Хто виграв — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Хто виграв

Казна та Політика
3524
Доки пильна увага суспільства була прикута до виборів Президента України, парламентарі зважилися на зміну правил реєстрації речових прав українців. Оформлення змін пройшло як за нотами. 11 лютого народні депутати в першому читанні прийняли законопроект №866 "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Потім, 26 лютого, Верховна Рада остаточно прийняла документ і направила його на підпис главі держави. І 12 березня Віктор Янукович підписав документ, який отримав №1878.
Замкнутий цикл
Закон чекав свого часу більше трьох років - вперше в канцелярію Верховної Ради його подали 24 листопада 2006 р. Підготовкою документа займалися фахівці Міністерства юстиції під керівництвом Олександра Лавриновича. Цікаво, що до парламенту законопроект надійшов з Кабінету міністрів за підписом прем'єр-міністра Віктора Януковича. І ось минулого тижня ця ж людина, але вже Президент України, присвоює своїм підписом цьому ж документу статус закону.
Закон переслідує масштабні цілі. Ними названо "узагальнення і уніфікацію законодавства України у сфері реєстрації прав і обтяжень на нерухоме майно". Простіше кажучи, створюється Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно, до якого будуть віднесені не лише житло і інші будови, але і земельні ділянки, на яких вони розташовані.
Нагадаємо: зараз реєстрацією прав власності на земельні ділянки, договорів оренди паїв та інших земельних правовідносин займається Держкомзем. Реєстрацію прав на квартири, будинки, споруди і різні будівлі здійснюють БТІ.
Ідея створення єдиного реєстру в Мін'юсті народилася ще у давні часи - в травні 2003 р. БІЗНЕС повідомляв, що з'явилася постанова Кабміну про створення Єдиного держреєстру на землю і нерухомість. На той час Мін'юст вже "набив руку" на створенні та веденні реєстрів.
В 2004 р. ВР прийняла чинний нині Закон №1952 від 01.07.04 р. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Але цей Закон поклав обов'язки зі створення і ведення Держреєстру речових прав (у частині земельних ділянок) на Держкомзем. Відклавши боротьбу за єдиний реєстр на потім, Мін'юст довів кількість підвідомчих йому реєстрів до п'яти. Для цього у складі міністерства було створено спеціалізоване підприємство. "З врахуванням досвіду розробки і адміністрування інших реєстрів, найімовірніше, безпосереднім виконавцем виступатиме все те ж ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України", - говорить Марина Ващенко, адвокат Адвокатського об'єднання "Нечаєв і партнери".
Непогана справа
В новій редакції закону реалізована ідея про те, що земельна ділянка і розташований на ній будинок розглядаються як єдиний об'єкт нерухомості. Таким чином, практика, коли власник при продажі свого будинку був змушений укладати окремі договори купівлі-продажу на будинок і земельну ділянку, може залишитися в минулому. Також в Законі досить чітко викладено порядок подачі заяв громадян. Зокрема, кожній заяві в електронному реєстрі присвоюватимуться порядковий номер і дата реєстрації. "Таке нововведення може істотно полегшити процес реєстрації прав і допомогти особі, яка звертається із заявою, відстежити проходження майна", - вважає Максим Назаренко, юрист юридичної фірми "Саєнко Харенко".
У прийнятому Законі вказані вимоги, що пред'являються до чиновників, які займуться реєстрацією нерухомості. Так, кожен реєстратор повинен мати диплом юриста, дворічний досвід роботи за професією, а також пройти піврічне стажування. При цьому реєстратором не може бути людина, яка має непогашену судимість. Встановлюється ще низка обмежень, які накладаються і на звичайних держслужбовців. "Це позитивна норма, вона поліпшить якість ведення реєстру і прийнятих рішень про реєстрацію прав або про відмову в їх реєстрації", - говорить Максим Копейчиков, партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери".
До часу внесення до Держреєстру покупець де-юре не є власником придбаної нерухомості, яка може залишатися "безвладною" впродовж двох тижнів.
Замахнемося на БТІ
Пропоноване в Законі створення Єдиного держреєстру речових прав на нерухоме майно спричинить зміну процедури реєстрації таких прав. "Наприклад, потрібна буде передача реєстрації прав на нерухомість від бюро технічної інвентаризації (БТІ) органам державної реєстрації у складі Мін'юсту", - говорить Максим Назаренко.
