1861
Банки у штатському
— Казна та Політика
Німецька влада з небувалою активністю скуповує частки в приватних банках, які зазнають рекордних збитків. Це перша масштабна націоналізація німецького банківського сектору з 1931 року
Мигалки швидкої допомоги, лікарняна палата, екстрене обстеження - для глави найбільшого приватного банку Німеччини Deutsche Bank Йозефа Акерманна середина січня видалася дуже важкою. Найбільш високооплачуваний менеджер ФРН, полковник запасу швейцарської армії (Акерманн залишається громадянином Швейцарії), залізний менеджер німецької економіки був доставлений до берлінської клініки з "нападом слабкості". "Причиною проблем стала їжа, подана на прийомі", - заявила прес-служба Deutsche Bank.
У коридорах фінансового світу цю версію не вважали переконливою: лише за день до "поганої їжі", поданої на прийомі за участю Акерманна, очолюваний ним банк був змушений визнати, що минулий рік виявився для Deutsche Bank рекордно збитковим. Обсяг збитків за IV квартал 2008 року склав 4,8 млрд євро, сумарні збитки за весь рік - 3,9 млрд євро.
Вперше за всю повоєнну історію Deutsche Bank - найбільший банк країни, чиї активи наближаються до двох трильйонів євро, - закінчує рік зі збитками. Адже лише кілька місяців тому керівництво Deutsche Bank з гордістю згадувало рекордно прибутковий 2006-й (тоді прибуток досяг 6,5 млрд євро) і заявляло про те, що на відміну від інших кредитних інститутів Deutsche Bank залишається найздоровішим і найбільш прибутковим банком Німеччини і ніколи не скористається державною програмою підтримки кризових банків.
"Прекрасно те, що важливий німецький фінансовий інститут подав приклад і не намагався приховати правду. Це робить Deutsche Bank честь", - заявив глава німецької служби фінансового нагляду BaFin Йохен Заньо. Слова головного фінансового контролера Німеччини про чесність прикладу, поданого Deutsche Bank, можуть виявитися більш ніж пророчими: наразі головним предметом суперечок серед німецьких аналітиків є питання про те, скільки ще банків країни збираються найближчим часом відкрити інформацію про рекордні збитки і проситися під парасольку державних гарантій в обмін на передані владі частки своїх акцій.
Спільна біда
Підтримка державного спецфонду стабілізації фінансових ринків, SoFFin, - це остання соломинка, за яку хапаються сьогодні топ-менеджери навіть найбільших німецьких приватних кредитних інститутів. Другий за розмірами приватний банк країни - Commerzbank, чиї активи перевищують 600 млрд євро, а капіталізація становить близько чотирьох мільярдів євро, - вже звернувся минулого тижня до федеральної влади Німеччини з проханням надати йому термінову допомогу. Банк відчуває дефіцит ліквідності і не може фінансувати свої поточні операції, йшлося в заяві банкірів.
Після екстреної зустрічі членів уряду було прийнято рішення надати Commerzbank більш ніж масштабну допомогу: уряд виділить банку в цілому 18 млрд євро. З цієї суми 16,4 млрд євро, по суті, є пільговим кредитом, на обслуговування якого Commerzbank буде витрачати щорічно 700 млн євро ("для нас ця сума не є проблемою", - заявив CEO Commerzbank Мартін Блессінг), а також 1,6 млрд євро, за які німецький уряд придбає 25% акцій плюс одну акцію Commerzbank.
Таким чином, в руках федерального уряду виявиться блокуючий пакет акцій другого за розмірами банку країни, який до того ж на сьогодні знаходиться в процесі завершення поглинання третього за розмірами приватного банку Німеччини - Dresdner Bank.
Швидкість придбання владою ФРН блокпакету Commerzbank вже викликала серйозну критику з боку прихильників вільної ринкової економіки. "Добровільним шляхом у рабство" назвав процес часткової націоналізації Commerzbank головний редактор провідного економічного тижневика Німеччини WirtschaftsWoche Роланд Тіхі. Особливо непокоїть той факт, що придбані акції були випущені під час спеціальної додаткової емісії, яка не пройшла схвалення зборів акціонерів Commerzbank.
