1110
Банки мають отримати спеціалізацію
— Валюта
Якщо наша країна хоче вийти з кризи оновленою, їй потрібні радикальніші засоби. Зокрема, в банківській системі необхідно ввести спеціалізацію.
На відміну від країн з перехідною економікою, системність західних держав перебуває на незрівнянно вищому рівні. Які б структурні проблеми і відповідні реформи не обговорювалися зараз на Заході, вони не йдуть ні в яке порівняння з нашими структурними перекосами. Проте не треба забувати, що системність і збалансованість західних країн має глибоке соціально-економічне коріння. У громадянському суспільстві структура потреб людей розвинена досить гармонійно.
Діє ефектний механізм реалізації не лише індивідуальних, але і суспільних інтересів - на відповідному рівні перебуває політична і правова системи, структура інститутів громадянського суспільства і бізнесу. Тому там подолання фінансової кризи пов'язують, перш за все, зі змінами у фінансовій сфері.
Більшість економістів і фінансистів - як теоретиків, так і практиків - усвідомлюють необхідність реформування світових фінансів. Перш за все, йдеться про світову валютну систему. Вище вже говорилося про те, що діалектика розвитку фінансів багато в чому змінила сутність національних валют, перетворила їх на квазігроші. В наші дні це не стільки загальний еквівалент і міра вартості, скільки інструмент економічної і фінансової політики. В глобальному світі потрібна стабільна світова валюта, потрібні єдині правила контролю і регулювання світових фінансових ринків.
Та поки це лише розмови. Головна перешкода - інтереси країн, чиї національні валюти обслуговують світову економіку і чиї фінансові ринки визначають погоду на всьому фінансовому світі.
Тому реформи у фінансовому секторі західних країн носять фрагментарний характер: рятівні заходи з боку держави, посилення контролю над діяльністю банків, часткова реструктуризація найбільших банківських холдингів і фінансових корпорацій з метою підриву їх монопольного становища на фінансових ринках, розробка нових банківських стандартів. Нова загроза, яка нависає над світом, - розбалансованість державних фінансів і зростання бюджетних дефіцитів у більшості країн, поки не знаходить свого вирішення.
В країнах з перехідною економікою всі ці проблеми теж досить актуальні, але тут вони виглядають вторинними в порівнянні з масштабними структурними реформами, необхідності проведення яких фінансова криза вимагає з особливою силою. Україна певною мірою є "зразком" - як країна, де структурні перекоси і безсистемність у всіх сферах життя суспільства помітні найвиразніше. Тут потрібне різке посилення системотворчої функції і держави, і інститутів громадянського суспільства, і бізнесу, і фінансів.
У фінансовому секторі виділити пріоритети досить важко, оскільки будь-який його сегмент потребує перебудови. Це однаковою мірою стосується державних фінансів, банків і небанківського фінансового сектора. Та все ж найбільший внесок у фінансові проблеми, які виникли в Україні у зв'язку зі світовою кризою, вніс саме банківський сектор. Ці проблеми досить детально викладені вище. Їх головні причини теж були названі. Це неефективна політика центрального банку і слабка структурованість всієї банківської системи. Звідси витікають і основні рекомендації.
Передусім необхідно перебудувати роботу НБУ на принципах реально незалежного сучасного центрального банку. Має бути законодавчо змінена процедура і практика регулювання кредитно-грошового обігу, підвищена ефективність взаємодії з урядом і з комерційними банками. Контрольна функція має бути передана незалежному фінансовому органу під егідою Верховної Ради.
Цей же орган міг би спільно з урядом контролювати процеси реструктуризації банківської системи, перш за все, тих банків, які вимушено перейшли під контроль держави у зв'язку з фінансовою кризою. Це могло б послужити початком реформування банківської системи України, початком переходу від примітивної уніфікованої шеренги банків до сучаснішої банківської системи, що забезпечує стабільність кредитно-грошового обігу і надійність по відношенню до кредиторів банків.
В той же час ця система зобов'язана забезпечити таку інвестиційну функцію банків, яка б не вносила до реального сектора економіки перекоси, а мала системотворчу дію на нього. Але щоб робити такий вплив на інших, банківський сектор сам має бути системою. Вище вже говорилося про необхідність певної спеціалізації банків, яка не заперечує універсального характеру великих системних інститутів. Вона передбачає розмежування короткострокового і довгострокового кредитування, інвестиційної та іншої діяльності банків, особливі вимоги до ощадно-позикових і роздрібних банків, наявність галузевих і кооперативних банків і низку інших структурних елементів.
В цьому сенсі дуже обнадійливими є проекти реструктуризації Укрексімбанку та Ощадбанку. У зв'язку з гострими проблемами у сфері іпотечного кредитування назріло питання про організацію спеціалізованих банківських інститутів, які б зняли ризики, пов'язані з таким кредитуванням, з універсальних комерційних банків і розвивали сучасні схеми рефінансування і страхування іпотечних кредитів. Незайвим було б придивитися до досвіду Німеччини, Великобританії, Японії та деяких інших країн (наприклад, там працюють класичні іпотечні банки, суміжні фінансові інститути, будівельні ощадкаси, кооперативні будівельні банки, ощадно-позикові асоціації забудовників).
Звісно, банківська реформа цим не обмежується. Вона включає цілий комплекс заходів щодо зміни юридичного статусу банків, структури капіталу, введення нових стандартів і процедур банківської діяльності, у тому числі для іноземних банків, і багато іншого. Головне - розділити банки або види їх діяльності по рівнях ризику і вдосконалити відповідне регулювання.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