Не дивно, що після появи Закону №1878 серед функціонерів БТІ панує тиха паніка. У приватних бесідах співробітники БТІ називають цей законопроект "рейдерством з боку держави". Але поки реєстрацією прав на нерухоме майно займаються БТІ, які підпорядковані органам місцевого самоврядування. В майбутньому функції реєстраторів виконуватимуть регіональні управління Мін'юсту. "По-перше, Мін'юст намагається позбавити органи місцевого самоврядування частини повноважень. По-друге, зараз БТІ, реєструючи право власності, платять відрахування і до держбюджету, і до місцевих бюджетів. Після набрання чинності Закону місцеві ради втратять частину джерел доходів", - говорить один з функціонерів Української асоціації бюро технічної інвентаризації.
Два тижні на аферу
В новій редакції Закону не регламентовані процедури видачі свідоцтв (актів) про право власності, а також не вказаний перелік документів, необхідних для реєстрації речових прав на нерухомість. Нова редакція Закону створює додаткові можливості для квартирних і земельних аферистів. Річ у тім, що з набранням чинності положень Закону міняється час, з якого у громадянина виникає право власності на об'єкт нерухомості. Зараз воно виникає з миті укладення договору купівлі-продажу або іншого документа, що встановлює право (договори дарування тощо). Закон визначає, що право власності виникає у миті реєстрації об'єкта в Держреєстрі. Далі, на реєстрацію власності пропонується відвести 14 робочих днів.
До часу внесення до Держреєстру покупець де-юре не є власником придбаної нерухомості, яка може залишатися "безвласною" впродовж двох тижнів. Ситуацією можуть скористатися аферисти. Наприклад, нечисті на руку продавці можуть в один день укласти два договори купівлі-продажу на один і той же об'єкт нерухомості. Якщо власником буде визнаний той покупець, який першим подав заяву на реєстрацію речових прав, другий покупець залишається без грошей і нерухомості.
"Ці ризики мають бути оцінені й нейтралізовані. Наприклад, на час оформлення прав в Держреєстрі документи на нерухомість мають зберігатися у реєстратора або у нотаріуса", - пояснює Марина Ващенко.
Даєш безкоштовно або вільно!
В Законі передбачено, що отримати інформацію про об'єкт нерухомості зможуть лише власники майна та їх спадкоємці. Крім того, інформація з Держреєстру прав доступна судам, органам місцевого самоврядування, внутрішніх справ, прокуратури, податкової служби, СБУ та іншим чиновникам, яким в службових цілях була потрібна інформація. Але власники та їх спадкоємці для отримання виписки з реєстру повинні платити, а чиновники отримуватимуть інформацію безкоштовно.
БІЗНЕС неодноразово писав, що надання різних послуг, у тому числі видача довідок, ліцензій, дозволів і виписок, стало одним із способів заробити для чиновників. Наприклад, щоб отримати довідку, яка підтверджує право власності на землю, громадянин зобов'язаний сплатити близько $200, і розмір плати залежить від заповзятливості чиновника, який видає довідки. Виручені гроші надходять на рахунки держпідприємств, і проконтролювати їх подальше використання неможливо.
Ситуація наступна - створення держреєстрів з обмеженим доступом до них оплачується платниками податків, яких обмежують в доступі до цих реєстрів. А ті, хто отримує право доступу, зобов'язані платити за надання їм інформації з державних баз даних. Створення відкритих реєстрів власності невигідне депутатам і чиновникам, які є найбільшими власниками земель та іншої нерухомості. Адже в такому разі виборці зможуть дізнатися, чим володіють слуги народу, які існують за рахунок платників податків. Безумовно, хтось може докорити нам в тому, що створення відкритих держреєстрів порушує права і свободи громадян, які гарантовані Конституцією і Цивільним кодексом.
В зв'язку з цим показова практика Великобританії. Кожен бажаючий може зайти на сайт Державного земельного кадастру і за порівняно помірну плату - 3 фунти стерлінгів - отримати повну інформацію про земельну ділянку: хто є власником землі, сума операції останньої купівлі-продажу, географічне положення, родючість ґрунту тощо. Відкриті держреєстри, принаймні, у Великобританії, не розглядаються як порушення конституційних прав і свобод громадян.
Ігор Лянной
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас