6470
Банкіри бояться неповернень
— Кредит&Депозит
Накопичення проблемних активів і зростання валютних пасивів можуть спровокувати другу хвилю кризи для банківської системи, вважають банкіри. Проте в НБУ і в Мінфіні на економічну ситуацію в країні та у фінансовому секторі в 2010 р. дивляться оптимістичніше і навіть не бачать підстав для девальвації гривні відносно долара.
Економіка вже почала поступово виходити з кризи: ВВП зростає три квартали поспіль, валютний курс стабільний, економічна активність відновлюється. "Окрім показників, які розраховує Держкомстат, - ВВП відносно аналогічного періоду минулого року, ми ще маємо власний показник - ВВП відносно попереднього кварталу з корекцією на сезонність. Так от, він також зростає вже три квартали", - повідомив Ігор Шумило, директор з економічних питань НБУ.
Водночас, за його словами, грошова політика в другому півріччі була досить жорсткою і спрямованою на недопущення інфляції і стабілізацію валютного курсу, хоча від політики фіксованого курсу довелось відмовитися. "Ми відійшли від політики фіксованого курсу, але намагаємося, аби його коливання були неістотними. Валютний курс - це той інструмент, який економіка повинна сама набудувати, і бути готовою як до стимулювання експорту, так і до неперешкоджання тому імпорту, який потрібний для країни", - зазначив Шумило.
В НБУ переконані, що основним чинником, необхідним для відновлення кредитування економіки, є прогнозованість розвитку країни хоч би на два-три роки. "Від влади потрібно вимагати передбаченості мінімум на три роки, тоді ресурси, вилучені населенням з банківської системи, тобто з економіки, можна буде спробувати повернути, а лише тоді говорити про середньострокові проекти кредитування реального сектора", - вважає Шумило.
В свою чергу голова правління банку "Фінанси і кредит" Володимир Хливнюк вважає, що передбачуваність - це добре, але банки зараз знаходяться під загрозою другої хвилі кризи, обумовленої на цей раз не проблемами з ліквідністю, а "проблемою в квадраті", - великими обсягами простроченої заборгованості з кредитів. "Наше законодавство, як радянське, орієнтоване на захист прав кредиторів, тому всі банки мають дуже великі проблеми з поверненням кредитів, причому у всіх сегментах, як з юридичними, так і з фізичними особами", - констатує він.
В результаті майже всі фінустанови змушені були побудувати чітку професійну вертикаль із повернення боргів. "Наші любительські спроби річної давнини дозволили повернути лише те, що і само б повернулося, а проблемний портфель, що залишився, буде тиснути на систему ще рік-два", - вважає банкір. Більше того, на його думку, створення "банків поганих активів" дозволить лише почистити баланс і "пару років добре виглядати в очах регулювальника", але проблему неповернень не вирішить. Допомогти може лише внесення змін до законодавства, яким, на жаль, ніхто найближчим часом займатися не буде.
Крім того, як зазначив керівник головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату президента Роман Жуковський, через збільшення доларизації економіки в банківській системі виникли передумови для можливих потрясінь. "Частка депозитів у валюті зросла з 50% до 65% пасивів банків, притому що кредитування у валюті заборонене. Я не говорю про те, що це обов'язково призведе до другої хвилі кризи або ще до чогось, але це те, над чим повинен задуматися Національний банк. Якщо цього не зробити, тоді, я вважаю, питання стабілізації валютного курсу відійде в дуже далеку перспективу", - вважає він.
В свою чергу, радник міністра економіки Сергій Яременко упевнений, що банки самі винні в ситуації, що склалася, оскільки вимагають в умовах кризи ту ж прибутковість, що і в хороші часи, чим паралізують економіку. За його словами, у всьому світі за останніх 40 років доходи фінансового сектора зросли в чотири рази і складають половину загального доходу економіки, і навіть в кризу банкіри не хочуть від цього відмовлятися. "Коли в 2008 р. економіка просіла на 30%, наш банківський сектор теж повинен був просісти на 30%, - стверджує Яременко. - Але через те, що держава десь допомогла поганим банкам і не допомогла хорошим, зараз всі вони перетворилися на нестійкий холодець, фактично не здатний виконувати свою кредитну функцію".
Тим не менше, обурюється він, банки вимагають відновлення своїх прибутків на докризовому рівні. "Процентні ставки за кредитами в гривні складають 20-30%. Всім зрозуміло, що це - той поріг, при якому позичальник не зможе брати кредити. Тому цей кредит залишається незатребуваним, оскільки ця процентна ставка не дає можливості нормально функціонувати і випускати продукт", - упевнений експерт.
На його думку, єдиним виходом з цієї безвиході є емісія. "Ми констатуємо, що у нас все погано, і навіть гірше, ніж в інших, і при цьому продовжуємо зубами триматися за валютне таргетування, коли весь світ робить навпаки, - стверджує радник міністра. - Це шизофренія на державному рівні в особі НБУ - оголосити плаваючий курс і тут же взятися його фіксувати". Тому орієнтація НБУ на ліберальну модель курсоутворення, на його думку, є помилковою. "Чим наш верстат гірший, ніж в Обами? Через рік ви побачите, що всі країни світу друкують власну валюту, аби втримати економічне зростання, тому гривня потрібна для пожвавлення економіки", - наполягає Яременко, оскільки упевнений, що найближчим часом жоден іноземний капітал до України не прийде.
При цьому, на його думку, завдання НБУ - прослідкувати, аби емісійні кошти пішли в економіку, а не на валютний ринок. А що стосується інфляції, вочевидь, уникнути її не вдасться, проте в даному випадку це менше зло, ніж структурна криза.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Депозити для бізнесу: скільки можна заробити
Які гранти на світло для бізнесу можна отримати (умови та терміни)
Які гранти може отримати бізнес та ветерани в Україні: суми та умови
Частка проблемних кредитів у банках залишається на історично низькому рівні
5 причин, чому готівка актуальна навіть в епоху цифрового розвитку
Як зростало кредитування економіки з 2021 по 2026 рр.
