1046
"Я" на трубі
— Енергетика
У нашій країні, як відомо, всі розуміються не тільки на політиці та футболі, а й на газі. Тобто на газовій політиці. Кандидати в президенти України - не виняток. Розуміються. Всяк на свій лад. Особливо Юлія Тимошенко і Віктор Янукович. Як це вміє робити Юлія Володимирівна, ми вже знаємо.
А сьогодні - про обіцянки та наміри Віктора Федоровича та його команди.
Якщо коротко, то лідер Партії регіонів В.Янукович говорить про те, що необхідно:
- переглянути контракт із "Газпромом" від 19 січня 2009 року, підписаний Олегом Дубиною і "благословенний" прем’єром Тимошенко;
- відтворити газовий консорціум, причому в триєдиному вигляді.
Причому "перегляд" газового контракту нібито посприяє зниженню ціни на газ для споживачів України. Тим більше у разі залучення Росії до реконструкції та розвитку української газотранспортної системи (ГТС).
Ідея не нова. І навряд чи пан Янукович та його команда справді мають намір розривати довгостроковий контракт із "Газпромом". Більш того, і президенту Ющенку, і майбутньому президенту України "Газпром" однозначно заявив: переглядати контракт наміру не має.
Значно простіше спробувати укласти додаткові угоди, що докорінно змінять зміст контракту "від Тимошенко". Досвід є. Тож справа за малим - чи вистачить сил і впливу Фірташа на Януковича.
А от пропозицію Януковича стосовно газового консорціуму росіяни прийняти не поспішають. Утім, навіщо і куди їм поспішати? Більше чекали і ще більше за цей час встигли зробити - проекти "Північний потік" і "Південний потік".
Також Віктор Федорович говорить про можливість збільшення транзиту російського газу по ГТС України до 200 млрд. кубометрів на рік. Краще б він промовчав…
А щодо газового консорціуму (по 33,3% - українській, російській і європейським компаніям) і збільшення пропускної спроможності української ГТС - запитайте у "тіньового" голови Мінпаливенерго Бойка, котрий претендує на пост прем’єра або як мінімум віце-прем’єра з ПЕК.
Хоча й Андрій Клюєв, екс-віце-прем’єр із питань ПЕК, мабуть, теж не проти знову зайнятися газовими справами. Як і Дмитро Фірташ, який спить і бачить біля газового керма свій улюблений Centragas (власник 50% акцій колись впливового "РосУкрЕнерго"). Та й Льовочкін до газу не байдужий…
Ще за Юрія Бойка року так 2003-го НАК "Нафтогаз України" створила з "Газпромом" на паритетних засадах консорціум із управління та розвитку української газотранспортної системи. Йшлося про добудовування гілки газопроводу Богородчани-Ужгород. От тільки росіяни не поспішали вкладати гроші в розвиток ГТС, хоча консорціум і досі існує. Проте очевидно, що росіян у ньому більше цікавить саме управління. А якщо законодавство України прямо не дозволяло цього зробити (зокрема, і стараннями БЮТу), "Газпром" пішов іншим шляхом. Так в українсько-російських відносинах з’явилося "РосУкрЕнерго". А на внутрішньоукраїнському газовому ринку - "Укргаз-Енерго". Знову ж таки, не без зусиль Бойка та Фірташа.
Між іншим, "Укргаз-Енерго", формальним співзасновником якого є "Нафтогаз України", а неформальним - "РосУкрЕнерго", нікуди не поділося. Тільки от "Нафтогазу" так жодного разу і не вдалося провести загальні збори засновників і хоча б спробувати одержати дивіденди.
Більше того, свого часу права рука Юрія Бойка - пан Воронін і досі очолює наглядові ради 22 обл- і міськгазів. Саме тих облгазів, які заборгували НАКу величезну суму і, мабуть, не збираються її повертати (або повертати в партійну касу?). Попри претензійну роботу юристів "Нафтогазу", яку за будь-якої влади необхідно терміново активізувати.
Не без зусиль цих ВАТ із газозабезпечення буквально саботовано створення дочірньої компанії "Нафтогазу" - "Нафтогазмережі". Це, звісно, окрема тема. Але сам факт примітний. Отже, просто тягли час, щоб після виборів усе відіграти на круги своя?