Така процедура стала можливою завдяки прийнятому в кінці жовтня 2008 року закону "Про прискорення і полегшення процедури придбання часток компаній фінансового сектора". Згідно з цим законом, у разі якщо менеджмент фінансового інституту вважає за потрібне провести додаткову емісію акцій для передачі їх у руки держави, то така емісія можлива вже за наявності схвалення наглядової ради і не вимагає схвалення зборів акціонерів, необхідного для будь-якої іншої додаткової емісії. Акціонери компанії, таким чином, нічого не можуть вдіяти з розмиванням своїх пакетів акцій - компанія може переводитися під державний контроль вже після кулуарних переговорів топ-менеджерів і міністерства фінансів. "Новий закон є масштабним ослабленням прав акціонерів", - вважає професор франкфуртської Школи фінансів і менеджменту Крістоф Шаласт. Занепокоєння експертів можна зрозуміти: схоже, що німецька держава все більше починає смакувати повну або часткову націоналізацію банків. Цілями поглинань стають як великі банки, як Commerzbank, так і банки другого ешелону. Так, вже прийнято рішення про придбання понад 50% акцій кризового банку Hypo Real Estate (HRE). Нагадаємо, що восени минулого року HRE виявився одним з найбільш постраждалих від кризи банків: у жовтні стало відомо, що спекуляції з іпотечними кредитами, що проводилися ірландською донькою HRE, компанією Depfa, принесли HRE збитки в розмірі понад 50 млрд євро. У жовтні влада Німеччини вирішила стати гарантом боргів HRE і стала поручителем з боргів HRE на суму 35 млрд євро. Тим часом термін державних гарантій закінчується 15 квітня 2009 року і на сьогоні уряд Німеччини готовий стати власником 50% акцій HRE плюс одна акція.
Не зупинити
Побоювання зростання державного впливу посилюються ще й тим, що, схоже, націоналізацію банків майже неможливо зупинити. Федеральна влада отримує пакети акцій найбільших приватних банків навіть тоді, коли, начебто, не мала наміру цього робити. Найкращим прикладом такого розширення державного впливу стало входження федеральної влади до акціонерів Deutsche Bank.
Це стало можливим завдяки складній операції, укладеній наприкінці минулого року між Deutsche Bank і німецькою поштовою службою Deutsche Post. Найбільший приватний банк Німеччини домігся купівлі трохи менше 30% частки, що належить Deutsche Post банку Postbank - банку, що входить до п'ятірки найбільших за сумою активів банків країни. Згідно з умовами операції, Deutsche Bank за бажання міг сплатити частину покупки своїми акціями, обмінюючи їх на акції Postbank за курсом один до одного. Минулого тижня стало відомо, що керівництво Deutsche Bank так і вчинить. На тлі падіння акцій Deutsche Bank таке рішення виглядає досить розумним, однак за фактом передача Deutsche Post акцій на суму 1,1 млрд євро означає, що 30% з них потрапляє до рук контрольованого державою банку KfW - саме цьому держбанку належить третина Deutsche Post. У підсумку федеральна влада Німеччини отримує у свої руки через цю схему близько трьох відсотків часток Deutsche Bank. Після того, як ця операція буде завершена, німецький банківський ландшафт кардинально зміниться. Якщо ще тиждень тому федеральна і земельна влада країни контролювали лише 37% банків країни (за обсягом активів) - в основному суспільно-правові ощадні каси, земельні банки, а також спеціальні інвестиційні банки, - то після активної інтервенції в банківському секторі державний вплив в тому чи іншому ступені, від повного контролю до володіння міноритарним пакетом, пошириться ще на 38% банків Німеччини. Таким чином, в тій чи іншій мірі державна присутність буде в 75% німецьких кредитних інститутів.
Тим часом повсюдне державне втручання в банківський сектор Німеччини поки що не принесло ринку бажаної стабільності. Навпаки: акції найбільших банків продовжили минулого тижня своє падіння. Скептицизм гравців ринку підігрівається новинами, що приходять з-за океану. У США все нові банки заявляють про рекордні збитки IV кварталу. Найбільша приватна фінансова група Citigroup оголосила про збитки в останньому кварталі 2008 року в розмірі 8,3 млрд доларів - таким чином, загальні збитки за 2008-й повинні наблизитись до 18,7 млрд доларів.
Інший великий банк США - Bank of America - оголосив про збитки IV кварталу в розмірі 2,4 млрд доларів. Не дивно, що нервозність у банківському секторі зростає, а разом з нею збільшуються і проблеми дефіциту ліквідності. Держава в такому випадку автоматично виступає гарантом стабільності банків - і черговим своїм втручанням вносить у фінансову сферу ще більше невпевненості. Останній раз таке масове втручання німецької держави в банківський сектор спостерігалося в 1931 році - тоді, після краху дармштадського банку Danatbank, банківський сектор накрила хвиля банкрутств, в результаті чого Dresdner Bank і Commerzbank були націоналізовані. Їх реприватизація відбулася лише в 1937-у, і, схоже, що сьогодні епоха великих приватних банків Німеччини якщо не підходить до кінця, то входить в етап серйозного перегляду правил гри.
Франкфурт-на-Майні
Сергій Сумленний
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
