Під казку — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Під казку

4693
На минулому тижні у розпорядженні Бізнесу опинився підготовлений ДПАУ огляд основних застосовуваних схем мінімізації податкових зобов'язань разом з пропозиціями щодо їх ліквідації. І хоча думка "звідти" - зовсім не істина в останній інстанції (як правило, ті, хто намагається перешкодити застосуванню схем, відстають від тих, що вигадує і використовує їх), поглянути на схеми, оцінити їх законність і застосовність варто.
"Податкові ями"
Безумовним лідером серед застосовуваних з метою мінімізації податкових зобов'язань в Україні залишається схема, заснована на використанні так званих "податкових ям". У 2009 р. лише сума попереджувальних заявок на відшкодування ПДВ, які подавалися через "податкові ями", за даними ДПАУ, склала майже 10 млрд грн. Варто відзначити, що вказана податківцями сума неабияк (мінімум в 1,5 разу) завищена - заради виконання власних планів податківці нерідко домовляються про подачу платниками свідомо "лівих" заявок.
Але навіть при такому розкладі сума вражає. При цьому податківці не ризикнули оцінити суму, яка все ж витекла з бюджету у вигляді відшкодування ПДВ внаслідок застосування такої схеми. До речі, результат використання "податкових ям" - це не лише формування "лівого" відшкодування, але і мінімізація податкових зобов'язань. Тут оцінка ДПАУ є - відповідно до неї в 2009 р. завдяки цьому до бюджету не надійшло понад 9,2 млрд грн. одного лише ПДВ.
Панацеєю від давньої "хвороби" ПДВ в ДПАУ вважають:
- впровадження єдиного реєстру податкових накладних;
- скасування права добровільної реєстрації суб'єктів платниками ПДВ.
"Ямкова" схема, звичайно, давня, і діяти продовжує, проте сильно спокушатися щодо її використання не варто. До вживання "ямкових" схем з метою отримання відшкодування ПДВ дуже підходить відомий вислів: "Що дозволено Юпітеру, не дозволено бикові". ДПАУ досить ефективно навчилася боротися з "лівими" відшкодуваннями, сформованими так само. Вірогідність отримання відшкодування, якщо прізвище власника компанії не входить до вузького переліку олігархічних, близька до нуля. Тоді як вірогідність нарватися на проблеми - навпаки. А ось побалуватися мінімізацією зобов'язань з ПДВ за допомогою "податкової ями" як і раніше намагаються багато хто. І часто небезуспішно.
"Технічні" акції
Ще одна найбільша за обсягом нанесення бюджету втрат схема мінімізації податкових зобов'язань стосується податку на прибуток. Для її реалізації використовуються "технічні" акції. У ДПАУ вважають, що за допомогою цієї схеми в 2009 р. з бюджету вдалося забрати, щонайменше, 10 млрд грн. Тим часом суть схеми дуже проста. Полягає вона у випуску підприємством, яке, по суті, не має активів, незабезпечених акцій і реалізації їх "живому" підприємству, яке відповідним чином завищує свої валові витрати. За рік в Україні подібних операцій проводиться на 100-200 млрд грн., тому приховуватися від оподаткування може і значно більше, ніж 10 млрд грн. Проте не всі операції купівлі-продажу "технічних" акцій використовуються для мінімізації податкових зобов'язань.
Інші варіанти їх застосування: вимивання ліквідних активів і виведення коштів за межі України. ДПАУ і ДКЦПФР декларують проведення спільних акцій у боротьбі з "технічними" акціями. Проте цифри свідчать про те, що обсяг цього "ринку" залишається стабільним. Однак інструментами боротьби з описуваним явищем ДПАУ, як і раніше, називає спільні з ДКПБФР дії щодо:
- недопущення реєстрації і випуску суб'єктами господарювання "технічних" акцій (шляхом внесення зміни в "нормативку" ДКПБФР);
- попередження емісії цінних паперів підприємствами з ознаками "фіктивності" (шляхом передачі відповідної інформації з ДПАУ);
- вилучення із звернення випущених "технічних" акцій (шляхом опрацювання емітентів на предмет виявлення ознак фіктивності з подальшим припиненням їх держреєстрації і реєстрації емісії);
- проведення перевірок підприємств, які здійснювали операції з "технічними" акціями.
Але скільки б податківці не перевіряли підприємства-вигодоотримувачі, використання "технічних" акцій для збільшення валових витрат в існуючих умовах залишається законним способом мінімізації. Принаймні, доти, доки суд не визнав подібну операцію недійсною.
Авансові платежі
Можливості для застосування масштабної мінімізації прибутку оподаткування були передбачені авторами Закону про оподаткування прибутку. Їх навіть схемою називати не зовсім коректно.
Передбачивши метод "першої події" в податковому обліку з податку на прибуток, законодавці хотіли чи то максимально наблизити його до обліку ПДВ, чи то перешкодити мінімізації в умовах зростання неплатежів. Вийшло ж у них (не виключено, що саме це і було метою) створити можливості для абсолютно законної мінімізації зобов'язань шляхом здійснення передоплати (авансової оплати) товарів (робіт, послуг). За оцінками ДПАУ, завдяки "двоподійності" в 2009 р. до бюджету не надійшло близько 4,2 млрд грн. Зрозуміло, що передоплата повинна здійснюватися підприємством, якому загрожує сплата податку на прибуток, на користь підприємства, якому світять збитки. Додатковим бонусом використання схеми є формування податкового кредиту з ПДВ.
Зрозуміло, ліквідувати описувану схему можна, лише відмовившись від правила "першої події" в Законі про оподаткування прибутку. А доти люб'язно наданими можливостями гріх не скористуватися.
Інше
Окремою схемою мінімізації в ДПАУ традиційно називають нетиповий експорт. Назва пов'язана з тим, що перелік видів товарів, що експортуються при її використанні, невеликий (метали, жири і масла, шкури великої рогатої худоби, зерно і насіння, лісові ягоди, гриби і горіхи). А як експортери виступають підприємства, основний вид діяльності яких не має нічого спільного з описаним переліком товарів. Насправді йдеться про дуже "сіру" (м'яко кажучи) і часто пов'язану з корупцією на митниці схему, засновану або на повній, або на частковій відсутності... експорту.
Податківці оцінюють втрати бюджету від застосування цієї схеми в 2009 р. в 1,6 млрд грн. Як лікування хвороби пропонують… вводити додаткові форми митного контролю.
Всі схеми перерахувати ніяк не вийде, бо таких в ДПАУ налічили близько 10 тисяч. При цьому ціна питання їх застосування вимірюється, за розрахунками податківців, десятками мільярдів гривень. З тих, які, з різною мірою складності, може використовувати простий люду, слід назвати схеми з використанням інститутів спільного інвестування, схеми, засновані на збільшенні валових витрат (оплата маркетингових, консультаційних витрат) тощо. Проте найбільш зухвалі і прибуткові схеми доступні лише вузькому колу осіб. А левова частка мільярдів, які виводяться з-під оподаткування десятків, припадає саме на них.
Олександр Марков
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас