466
Поспекулювати на євромрії
— Казна та Політика
Напередодні депутат Ради від фракції НУ-НС, глава Європейської партії Микола Катеринчук зареєстрував в парламенті проект постанови №6119 про подачу Києвом заявки на членство в ЄС.
Необхідність прийняття постанови її автор мотивував тим, що Європарламент минулого четверга ухвалив резолюцію, де міститься пункт про можливість для Києва просити про членство в Євросоюзі. "Зобов'язати президента України організувати керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави в цілях швидкої подачі заявки на членство в Європейському союзі в терміни, визначені Міністерством закордонних справ України і Євросоюзом", - сказано в проекті постанови.
Втім, політики і експерти скептично сприйняли єврооптимізм депутата Катеринчука. "Ініціатива Катеринчука пов'язана лише з одним - хочеться красиво стартувати в кампанії з виборів мера Києва. Рішення внести цю постанову не погоджене ні з членами коаліції, ні з комітетом Ради з євроінтеграції", - сказав заступник голови комітету Ради з питань євроінтеграції Сергій Шевчук (БЮТ).
Директор Інституту моделювання ситуацій Віталій Бала також вважає, що проект постанови Миколи Катеринчука є політичною акцією, спрямованою на те, "аби виправдати назву партії, яку він очолює. Це просто інформаційний привід", - вважає експерт. Він упевнений, що ні до яких конкретних результатів подібні постанови не призведуть, бо "бажання України приєднатися до Євросоюзу - це одне, але є процедури, без яких це бажання не реалізовується".
"Заявка на членство в ЄС розглядатиметься лише тоді, коли нами будуть виконані всі вимоги Брюсселю - проведені політичні, економічні і соціальні реформи, а також підписана Угода про асоціацію і створення зони вільної торгівлі "Україна-ЄС".
Немає сенсу рухатися у напрямі до Брюсселю, перестрибуючи через ці рівні", - сказав президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв. Він нагадав, що ще в 2005 р. Європарламент ухвалив резолюцію щодо України, закликавши Раду ЄС і Єврокомісію розглянути форми асоціації з Києвом з можливим наданням перспективи приєднання. "Але європейці оцінюють практичність і прагматизм. Вони готові запросити Україну, але за умови, якщо ми займемося собою. Тому реалізація першочергових завдань - реалістичніший захід, ніж чергова декларація України, яка викличе лише іронію в Євросоюзу", - додав він.
А що стосується самого факту прийняття 25 лютого резолюції Європарламенту, то, на думку заступника секретаря Радбезу Дмитра Видріна, це хороший сигнал "не просто щодо новообраного президента, а до нового типу еліти. На президентських виборах билися не стільки Янукович з Тимошенко, скільки дві моделі політики: політика як видовище і Голлівуд проти політики як реальності, ухвалення рішень, політики дії. Реальна політика перемогла "голлівудську". А реальний сигнал адресують реальним людям, незважаючи на їх помилкові або правильні дії. Головне, аби ці дії відбувалися в реальній площині", - сказав політолог. Директор Інституту моделювання ситуацій Віталій Бала одним з мотивів прийняття резолюції назвав побоювання з приводу активізації участі Росії в житті України. "Зроблена спроба залучити Україну в тривалий переговорний процес, орієнтований на Європу, запропонувати нам далеку, але таку бажану перспективу", - додав він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
