріали нижчих сортів.
- А як впливає на собівартість виплата зарплат?
- Підвищення соціальних стандартів ми проводимо відповідно до українського законодавства, як того вимагають бюджет і рішення уряду. Звичайно, такі підвищення міняють собівартість продукції і безпосередньо впливають на розкручування маховика інфляції. Поки ж в своїх розрахунках ми ґрунтувалися на положеннях проекту держбюджету, який так і не був прийнятий. Разом з нашими соціальними зобов'язаннями ми плануємо цього року підвищити зарплати в середньому на 20%.
- До чого це призводить: ви підвищуєте вартість продукції або знижуєте прибутковість?
- Частково нам довелося знизити маржу, але цього недостатньо для того, щоб повністю компенсувати подорожчання, - доводиться підвищувати ціни. Крім того, ми намагаємося мінімізувати витрати шляхом економії, але у нас сучасне виробництво, і вартість його обслуговування в кризу зросла.
- Чи очікується зростання цін сировини найближчим часом?
- Собівартість, звичайно, зміниться. Окрім подорожчання олії, на вартість нашої продукції впливає зростання цін цукру, томатної пасти. Ми ретельно відстежуємо коливання світових цін цих продуктів. Також ми стежимо за цінами металу - від нього залежить вартість кришок - і пластику, від якого залежить вартість упаковок. За нашими розрахунками, навіть якщо нічого не станеться з гривнею, все одно собівартість нашої продукції продовжить зростати.
- Якого зростання ви чекаєте?
- Безумовно, це будуть не рази, а відсотки. Але поки мені складно дати конкретніший прогноз.
- Чи закладене у ваших розрахунках на 2010 рік очікуване підвищення ціни газу?
- В розрахунках закладена чинна ціна газу. Проте, незважаючи на використання газу в нашому виробництві, ми не так сильно залежимо від його вартості, як інші сектори економіки.
"Підсилення регулювання цін цілком можливе"
Сергій Наливка, директор консалтингової компанії AAA.
- Чим, на вашу думку, викликане зростання цін на продукти харчування, яке спостерігається в останні місяці?
- Виключно політичними мотивами. Влада була зайнята виборчим процесом, а виробники за цей час змогли збільшити прибуток. Помітно, що до зростання цін доклали руку і великі роздрібні мережі. Тобто ці місяці можна назвати періодом анархії. З приходом до влади уряду Миколи Азарова зростання цін може бути не таким різким, але динаміка подорожчання залишиться. Щомісячна динаміка інфляції буде порівнянна з показниками останніх місяців уряду Юлії Тимошенко (до 1%).
- У зв'язку з чим ви чекаєте такого зростання цін?
- Річ у тім, що підхід до економіки в нового уряду цілком традиційний для України - соціальні виплати мають здійснюватися за будь-яку ціну, а якщо грошей немає, то їх треба надрукувати. Так вже було далеко не один раз. А емісія, як відомо, призводить до прискорення інфляції.
- Чи можна назвати необґрунтованим і подорожчання молочних продуктів, викликане підвищенням закупівельних цін на сировину?
- Зростання закупівельних цін - це об'єктивна динаміка, викликана скасуванням компенсацій молоковиробникам. 20% ПДВ, які переробники молока раніше платили виробникові безпосередньо, тепер ідуть через спецфонд бюджету. Але реальна рентабельність 38-39% молочних господарств дуже висока. На підприємствах з сучасними технологіями собівартість молока складає 1,6 грн/л при середній закупівельній ціні 3,4 грн/л. В старих радянських підприємств обсяги надоїв менші, але їх собівартість - 0,5 грн. Рентабельність молочного бізнесу понад 100%, і об'єктивних підстав для подорожчання молока немає.
- Чому майже не дорожчає м'ясо?
- Я не знаю, звідки у вас така інформація. Навпаки, я спостерігаю різке зростання цін на індичатину, частково на свинину. З початку року ціни на м'ясо зросли на 16-20%. Це загальна для всіх продуктів тенденція, і м'ясо не є винятком.
- Наскільки на собівартість продуктів харчування впливає рівень оплати праці, ціна газу і бензину?
- Складова газу дуже невелика - в межах 5%, тому подорожчання газу не позначиться на собівартості. Те ж саме можна сказати і про ціни на бензин. Зарплати на багатьох підприємствах, як і раніше, виплачуються в конверті. Виходить, що єдиним чинником, що вплинув на рентабельність, стало підвищення ставок з кредитів. Але прибутковість бізнесу все одно залишається вищою від кредитних ставок.
- Чи варто чекати посилення контролю за цінами?
- Посилення регулювання цін цілком можливе, і роздрібні мережі дуже цього бояться. Тепер такої накрутки в мережах вже не буде, але на ціни впливатимуть інші фактори.
- Як на інфляцію вплине підвищення соціальних стандартів, обіцяне президентом Віктором Януковичем?
- Різкий викид грошей може мати катастрофічні наслідки - у багато разів гірші, ніж виплата "юліної тисячі". За нашими розрахунками, виконання всіх соціальних обіцянок нової влади може викликати зростання цін на продукти в 1,5 рази, а з окремих товарів - в 2,5 разу.
Аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук
В останні півроку в економіці склалися сприятливі умови для сповільнення темпів зростання споживчих цін. Номінальні прибутки населення майже не змінилися за останній рік, а в реальному вираженні - впали на 10%. Грошова маса в лютому скоротилася на 2%, зменшуючи роль монетарних чинників інфляції. Відносна стабільність на валютному ринку також не давала підстав для перегляду цін імпортерами. При цьому індекс споживчих цін за січень-лютий на рівні 3,7% відверто розчарував. Вже традиційно основним чинником зростання цін було дорожчання продуктів харчування, які за перші два місяці додали в ціні 6,8%. Прискорення продуктової інфляції не можна пояснити виключно сезонністю або збільшенням соціальних виплат напередодні виборів. Тенденції останніх місяців чітко вказують на зростання дефіциту окремих агротоварів, зокрема цукру і молока.
За великим рахунком основна причина стійкого зростання цін на продукти харчування криється в нереформованості агросектора і слабкому конкурентному ринковому середовищі. Підходи до ведення бізнесу в секторі мало змінилися з 1990-х років. Понад 2/3 агропродукції виробляється домогосподарствами, які не займаються довгочасним виробничим плануванням і, вочевидь, не можуть приймати ефективні рішення щодо обсягів і структури виробництва.
Держава не створила інформаційної інфраструктури аграрного ринку. Більшість гравців не мають доступу до прогнозів цін, попиту і пропозиції - а значить, часто приймають рішення без врахування важливих ринкових факторів. Зростання цін - також наслідок адміністративного регулювання сектора, зокрема практики зовнішньоторговельних квот і обмежень рентабельності, які просто відбивають бажання підприємств виробляти окремі види продукції, що призводить до їх дефіциту. Без проведення структурних реформ у сільському господарстві традиційні монетарні й фіскальні антиінфляційні заходи даватимуть обмежений ефект.
Юрій Панченко
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас