2030
Трудова міграція: Криза "виживає" заробітчан...
— Казна та Політика
Криза торкнулася українців не лише в рідному домі, а й у закордонному тимчасовому. І якщо, як то кажуть, удома і стіни допомагають, то заробітчанам доводиться ще тяжче. Особливо останнім часом. І річ не в тім, що за кордоном б'єшся сам, а просто криза виживає мігрантів з чужого подвір'я. У цьому нічого дивного, "у них" і для своїх робочих місць не вистачає. І якщо раніше іноземні аборигени цуралися "чорнової" або важкої роботи, то скорочення на "чистеньких" посадах змусили багатьох звернути увагу на непрестижні, але оплачувані професії. Природно, місцевим віддається пріоритет перед "гастарбайтерами".
Свіженька новина тому підтвердження. Чехія припиняє видачу і продовження громадянам України та інших країн, які не входять до ЄС (зокрема В'єтнаму, Монголії та ін.), дозволів на працевлаштування. Роботу втратять навіть ті іноземці, які працюють в цій країні не один рік. А втративши роботу, позбавляєшся автоматом і права на перебування в Чехії. (Станом на лютий 2010 року, за даними Мінпраці ЧР, в Чехії офіційно працювали 52 тис. 623 громадяни України).
Боляче, звичайно, але Чехія іншого виходу не має. Рівень безробіття тут в лютому досяг 10%. На 10-мільйонне населення припадає 583 тисячі безробітних - рекорд в історії країни. Чехія вже робила різкі міграційні кроки, аж до заборони на видачу віз.
Дещо простіше йдуть справи в Польщі, хоча і тут назрівають "розборки" з українцями. Виявляється, співвітчизники в'їжджають в країну абсолютно легально, а ось працюють, як правило, нелегально. За даними Міністерства праці і соціальної політики РП, в першій половині минулого року польські роботодавці зареєстрували майже 120 тисяч заявок на працевлаштування українців в порівнянні з понад 140 тисячами зареєстрованих за весь 2008 рік. „Ні українська, ні польська сторона не знають, де вони (люди, на яких були зареєстровані заявки) працюють”, - відзначили в консульстві.
Через нелегальний статус українці нерідко стають жертвами недобросовісних польських роботодавців, які відмовляються виплачувати їм зарплату. 7 з 10 звернень українських громадян до консульств у Польщі стосуються невиплати заробітної плати. Двосторонні переговори намічено провести цього року. У консульстві додали, що на сьогодні працевлаштування українців в РП регулюється міжурядовим українсько-польським договором від 1994 року, який де-факто на практиці не застосовується.
***Польська влада влітку 2007 року дозволила громадянам України, Білорусі і Росії працювати в країні без офіційного дозволу на роботу протягом 3 місяців кожні півроку. З лютого 2008 року поляки продовжили термін такого працевлаштування до 6 місяців безперервно за рік. З лютого 2009 року поляки дозволили працювати без дозволів також громадянам Молдови.
Польща вирішила спростити доступ на внутрішній ринок праці у зв'язку з браком працівників, викликаним масовою трудовою міграцією поляків в інші держави Євросоюзу, до якого країна приєдналася в 2004 році. Але що цікаво, в Польщі більшість українських заробітчан - жінки. Українки в середньому працюють від восьми до десяти годин на день, заробляючи від 3,5 до 12 дол. за годину (Торік мінімальна зарплата в Польщі складала близько 400 дол., а середня - близько 1 тис. В Україні мінімальна зарплата складає близько 90 доларів, а середня - 250 дол.).
Шкода, що молоді, працездатні, талановиті люди покидають Україну. Що поробиш, якщо утримання цілої сім'ї в нашій країні залежить саме від доходу цього самого заробітчанина. Виходить, добре, якщо, є кому виїхати.
Європа, яка зараз задихається під черговим ударом лиха, коли життєздатність євро під великим питанням, змушена вводити суворіший міграційний контроль. Наприклад, в розпал кризи Великобританія, яка входить до п'ятірки європейських країн з найбільшими іммігрантськими общинами, ввела нову систему оцінки трудових мігрантів, засновану на балах, а також податок на проживання. Це йдеться про легалів. Що стосується "тіньових" мігрантів, то тут ЄС посилив контроль роботодавців - їм за порушення законодавства загрожують не лише штрафи, але і кримінальна відповідальність.
В цілому, Європейський союз варто пожаліти. Зі своєю інтеграцією на схід він, мабуть, навіть не передбачав, якими будуть наслідки розширення. У самому "гуртожитку" населення бідніших країн під час кризи потягнулося за довгим рублем в багатші держави. Наприклад, Латвія. 2009 рік для неї ознаменувався безпрецедентним відтоком населення за кордон. Практично кожен третій емігрував. А, судячи з опитування населення, бажаючих не стає менше.
