Злочин заради зарплат і пенсій — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Злочин заради зарплат і пенсій

Казна та Політика
3548
Припинення зовнішнього фінансування українського бюджету змусило уряд грубо порушити принципи організації бюджетної системи. Соціальні витрати протягом декількох місяців поспіль фінансуються за рахунок вилучення коштів у місцевих бюджетів та інших розпорядників скарбниці.
Спроба парламенту розглянути минулого тижня проект держбюджету-2010 вкотре провалилася. Бюджетний процес перенесений на після виборчий час, оскільки сьогодні ні один з провідних політиків не хоче брати на себе відповідальність за прийняття непопулярного рішення.
Тому країна продовжує жити за тимчасовим бюджетним розписом: місячні витрати, як передбачає Бюджетний кодекс, фінансуються в обсязі однієї дванадцятої від видатків минулого року. "Це не найбільша проблема, без бюджету жила не тільки наша країна. Рік почався з інших, більш неприємних сюрпризів", - повідомив "Експертові" губернатор Полтавської області Валерій Асадчев. Саме він розпочав 2010-й з війни: подав до суду на уряд, який заблокував казначейські рахунки, що належать регіону.
Проблеми почалися задовго до свят. У грудні Державне казначейство призупинило платежі за всіма державними програмами, крім захищених, фактично залишивши без коштів всі місцеві бюджети. За рахунок цього Юлії Тимошенко вдалося виплатити грудневу зарплату бюджетникам дочасно - до 30 грудня. За інформацією "Експерта", дефіцит зведеного бюджету за підсумками 2009-го склав близько 100 млрд гривень (більше 10% ВВП). Близько 40 млрд гривень дефіциту було спрямовано на поточні витрати, решта - на рекапіталізацію банків і збільшення статутного фонду НАК "Нафтогаз України". Тобто третину витрат держави профінансовано за рахунок позикових коштів!
Фінансова піраміда Мінфіну
"Місцеві органи влади не змогли освоїти кошти, передбачені у місцевих бюджетах на будівництво, освіту, медицину та інші галузі. Ці кошти належать нам, але уряд вилучив їх на соціальні витрати", - обурюється Асадчев. У новому році заморожування рахунків набуло масового характеру. "Це безпрецедентний випадок в історії бюджетних взаємовідносин в Україні. Фактично уряд самовільно розпоряджається єдиним казначейським рахунком.
Регіональна влада вже не перший день сигналізує, що кошти місцевих бюджетів без узгодження з нею і часто без необхідних паперів та роз'яснень направляються на інші цілі. Не важливо на які, навіть виплата пенсій не виправдовує такого підходу до вирішення проблем, оскільки він підриває довіру до казначейства і центральних органів влади в цілому", - говорить генеральний директор Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Ірина Щербина. На її думку, такий підхід нагадує фінансову піраміду: одні борги погашаються за рахунок інших, і так далі, до нескінченності.
При цьому регіони втрачають стимули до заробітку, оскільки кошти, залучені силами регіональної влади за рахунок місцевих податків і зборів, йдуть, по суті, на погашення заборгованості центральної влади. Іншими словами, пенсіонери отримують пенсії, а бюджетники - зарплати та допомоги за рахунок ринкового збору та надходжень від плати за оренду комунальної власності.
Поки судових позовів в країні не дуже багато. Малі міста з незначними бюджетами не схильні драматизувати проблему. Так, мер міста Українка (Київська область) Павло Козирєв каже, що не має наміру судитися з владою. "Українка на сто відсотків виконала бюджет минулого року, але 180 тисяч гривень (досить серйозна сума для нашого міста) ми не встигли використати. Ця проблема - частина системної кризи влади. Країна, яка перебуває в стані перманентних виборів, не може собі дозволити не платити пенсію, не платити за газ. При бюджетній кризі починають перетягувати коротку ковдру з ніг на голову, і навпаки. Уникнути цього можна лише одним способом: провести децентралізацію бюджетів, передавши їх в управління місцевих керівників", - пояснює Козирєв.
