963
Базари зберігають позиції
— Аграрний ринок
В цьому пориві люди не лише зменшили суму середнього чека при відвідинах магазина, але й іноді стали шукати альтернативу високотехнологічному роздробу.
Однією з ключових тенденцій кризового року стало зміцнення лідерства ринків і базарів як місце покупки продовольчих товарів. Особливо чіткою ця тенденція стала в літній період, коли вулична торгівля пропонує більший асортимент фруктів і овочів.
За даними досліджень MMI Ukraine 2009/1-2009/3, проведених компанією TNS впродовж 2009 р., рівень переваг ринків і базарів як місце покупки зріс в порівнянні з даними 2008 р. (опитані респонденти у віці 16-65 років, які проживають в містах з населенням 50 тис. осіб і більше). Так, наприклад, якщо влітку 2008 р. цей показник складав лише 51,5%, то через рік він досяг 57,1%.
Показники ж категорії "гастроном/супермаркет" неухильно знижувалися. Особливо ця тенденція стала помітною в другому півріччі. Саме так споживач реагував на звуження асортименту в супермаркетах.
"У порівнянні, наприклад, з європейцями, українці розпещені вибором в супермаркетах, - вважає Андрій Пивоварський, директор інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital. - Досвід показує, що значне зменшення асортименту (дуже зручне для ритейлерів) призводить до падіння продажів, бо середньостатистичному українцеві в такому магазині нічого купити".
Другою очевидною тенденцією стало посилення ролі дискаунтерів і гіпермаркетів, які змогли надати споживачам більше можливостей економити. Так, за даними досліджень MMI Ukraine 2009/1-2009/3, проведених компанією TNS впродовж 2009 р., рівень переваг великих форматів торгівлі зріс. Якщо влітку і восени 2008 р. цей показник складав 39,5% і 44,4% відповідно, то за аналогічний період 2009 р. показники зросли до 45,4% і 45,6%.
"В 2009 р. стався перерозподіл споживчих переваг на користь дисконтних форматів торгівлі. На сьогодні гіпермаркети, супермаркети і дискаунтери конкурують один з одним в дисконтному полі, - вважає начальник PR-відділу корпорації "АТБ". - Різниця лише в тому, що в дискаунтері політика низьких цін поширюється на всі товари, а в гіпер- і супермаркетах - лише на окремі групи товарів, що входять в акційну пропозицію".
Ті ж мережі, які не є дискаунтерами за своєю суттю, за словами учасників ринку, теж прагнули утримати покупця економпропозиціями. Зокрема, вони прагнули зберегти широкий асортимент товарів, розвивали власні торгівельні марки і програми лояльності.
"Деякі торговці розширили асортимент в середньому і економічному сегменті, деякі ж вважали за краще "повернутися в 90-х" і залишили на полицях лише дешеві товари, таким чином, вони переформатувалися в дискаунтери", - говорить Михайло Дудник, віце-президент з маркетингу групи компаній Fozzy Group.
В той же час перепозиціювання магазинів не завжди приносило бажаний результат. "Лише небагато продуктових мереж України змогли показати зростання продажів у гривневому вираженні в 2009 р., - сказав Андрій Пивоварський. - Лише найефективніші дискаунтери ("Ашан", "АТБ") і ті мережі, які змогли переформатувати свої продуктові групи дуже швидко, аби відповідати вимогам сьогоднішнього споживача, тобто забезпечити низьку ціну і широкий вибір, поліпшили своє фінансове становище".
В найближчій перспективі дискаунтери продовжать утримувати свої позиції. "Попит населення залишається низьким, навіть відносно низької бази 2009 р., що пов'язано зі зниженням реальної купівельної спроможності населення і переформатуванням ринку на нижчі цінові сегменти", - вважає Андрій Шевчишин, керівник аналітичного департаменту ГК "ТАСК".
Тим не менше учасники ринку вважають, що частка організованого великого роздробу зростатиме надалі. "Залишилася левова частка покупців (переважно з середнім рівнем прибутків), які хоч і орієнтуються на вартість продуктів, проте шукають адекватні ціни на товари при високій якості продукції і рівні сервісу", - вважає Михайло Дудник.
Данило Нестеров
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
