3216
МВФ зрадив своїм ідеалам
— Казна та Політика
Фінансова криза змусила МВФ переглянути перелік рекомендацій, розроблених раніше для країн, що розвиваються, - потенційних позичальників. Аби знизити ризики надування нових бульбашок, фонд пропонує ставити обмеження притоку спекулятивного капіталу.
Свобода фінансових операцій до сьогодні була одним з головних принципів, закріплених статутом МВФ. Всім країнам - учасникам фонду в обов'язковому порядку призначалося скасування будь-яких обмежень на здійснення трансмежових операцій фінансового ринку, включаючи покупку і продаж цінних паперів, операції на грошовому і валютному ринках, здійснення прямих іноземних інвестицій і низка інших. Метою лібералізації руху капіталу було збільшення притоку приватного капіталу, який був для країн, що розвиваються, альтернативним джерелом зовнішнього фінансування (у тому числі в порівнянні з кредитами МВФ).
"Така політика, з одного боку є стимул-реакцією до економічного зростання, з іншого - призводила до необґрунтованого підвищення вартості активів і масштабних спекуляцій на фондових ринках. Зрештою це вилилося в посилення наслідків світової фінансово-економічної кризи для країн з ринками, що розвиваються. Як наслідок, МВФ прийшов до висновку про необхідність введення обмежень, які стримуватимуть дуже швидке зростання обсягів міжнародних приватних інвестицій в ці держави", - розповіла начальник відділу муніципальних рейтингів агентства "Кредит-рейтинг" Олена Самойлова.
За підрахунками економістів МВФ, небезпека перегріву, особливо на ринках Китаю, Південної Кореї, Тайваню і Сінгапуру, залишається дуже високою. Згідно з прогнозами Фонду обсяг приватного капіталу, який надійде цього року на ринки країн, що розвиваються, може скласти близько $722 млрд. Тому міжнародний кредитор закликає держави до введення податків та інших регулюючих заходів, аби знизити великі обсяги капіталу. На думку аналітиків, такі кроки допоможуть не лише запобігти надуванню бульбашок на ринках активів, але і не дозволять їм раптово лопнути. "Рекомендації фонду розраховані на довгочасну перспективу. Мета - не допустити під час наступної кризи подібного відтоку капіталу з ринків, що розвиваються", - переконаний старший аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Нестерук.
Експерти вважають, що впровадження таких обмежень в Україні (до речі, багато з них було скасовано державою всього п'ять років тому) матиме згубні наслідки.
"Повернення до цих норм призведе до зростання витрат суб'єктів позаекономічної діяльності і не сприятиме зміцненню макроекономічної і фінансової стабільності. Введення нових законодавчих обмежень для інвесторів в період економічного спаду може погіршити становище вітчизняних підприємств, які гостро потребують інвестиційних ресурсів", - вважає Олена Самойлова.
"Приток капіталу позитивний у будь-якому вигляді. І обмежити його зараз, коли інтерес до України поступово відроджується на хвилі відновлення економіки і виборів нового глави держави, буде великою помилкою", - вторить колезі глава інвестиційного відділу КУА "Бонум Груп" Олександр Спасиченко.
До того ж розраховувати на те, що в найближчі рік-два до України хлине потік грошей нерезидентів, просто не доводиться.
"Інтенсивний і небезпечний приток спекулятивного капіталу збігається з перегрівом економіки і ринків. Українська ж економіка - на протилежному полюсі - на дні кризи. Чистий відтік за рахунками операцій з капіталом протягом всього 2009 року не дозволяє говорити про якийсь приток іноземного капіталу. Більшість грошей, що надходили до країни за цей період, - капіталізація українських банків іноземними материнськими компаніями і рефінансування існуючих боргів вітчизняних підприємств", - констатує Андрій Нестерук.
Інвестиційна привабливість пошарпаної кризою України залишатиметься вельми сумнівною навіть в разі, якщо більшість країн, що розвиваються, дослухаються до рекомендацій МВФ і введуть обмеження для притоку капіталів. "Для України ризик різкого притоку короткочасних інвестицій залишається незначним, хоча і може бути реалізований. Спекулятивний капітал могли б залучити в країну поточна висока прибутковість ОВДП (понад 20%) і зниження девальваційних очікувань щодо гривні", - відзначає аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Микита Михайличенко.
"Тим не менше більшість інвесторів-нерезидентів все ще побоюються знецінення нацвалюти і не готові вкладати значні ресурси в боргові інструменти або акції, деноміновані в українській валюті", - доповнив колегу аналітик інвестиційної компанії BG Capital Віталій Ваврищук.
До слова, обмеження щодо руху капіталів - зовсім не єдина знакова новація, що зріє в надрах МВФ. Серед інших новацій, що стоять на порядку денному, - перегляд цільового рівня інфляції для розвинених країн з поточних 2% до 4%. МВФ визнав також виправданими інтервенції центробанків для підтримки стабільності обмінного курсу в деяких країнах.
"Нинішня криза (на відміну від кризи 1998 року) викликала істотне переосмислення МВФ підходів до економічної політики. Але потрібно розуміти, що поки що це не вимоги, а лише рекомендації, які можуть стати обов'язковими лише у тому випадку, коли країна отримує фінансову підтримку від МВФ", - відзначає Микита Михайличенко.
Ірина Карандашова
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
