1976
Як заробити на дитячому відпочинку
На позитивному іміджі та добрій славі "Артеку" можна поставити крапку, заявляли окремі політики та незалежні експерти після скандалу, що розгорівся в міжнародному дитячому центрі минулої осені. Але ринок їх не почув. Через кілька місяців путівки в легендарний "Артек" розлетілися як гарячі пиріжки.
Популярністю користуються не тільки відомі приморські табори. Сьогодні окремі дитячі здравниці в Кончі-Заспі і Пущі-Водиці під Києвом, де передбачені зимові зміни, заповнені практично на 80-100%. Але це відноситься більше до таборів, "шефство" над якими взяли приватні спеціалізовані компанії. Державні та комунальні табори, побудовані ще за радянської влади, доживають свої останні роки, перед тим як їх земля повністю відійде у власність котеджних забудовників. При цьому дитячі центри нового формату, відкриті на гроші приватних інвесторів, тільки починають розвиватися і генерувати доход.
Програмні пріоритети
На початку 90-х усі профспілкові об'єкти культурного та спортивно-оздоровчого призначення, у тому числі колишні піонерські табори, перейшли в розпорядження Федерації профспілок України. Санаторії і турбази, побудовані за рахунок державних капіталовкладень та профспілкових внесків, стали експлуатуватися акціонерними товариствами "Укрпрофоздоровниця" та "Укрпрофтур". На сьогоднішній день це дитячі оздоровчі, спортивні та освітні центри, які перебувають у комунальній власності Міністерства у справах сім'ї молоді та спорту. Вони фінансуються з державного бюджету, місцевих бюджетів та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який виділяє гроші на оздоровлення дітей, які є членами сімей застрахованих осіб. Найбільш масштабне фінансування отримують державні дитячі центри "Артек" і "Молода гвардія", відносно яких минулого року Кабінет Міністрів прийняв державну програму розвитку до 2015 року. Загальне фінансування оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2009 року з цих джерел склало 1,2 млрд. грн.
Що стосується комунальних та відомчих дитячих таборів, то, незважаючи на спеціальні пільги, в тому числі звільнення від сплати податку на землю, вони перебувають у досить скрутному становищі. Наприклад, у дитячому центрі "Каштан", розташованому у лісі Кончі-Заспи під Києвом, розповіли, що фінансування сюди не доходить. Цей табір, що працює при Національній академії наук України, функціонує за рахунок коштів, зароблених на продажі путівок. Якщо б більшість з них не реалізовувалося за пільговими цінами співробітники відомства, "Каштан" могли би непогано заробляти - більше 1 млн. грн. за зміну, яка триває 21 день.
Розпродаж на вимогу
Інші табори, розташовані під Києвом, можуть тільки мріяти про такі доходи. Багато хто з них або простоюють, або навмисно банкрутують і переводяться в приватну власність структурами, зацікавленими у використанні привабливих земельних ділянок під котеджну забудову. З кінця 1990-х така доля спіткала багато таборів Київської області. До того ж щорічно з'являються повідомлення про наміри приватних структур поміняти цільове призначення територій чергових дитячих центрів в приморських містах. Вартість землі та нерухомості тут обчислюється астрономічними сумами, що не може залишити байдужими заповзятливих спекулянтів.
Приміром, ціна однієї сотки на території "Артеку" складає близько $ 40 тис. Не так давно у кримській пресі активно обговорювалася тема викупу та перепрофілювання дитячого табору "Гірський струмок", розташованого в одному з сіл під Севастополем. У 2004 році табір вже не брав дітей, за кілька років його розорили, передали з комунальної власності в оренду, реорганізували в оздоровчий заклад, а потім приватизували. Фірма "Грантор", що орендує табір, без конкурсу викупила його за 404 тис. грн. з тим, щоб забудувати отриману приморську землю котеджами.
Громадський резонанс викликав скандал навколо дитячого центру "Юна Січ" під Одесою. Його керівництво передало землю табору в оренду третім особам з правом подальшого викупу. Це було зроблено без відома співвласника об'єкта - місцевого Фонду держмайна. Подібних прикладів на сьогоднішній день не злічити як в столиці, так і в Криму та Карпатах.