Прикладу Полтавщини нещодавно послідував міський виконавчий комітет Черкас - він подав позов до суду на Держказначейство, що перестало обслуговувати його витрати на освітлення та прибирання вулиць. "Два тижні тому надійшла радісна новина: Державне казначейство пропустило перший і поки що єдиний платіж у цьому році на суму... три гривні сімдесят копійок - держмито за позовну заяву. Більше - жодного платежу", - іронізує черкаський мер Сергій Одарич. За інформацією директора департаменту бюджетної політики Черкаського міськвиконкому Наталії Джуган, у грудні казначейство не провело платежів більш ніж на чотири мільйони гривень за взятими мерією міста зобов'язаннями, хоча на рахунках у них було близько 20 млн гривень. "Це кримінальний злочин - нецільове використання коштів нашої громади держорганом. Казначейство має обслуговувати наші платежі, а не втручатися у виконання бюджетного процесу і перекривати" дірки "держбюджету", - стверджує Джуган.
Судитися з державою мають намір багато керівників, в тому числі мери Запоріжжя, Вінниці, Донецька і губернатори Львівської, Полтавської та Херсонської областей. Так, голова Херсонської обладміністрації Борис Силенков тримає образу на уряд з часів сильного снігопаду в кінці минулого року. Коли країну засипало снігом, влада області кинулись фінансувати розчищення доріг, але Держказначейство не перерахувало платежі облавтодору та комунальним підприємствам за пальне. За словами херсонського губернатора, в його області зависли платежі на два мільйони гривень за бензин для ліквідації наслідків стихії.
"З минулого року казначейство не виконувало платежі за незахищеними статтями. В результаті до кінця 2009-го ми не змогли профінансувати через обласний бюджет 1,3 мільйона гривень, а з урахуванням обласних субвенцій у місто Кременчук - близько п'яти мільйонів гривень. Наприклад, казначейство заблокувало гроші, які забудовники перераховують на розвиток міста, - це кошти спецфонду. Маючи гроші на рахунку, я не можу їх використати", - розповідає мер Кременчука Микола Глухов. Він вирішив піти стопами своїх колег з інших областей і підготувати судові позови до Держказначейства за перевищення повноважень. Глухов прогнозує, що за підсумками першого кварталу в багатьох містах, у тому числі Кременчуці, виникне проблема з розрахунками за спожиті енергоносії, що згодом позначиться на функціонуванні шкіл і лікарень. "Повірте, до середини лютого масово виникнуть проблеми з утриманням інфраструктури міст: освітлення та прибирання вулиць від снігу, робота "Швидкої допомоги" і тому подібне. Я вже не кажу про споруджувані об'єкти, здача в експлуатацію яких запланована на початок року", - підкреслив Глухов.
А от київський мер Леонід Черновецький сваритися з Кабміном не буде: сьогодні Держказначейство дотує колись багатий столичний бюджет. За інформацією "Експерта", його доходи виконано лише на дві третини. Недофінансування із дохідної частини склало більше семи мільярдів гривень, за видатками - понад шість мільярдів гривень, у тому числі із соціального забезпечення - 800 млн, сектору ЖКГ - 390 млн гривень.
А ще Держказначейство не розраховується з консорціумом ЄДАПС (Тимошенко публічно звинувачує цю структуру в монополізації ринку і роботі на Партію регіонів). Консорціум звернувся до суду, звинувачуючи уряд у розбазарюванні цільових бюджетних коштів, призначених для виробництва ідентифікаційних документів, і для більшої переконливості припинив роботу. Запаси бланків закордонних паспортів, техталонів і водійських прав стрімко зменшуються, і незабаром багато громадян відчують це на собі.