Не краще буде українцям, які збираються на заробітки до Росії. Північна сусідка має намір ввести платні патенти для іноземців, які працюють на приватних осіб. Як відзначив директор Федеральної міграційної служби Росії Костянтин Ромодановський під час зустрічі з прем'єр-міністром Володимиром Путіним, "перш за все, передбачається введення платних патентів, коли іноземний громадянин, працюючи у фізичної, приватної особи, платить 1000 рублів (близько 33 доларів) на місяць і законно працює - до року. Це і поповнення бюджету, і можливість обліку цієї категорії громадян, тому що зараз вони залишаються практично невидимими".
Друга категорія - висококваліфіковані працівники. "Ми передбачаємо преференції для цієї категорії, і цими умовами заманюємо тих людей, які нам вкрай потрібні для економіки", - сказав Ромодановський.
Варто відзначити, трохи раніше РФ посилила порядок видачі дозволів іноземним громадянам на роботу, тобто скоротила кількість таких дозволів на 30%. Росія націлювалася на захист власних громадян, і з цим не можна не погодитися. Україна останнім часом стала основним постачальником робочої сили в РФ. Як відзначив на вказаній зустрічі Володимир Путін, українських трудяг там налічується 2,8 мільйона.
Єдина втіха - Білорусь. Лукашенко звільнив на п'ять років від сплати прибуткового податку забезпечених мігрантів. Зокрема, до доходів, які не обкладатимуться прибутковим податком, віднесені доходи, отримані від джерел за межами Білорусі у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, доходів з операцій з цінними паперами, від реалізації нерухомого майна.
Незалежний білоруський економіст Леонід Заїка, коментуючи цей указ президента в інтерв'ю "Європейському радіо для Білорусі", назвав це рішення Лукашенка позитивним в умовах різкого скорочення чисельності населення країни. За словами експерта, соціологічні дослідження в Росії показали, що близько 60% російських підприємців не дуже хочуть продовжувати роботу в РФ. Серед причин вони називали високий рівень криміналітету і відсутність справедливого правосуддя.
В цілому, економічна криза не залишила без уваги трудову міграцію, а заходи, а точніше ті, що приймаються країнами для порятунку власних працівників, внесли свої корективи. Згідно з дослідженням інституту Migration Policy Institute, кількість людей, які покидають свої країни, щоб працювати за кордоном, різко скоротилася. Щоправда, мігранти, незважаючи на всі труднощі на чужині, в більшості випадків не повертаються додому. Але грошові потоки від них трохи скоротилися - зарплати урізують не лише в Україні.
В середині минулого року тодішній міністр праці і соціальної політики України Людмила Денисова заявляла (оперативні дані відсутні), що за кордоном тимчасово працюють 1,5 млн. українців, 80% з них - висококваліфіковані спеціалісти.
За її словами, за допомогою посередницьких структур щороку офіційно працевлаштується лише незначна частина наших співвітчизників - 1-2% загального числа трудових мігрантів. За різними оцінками, допомога сім'ям щороку складає від 2,5% до 5% ВВП України.
Молодці заробітчани, вражаючі цифри. Може, варто збільшити відтік кваліфікованих кадрів, та і не дуже кваліфікованих теж. Хай молоді, здорові, розумні люди підіймають нашу економіку своїми переказами, а іноземні країни - своїм потенціалом. Ми тішитимемось і пишатимемося, що черговий лауреат Нобелівської премії - наш співвітчизник, що кращий лікар, наприклад, Нідерландів - виходець з Полтавської області, що людиною року в Англії визнано місцевого українця, але родом з-під Мукачевого. А ще можна пригадати про няньок, садівників, двірників, механіків. Адже нам не потрібні такі фахівці. Вони хай за кордоном виховують культурних дітей, лагодять краще за інших шикарні західні авто, годують вишуканими стравами завсідників паризьких ресторанів. Коротше, хай займаються, чим хочуть, головне, аби пам'ятали, звідки родом. І ймовірно, за кордоном армія здібних до праці українців буде лише зростати. За даними опитування Superjob, на сьогодні в працевлаштуванні за кордоном зацікавлені 54% наших громадян. Слава богу, що лише 12% з них на ділі ведуть пошук вакансій за кордоном. Цікаво, коли наші верхи, за українською традицією, поповнять лави бажаючих попрацювати "за бугром".
Оксана Павловська
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