І ніхто не дасть гарантій, що тепер аналогічну "РосУкрЕнерго" схему просто не реанімують. Хоча в команді Януковича за право контролю над нею йде боротьба не на життя… І не суть важливо, як називатиметься компанія-посередник, котра фактично може знову стати основним замовником на потужності газотранспортної системи "Нафтогазу". Тобто фактично і управлятиме українською ГТС.
Уся рать Януковича за бажання може про це докладно розповісти. Якщо захоче. І ще - якщо цього захоче "Газпром". Зрештою, його репутація від гешефтів "РосУкрЕнерго" також постраждала… І "Газпрому" набагато зручніше працювати тепер з іншим посередником - на західному кінці труби.
Тим часом заступник голови правління ВАТ "Газпром" Олександр Медведєв 10 лютого в Лондоні без особливого ентузіазму сказав, що "Газпром" готовий розглянути можливість інвестицій у ГТС України. Хоча це аж ніяк не скасовує для російської монополії необхідності будувати газопровід "Південний потік". Необхідність прокладання "Північного потоку" вже навіть не обговорюють. Більше того, як і декларує Янукович, деякі українські підприємства (як, наприклад, "Зоря-Машпроект") уже включилися в процес забезпечення устаткуванням "Північного потоку".
Якось канула в Лету конференція потенційних інвесторів для української ГТС у Брюсселі (березень 2009 року). Пам’ятаємо, ця подія добряче розлютила росіян. І дала надію українським газотранспортникам на інвестиції в реконструкцію газотранспортної системи. Причому про зміну власності об’єктів ГТС при цьому не йшлося. Але вимогливі європейці висунули ряд жорстких умов, з якими українська сторона не впоралася. Тож про перспективи євроінвестицій у газотранспортну систему України поступово навіть говорити перестали.
Не дивно, що на цьому тлі команда Януковича знову звернула свої устремління до "Газпрому".
Можна, мабуть, як Віктор Федорович, розповідати про те, що 2004-го тисяча кубометрів газу для українських споживачів коштувала 49 дол. Так, було діло. Сьогодні (з урахуванням ПДВ і транспортування) - від 390 дол. У 2009-му базова ціна газу становила 450 дол. за тисячу кубометрів, без знижки 20%. Однак і в Європі газ різко подорожчав за останні п’ять років. Тож навряд чи варто розраховувати на значне здешевлення. Якщо, звісно, не запропонувати росіянам натомість щось цінне. Чи не це збирається зробити команда В.Януковича? Адже у 2010-му знижок на газ, якщо виходити з умов діючого контракту, нема.
Задовго до виборів президента Янукович обіцяв розібратися з газовим контрактом від 19 січня 2009 р. Чому б і ні? Тільки спочатку Віктору Федоровичу треба розібратися з контрактом (і доповненнями до нього) від 2004-го. Тобто розібратися з тим самим "РосУкрЕнерго". А також із тим, чому на догоду "РосУкрЕнерго" Україна дуже швидко втратила прямий контракт із Туркменістаном? Чи не В.Янукович у той час був прем’єр-міністром України?..
І якщо тепер захочуть закликати до відповіді нинішнього голову правління "Нафтогазу України" Олега Дубину, то як тоді бути з Юрієм Бойком, словами якого практично говорить на газову тему Віктор Янукович? Якщо, звісно, йому не встиг підказати Фірташ або Льовочкін…
До речі, подейкують, що коли Юрій Бойко візьметься за переговори з "Газпромом", то Віктору Януковичу залишиться роль усього лише спостерігача. Причому, можливо, стороннього.
Та у будь-якому разі новій команді треба буде розв’язувати проблеми внутрішнього і зовнішнього боргів "Нафтогазу" (вже бачимо, як команда Януковича із задоволенням перекладає на наші плечі чергові позики МВФ); підвищувати тарифи для населення (непопулярний захід); щось робити задля збільшення видобутку власне українського газу (і нафти заразом); впроваджувати енергозберігаючі технології…
Алла Єрьоменко
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
