387
Спілкам нічого чекати
— Кредит&Депозит
Верховна Рада не ухвалила в першому читанні законопроект "Про фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок". В той же час Держфінпослуг пішла на поступки ринку, знизивши вартість ліцензій на залучення кредитів. Хоча напередодні масового переліцензування стає зрозуміло, що ліцензії отримають не всі. За попередніми оцінками, ринок може звузитися як мінімум на третину.
Законопроект про фонд гарантування був зареєстрований в Раді ще в жовтні 2008 р. По суті, описаний в проекті фонд гарантування вкладів КС дуже схожий на банківський фонд гарантування. Участь у фонді гарантування КС є обов'язковою для всіх учасників, що отримали ліцензію Держфінпослуг на залучення коштів на депозитні рахунки в населення.
За законом КС не може стати банкрутом, бо є неприбутковою організацією. При цьому, згідно з процедурою, учасник зможе отримати свої гроші лише після введення ліквідаційної комісії та сформування нею реєстру всіх учасників, що мають депозитні рахунки. Згідно з документом, всім членам КС, що мають вклади в спілках, необхідно гарантувати 50 тис. грн. в разі настання недоступності вкладів. Про необхідність прийняття подібного документа говорили вже давно, і створення такого фонду передбачене Концепцією розвитку ринку кредитної кооперації.
Результат вчорашнього голосування сторони пояснюють впливом банківського лобі. "У Верховній Раді сидять не лише економісти і юристи. Процес обговорення показав, що більшість депутатів взагалі не розуміють суті проекту. Документ необхідно було прийняти, аби гарантувати вклади спілок, які опинилися в скрутному фінансовому становищі. До того ж це підвищило б довіру громадян до фінансової системи, адже факт гарантування депозитів змусив би громадян повернути кошти у фінустанови, аби вони працювали на економіку, а не постійно позичати кошти в МВФ", - обурюється Андрій Азаров, голова правління КС "Перше кредитне товариство".
В Держфінпослуг також вважають, що результат голосування свідчить про вибірковий підхід в регулюванні різних ринків фінансових послуг. "Ми підтримували цей проект і дуже зацікавлені в тому, аби такий фонд існував. Але реальність така, що держава знайшла на допомогу банкам понад 100 млрд. грн., а вкладники кредитних спілок - переважно пенсіонери, не здатні лобіювати свої інтереси", - заявив Віктор Суслов, глава Держфінпослуг.
Розробники документа відзначають, що навіть в разі прийняття позитивного рішення такий фонд міг би з'явитися не раніше наступного року. "Спочатку передбачалася можливість приєднання КС до банківського фонду гарантування, але вона не була сприйнята банкірами. Окремий фонд створити поки теж не вийшло. Ми доопрацьовуватимемо документ і оцінимо подальші перспективи його прийняття", - відзначив Андрій Оленчик, радник правління Всеукраїнської асоціації кредитних спілок з питань стратегії і розвитку.
Та незабаром може виявитися, що і самих спілок, чиї вклади потрібно гарантувати, може поменшати. Річ у тім, що з лютого почнеться масове переліцензування КС. Правда, Держфінпослуг частково пішла назустріч ринку і дещо знизила вартість "кредитної" ліцензії - до 5 тис. грн. Вартість "депозитної" залишилася незмінною - 20 тис. грн. Але отримати її зможуть не всі, оскільки комісія, швидше за все, не встигне погодити оприлюднені в кінці минулого року зміни в Ліцензійних умовах, що пом'якшують частину нормативів.
В нинішніх умовах регулятор не береться прогнозувати, скільком спілкам буде відмовлено в ліквідації. "Ситуація дуже серйозна. Ми ще не бачили річної звітності, на підставі якої можна зробити якісь висновки. Але ми продовжуватимемо роботу з ринком для вироблення найбільш прийнятних умов", - резюмував Суслов. До речі, лише на останньому засіданні комісії ліцензій позбавили 16 КС.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