Недитячий підхід
Втім, є в Україні і такі приватні компанії, які використовують дитячі табори за призначенням, як додатковий напрям у своєму основному бізнесі. При цьому вони не тільки експлуатують викуплені центри, що раніше перебували у державній або комунальній власності, а й будують власні. Як правило, інвесторами подібних проектів виступають середні туристичні компанії, що спеціалізуються на дитячому відпочинку, і підприємства, що надають спортивні, розважальні та освітні послуги. Приміром, освітнє агентство "ДЕК" і британська компанія ЕАС розвивають мережу мовних таборів ABC-camp в Україні та за її межами. Активно розвиває напрям освітніх таборів і компанія Celyn ABC-camp. Приватний кінноспортивний клуб "Кар'єр", створений ще в 1980 році, володіє дитячими таборами "Біністро", "Тарпан" і "Слідопит". Вони об'єднані в комплекс "Кільце слідопита", який експерти називають одним з найбільш вдалих і популярних проектів на українському ринку дитячого відпочинку. Творчим табором "Час індиго", що працює взимку і влітку, володіє компанія "Альтернатива", основною діяльністю якої з самого початку була організація дитячих шоу-програм.
У практиці відкриття власних дитячих таборів туристичними операторами показовий приклад компанії "Візит Альянс". Вона володіє дитячими оздоровчими таборами "Гренада" в Криму і "Перлина" в Очакові. Туристичний оператор "Чорномор" створив в Криму табір "Мандарин", "Какаду" і Чорноморська атланта ", якими зараз і керує. І, треба сказати, непогано на них заробляє. Приміром, одна шістнадцятиденні зміна в дитячому таборі" Мандарин "приносить компанії близько $ 620 тис., в "Какаду" - близько $ 440 тис. Ще приблизно $ 220 тис. вдається заробити на одній зміні в "Чорноморської Атланта". Тим часом, за словами директора центру туристичної інформації Володимира Царука, цей бізнес не можна назвати прибутковим. До кризи його рентабельність становила 7%. Зараз, коли багато батьків змушені заощаджувати на відпочинку своїх нащадків, цей показник зменшився до 4%.
Організація дитячого табору з нуля - задоволення досить витратне. Щоб центр вийшов якісним і заслужив увагу клієнтів, в нього потрібно вкласти від $ 500 тис. до $ 1 млн. Сюди входить вартість землі, будівництва, наймання кваліфікованого персоналу. Менеджер компанії "Чорномор" Максим Прокопенко зазначає, що однією з головних статей витрат у сучасних приватних таборах є безпека дітей. Тут немає суворого контролю, як в дитячих центрах застарілого радянського формату. У дітей вільний режим відпочинку, з ними працюють психологи, вихователі, дієтологи.
Перехресні напрямки
Незважаючи на низьку рентабельність, туристичним компаніям все ж таки вигідно мати власні дитячі центри. Вони самостійно займаються просуванням продукту, є єдиними та ексклюзивними продавцями путівок. Це дає їм перевагу у вартості путівок над конкурентами, які співпрацюють з дитячими таборами такого ж рівня. Як правило, націнка туристичних компаній становить 15-40%; якщо мова йде про освітній табір з мовним ухилом, цей показник може досягати 60-70%. За словами Володимира Царука, туроператорам дитячий відпочинок приносить незначний прибуток у порівнянні з дорослим туризмом. Більшість з них вважає за краще співпрацювати із закордонними дитячими центрами. Принцип співпраці такий самий - компанія викуповує частину путівок у табір і продає їх з націнкою до 40%, але при цьому націнка нараховується в євро або доларах, а не в гривнях. Крім того, закордонні напрямки з кожним роком користуються все більшою популярністю серед українських споживачів. Це пов'язано з тим, що відпочинок у вітчизняних таборах з кожним роком дорожчає на 15-20%. Якщо в минулому році ціна путівки до "Артеку" складала близько 12 тис. грн., То зараз мова йде вже про 15 тис. грн. Це в три-чотири рази дорожче дитячого відпочинку такого ж рівня в Болгарії.
Дитячий відпочинок за межами України не менш популярний. Попит мають курорти Чехії, Словаччини, Кіпру та Мальти. За словами генерального директора компанії "АНЕКС Тур" Мехмета Гюндогду, все більш популярним стає дитячий відпочинок в Туреччині завдяки великій території комплексів і піщаних пляжів. Організація такого відпочинку відбувається за принципом організації вітчизняних таборів, але якість проживання, харчування та програми на кілька порядків вища, каже експерт.
Таким чином, майбутнє ринку дитячого відпочинку в Україні - за приватними таборами, здатними запропонувати послуги, які не поступаються за якістю, але поступаються за ціною закордонним аналогам. Що ж до державних і комунальних таборів "старого режиму", то дуже скоро ринок скаже їм "Відбій!". Виключення складе хіба що легендарний "Артек", і то - виключно завдяки своїй непохитній репутації.
Дарія Ісакова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
