3841
Інфляція в Україні: вітчизняне ноу-хау
— Казна та Політика
Не встигла країна відгуляти 8 березня, як Держкомстат з невластивою для нього останнім часом оперативністю проінформував, що інфляція в країні росте. Причому, цю статистику можна назвати економічним дивом. За всіма законами, прописаними в підручниках, зростання інфляції безпосередньо пов`язане зі збільшенням грошової бази і маси.
В Україні все навпаки. За підсумками 2009 року грошова маса взагалі скоротилася, а грошова база зросла зовсім небагато. За два місяці 2010 року грошова база "всохла" на 1,1%, а грошова маса - на 2,18%. При цьому в лютому ц.р. інфляція склала 1,9% проти січня, а в порівнянні з лютим 2009 року - 11,3%, з початку поточного року - 3,7%. З такими темпами річну інфляцію навряд чи вдасться утримати на рівні нижче 12%. Швидше за все, вона наблизиться до позначки 17%.
Щоб зрозуміти природу вітчизняного дива, варто пригадати про масштаби "тіньової" економіки - близько 60% всього обороту. Щоправда, завдяки "тіні" Україна у важкому 2009-му не збанкрутувала, але сьогодні саме вона, "тінь", формує інфляцію. А в міру виходу грошей "на світло" зростання інфляції прискориться.
У лютому 2010 року, в порівнянні з січнем, найбільше подорожчали овочі (на 17%), але це - сезонна специфіка. Також до неї можна віднести зниження цін на м`ясо (на 0,4%). Як правило, на початку року попит на м`ясопродукти падає, при цьому поставки збільшуються. Як результат - продукт дешевшає. Цей ефект економісти люблять називати "невидимою рукою ринку". Та й плюс до цього, передпасхальний піст, якого прагнуть дотримуватися багато віруючих українців, як мінімум, виключаючи з раціону м`ясо.
А ось зростання цін на цукор в лютому проти січня на 17,8% - це вже "видима рука" державного управління. Якщо порівняти динаміку вартості цього солодкого продукту, то в лютому 2010 до лютого 2009 року зростання вартості склало 133% - рекордний показник для нашої економіки. Тепер ціна на цукор в Україні є однією з найвищих в світі, і це при тому, що виробництво і сировина - власні. Багато в чому до такої ситуації призвела політика “підтримки” виробників цукру, яка проводиться багатьма урядами. У цій сфері створені абсолютно неринкові умови, собівартість виробництва необґрунтовано завищена, чималий внесок зробила і заборона на імпорт тростинного цукру. До того часу, поки влада не змінить своє ставлення до цукроварів, перманентного росту цін не уникнути.
На жаль, не вдалося уникнути росту цін і на бензин. За підсумками лютого пальне подорожчало на 5,1% проти січня і на 36% відносно лютого 2009 року. Якщо в лютому ситуацію можна пояснити зростанням вартості нафти на світових майданчиках, то порівняльна динаміка з 2009 роком виглядає досить дивно - тоді в світі нафта нестримно дешевшала. Специфіка ціноутворення на бензин у нас настільки заплутана, що залишається тільки дивуватися: дорожчає нафта - дорожчає бензин, дешевшає нафта - бензин продовжує дорожчати. Антимонопольний комітет, не зважаючи на грізні заяви, вочевидь не допрацьовує в цій сфері.
Є ще новини від Держкомстату. За підсумками лютого 2010 року ціни на телефонний зв`язок впали на 8,2% в порівнянні з січнем і на 4,4% проти лютого 2009-го. Конкуренція на ринку посилюється, впровадження нових технологій все більше штовхає вартість послуг в цій сфері донизу. У зв`язку з цим сумно виглядає майбутнє “Укртелекому”. Свого часу, з політичних міркувань, підприємство не було продане, а зараз воно все більше стає схоже на "валізу без ручки". Старі й громіздкі монстри нині не в ціні...
Висновок напрошується один: ніщо так не турбує населення, як зростання цін, а бізнес - їх зниження.
Наталія Щербатюк, аналітик Українського аналітичного центру
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