Буде боляче
"У держави немає грошей, всі вільні ресурси спрямовані на розрахунки за газ, виплату зарплат і пенсій. Гроші на погашення боргів перед містами брати немає звідки. До початку 2010-го держава отримала більше 11 мільярдів гривень авансових платежів від підприємств з податку на прибуток, заборгованість з повернення ПДВ складає більше десяти мільярдів гривень. Мій прогноз невтішний: до кінця лютого держава отримає дефолт за внутрішніми зобов'язаннями", - говорить Сергій Одарич. При цьому частина міст і областей зіштовхнуться з проблемою погашення муніципальних облігацій. "Поки що складно прогнозувати, хто не погасить. Кредити треба брати під проекти, які окупляться. Наприклад, очисні споруди водоканалів - не окуповуються. Так, цей проект однозначно покращує стан екології міста, проте економічний ефект нульовий. Така ж історія і з будівництвом доріг: на рівній і гладкій поверхні автомагістралі грошей не заробиш, муніципальний кредит не відіб'єш. Наше місто працює з Європейським банком реконструкції та розвитку і Світовим банком щодо проекту заміни насосного обладнання. Цей проект окупний, тому облігації ми погасимо", - запевняє черкаський мер.
Сьогодні працівники бюджетної сфери не отримують премій, їм урізані надбавки. У багатьох школах і лікарнях скорочені вакансії, а на місце людей, які йдуть на пенсію, не наймають нових працівників. За інформацією "Експерта", тільки в Києві так розраховують заощадити більше 200 млн гривень, скоротивши вчительські вакансії на десять тисяч. За підрахунками Мінфіну, застосовуючи таку тактику в усій країні, держава в цьому році заощадить до десяти мільярдів гривень.
Ще однією статтею економії стало рішення уряду ігнорувати прийнятий наприкінці 2009-го з подачі опозиції закон про підвищення соціальних виплат. Майже не ведуться держзакупівлі (це принесло і позитивний ефект: без звичних доходів залишилися десятки тисяч чиновників і навколобюджетних підприємців, які звикли жити за рахунок відкатів).
Наприкінці минулого року президент Віктор Ющенко видав Указ "Про невідкладні заходи щодо нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів". Документ, зокрема, передбачає створення спеціальних комісій з перевірки виконання Кабінетом міністрів норм Бюджетного кодексу. Ці комісії (у їх складі - працівники прокуратури та СБУ) повинні не тільки взяти під контроль, але й забезпечити оперативне супроводження виконання територіальними органами казначейства операцій, пов'язаних з перерахуванням коштів місцевим бюджетам. Але абсолютно зрозуміло, що сьогодні вже ніхто не буде слідувати указам Ющенка, який скоро залишить посаду. А тому дуже скоро країна зрозуміє, що у нас є тільки три сценарії подальшого розвитку ситуації. Перший - систематичні затримки з виплатою зарплат і пенсій, як у середині 90-х. Другий - прийняття політичного рішення про зменшення розміру соціальних виплат, як це нещодавно сталося в Латвії. Третій сценарій - штучне стимулювання інфляції для знецінення соціальних виплат.
Хто б не прийшов до влади, йому доведеться збалансувати бюджет. Швидше за все, в чистому вигляді не буде реалізовуватися жоден із сценаріїв. Зокрема, Мінфін вже уточнив проект держбюджету-2010, де розмір доходів і видатків зведеного бюджету трохи скорочений порівняно з планом минулого року. Так, доходи складуть 328,3 млрд гривень, а видатки - 360,9 млрд гривень (у тому числі 6,5 млрд гривень - трансферти НАК "Нафтогаз України", 32,2 млрд гривень - Пенсійному фонду і 50 млрд - на рекапіталізацію банків). Чиновники Міністерства фінансів вже знають, що незабаром бюджетному сектору доведеться туго затягнути паски: закінчення виборів принесе бюджетну кризу.
Світлана Крюкова
За матеріалами:
expert.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас