861
Орендодавці згодні на маркетинг
— Нерухомість
З початком економічної кризи мережевий роздріб підсилив свій вплив на власників торгівельних центрів. Особливо в питаннях, що стосуються формування орендної плати, а також маркетингових витрат
Від’ємні темпи зростання економіки, істотна девальвація гривні, зниження доходів населення і, як наслідок, зниження роздрібного товарообігу стали сильною стимул-реакцією для перегляду орендних ставок в торгівельних центрах по всій країні.
Спершу ціни знижувалися в доларовому еквіваленті. Потім орендарі стали прагнути зафіксувати ціну в гривні. Таким чином магазини намагалися застрахуватися від девальваційних коливань національної валюти.
В результаті підсумком тривалих переговорів власників ТЦ і ритейлерів стало вживання раніше не дуже популярного на ринку механізму відносин. Так, на даний момент усе більш поширеною практикою стає прив'язка розміру вартості оренди до розміру товарообігу. Залежно від сегменту роздрібного торговця вона складає від 5% до 15%. "Сьогодні орендарям часто вдається зафіксувати мінімальну базову ставку і доплату відсотка з товарообігу, - стверджує Наталія Миколайчук, керівник відділу торгівельної нерухомості компанії DTZ в Україні. - Таким чином у орендарів стає більше шансів розділити свої ризики з власниками торгівельних центрів".
Її слова підтверджують і самі ритейлери. Один з учасників ринку стверджує, що зараз велика кількість договорів укладається саме з прив'язкою до відсотка від товарообігу. Як варіант, для розрахунків використовується також мінімальна базова ставка оренди і відсоток від обороту. При цьому ставки оренди порівнянні з європейськими.
Нинішні схеми взаєморозрахунків по оренді торгівельних площ фактично роблять власників нерухомості зацікавленою стороною в проведенні заходів, направлених на залучення покупця. Як наслідок, роздрібним операторам легше домовитися про проведення маркетингових заходів у точках продажів і навіть зменшувати витрати на їх проведення.
"Зараз стало простіше в проведенні промо-заходів, які приведуть додатковий трафік, - стверджує Ігор Хижняк, директор з розвитку бізнесу мережі "COMFY". - Якщо раніше за всі активності потрібно було платити, то зараз - практично завжди безкоштовно. Тому що це однаково цікаво обом сторонам".
Оптимізму ритейлерів не поділяють девелопери-орендодавці. Вони стверджують, що криза знизила прибутковість торгівельних центрів. При цьому витрати на будівництво і експлуатацію практично не змінилися.
"Коли ми самі для себе стали підраховувати, то зрозуміли, що такого поняття, як самоокупність, на ринку практично немає, - стверджує Володимир Нікітенко, заступник директора з комерційних питань DEPOT Development Group. - Тому що з врахуванням нинішніх орендних ставок і собівартості будівництва, що не впала, деякі проекти торгівельних центрів повинні окупитися років через тридцять. Можливо, внуки зможуть насолодитися проходженням через точку самоокупності".
Експерти компанії DTZ стверджують, що основні тенденції ринку торгівельної нерухомості збережуться і в нинішньому році. Але торгівельний сегмент напевно буде в авангарді зростання з першими ознаками відродження споживчого попиту. Тоді-то явне невдоволення орендодавців нинішнім становищем на ринку напевно стане серйозною стимул-реакцією для перегляду умов оренди.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
