1082
Російський сценарій реформування СНД, або "Мертвому припарки"...
— Казна та Політика
Співдружність незалежних держав, яку можна сміливо назвати "клубом за інтересами" або місцем поговорити для лідерів країн, створену на руїнах СРСР, чекає велике "реформування". Причому за російським сценарієм. Москва заявила, що в березні хоче скликати конференцію саме з цього питання. Чому Росія так затято взялася за СНД, з урахуванням того, що про марність і відсутність майбутнього організації говорили не один рік, - просто чудово розуміє, що має всі шанси втратити і тут свій вплив, а північній сусідці без "трону", котрий гріє душу, жити, як видно, важко.
Не останньою справою у цій ситуації виглядають і вибори в Україні. Наша країна досить ласий шматочок як для Росії, так і для країн Азії, які хочуть взяти марш-реванш і відірватися від ідей російського домінанта. Роблячи ставки на "своїх", напередодні появи нового президента України, для Росії дуже привабливо виглядають перспективи "правильного використання" нашої економіки в цілому. За весь час існування СНД так і не перейшла від декларацій до реальних справ, не був створений режим вільної торгівлі, не відбулося реформування митних відносин і багато чого іншого, що могло б згуртувати в минулому близькі країни або хоча б спробувати допомогти протистояти кризовим викликам - разом завжди простіше.
Російська ідея фікс
Росія веде активні переговори щодо перекроювання Співдружності незалежних держав, причому в 2010 році їй і карти в руки - РФ головує у Співдружності.
Як заявив перший віце-прем'єр-міністр Росії Ігор Шувалов, він "зі своїми колегами вже почав об'їжджати держави СНД. Ми отримуємо інформацію від лідерів та держав СНД, як би вони бачили модернізацію цього формату ... Буде скликана спеціальна конференція. Це відбудеться на початку березня. І тоді ми будемо про це більш докладно говорити".
"Якщо раніше заявлялось, що на початку 90-х років СНД було форматом, який не повинен був допустити повторення югославського сценарію, то зараз СНД - це формат, який потрібен в житті для забезпечення реальних інтеграційних процесів", - вважає він.
Шувалов також зазначив, що вже готовий проект договору СНД про зону вільної торгівлі, який відповідає найвищим міжнародним стандартам. На його думку, базові принципи на просторі СНД можуть бути приблизно такими ж, які планується закласти у відносини з Євросоюзом.
"Таким чином, ми прокладаємо міст через ЄЕП до інших держав СНД для формування спільного економічного законодавства для того, аби база розвитку бізнесу на всьому цьому просторі була єдиною", - сказав перший віце-прем'єр.
Плани на пострадянському просторі, як видно, не закінчуються. "Через паралельний рух в цих двох напрямках ми в перспективі зможемо підійти до широкого економічного простору, який охоплює країни, що входять і до ЄС, і до СНД", - переконаний він.
Хочеться зазначити, що саме провідне становище Росії в цьому об'єднанні, що обумовлює її особливий інтерес до СНД, для низки інших країн-учасниць є причиною, м'яко кажучи, обережного підходу до Співдружності. Для Грузії, наприклад, протистояння з РФ закінчилося виходом з організації.
*** Співдружність Незалежних Держав (СНД) створена в грудні 1991 року. У прийнятій декларації учасники Співдружності заявили про свою взаємодію на засадах суверенної рівності. СНД об'єднує: Азербайджанську Республіку, Республіку Вірменія, Республіку Білорусь, Республіку Казахстан, Киргизьку Республіку, Республіку Молдова, Російську Федерацію, Республіку Таджикистан, Республіки Узбекистан та Україну. З серпня 2005 року Туркменістан вийшов з дійсних членів СНД і отримав статус асоційованого члена-спостерігача. З грудня 1993 по 18 серпня 2009 року до складу СНД входила Грузія.
У вересні 1993 року главами держав Співдружності було підписано Договір про створення Економічного союзу для формування спільного економічного простору. У 1995 році було підписано Угоду про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній сферах чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія) та Угоду про створення Співтовариства суверенних республік у складі Білорусі і Росії зі створенням відповідних координаційних органів. Рішенням Міждержавної Ради чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія) в лютому 1999 року Республіка Таджикистан визнана повноправним учасником Митного Союзу.
У жовтні 2000 року главами держав п'яти країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан) підписано Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. В даний час Вірменія, Молдова та Україна мають статус спостерігачів при ЄврАзЕС. 25 грудня 2005 до цієї організації приєднався Узбекистан.
У вересні 2003 року чотирма країнами - Білоруссю, Казахстаном, Росією та Україною була підписана угода про формування ЄЕП (Єдиного економічного простору).
Взаємодія країн в рамках Співдружності Незалежних Держав здійснюється через її координуючі інститути (статутні органи, виконавчі органи та органи галузевого співробітництва СНД).
Кишинівський саміт розкрив очі ширше
Що стосується спроможності цієї організації, то яскравим показником є кишинівський саміт глав країн-учасниць Співдружності в жовтні 2009 року. Головною інтригою форуму стала ймовірність зустрічі Ющенка та Медведєва. Останній тоді її проігнорував, не вбачаючи необхідності у дискусії. Демонстративна поведінка Медведєва щодо свого колеги говорить про те, що Росія не готова до повноцінного діалогу не просто з Ющенком, а з Україною в цілому. Глава Російської Федерації, перейшовши на особистості, яскраво продемонстрував очікування нового президента нашої країни, з яким, мабуть, він вважає, діалог піде в "потрібному" руслі. Хоча, це, принаймні, виглядає непрофесійно.
Ще одним цікавим моментом форуму була поведінка азійських учасників. До Кишинева не приїхали президенти Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов, Таджикистану Емомалі Рахмон, Казахстану Нурсултан Назарбаєв та Узбекистану Іслам Карімов. Вони пояснили свою відсутність жорстким графіком у зв'язку з кризою. Але і без лупи можна розгледіти справжні причини небажання сідати за один стіл переговорів з росіянами. Надалі це вилилось у суперечки навколо нафти і газу. Причому переможцями в них стали відсутні на саміті країни. Їм таки вдалося "пояснити" Росії, що її монопольне становище на ринку палива близьке до завершення. Прогинатися ніхто більше не буде...
Повернемося до реформування СНД. Про цю необхідність у Кишиневі заявив і Віктор Ющенко. Між тим, на його думку, формат саміту Співдружності є корисним майданчиком для двосторонніх і багатосторонніх контактів, в той же час, ефективність СНД як організації викликає серйозний сумнів. Він зазначив, що сьогодні лише 4% рішень СНД імплементують в країнах-учасницях. Як зазначив Президент, під час зустрічі керівників делегацій у вузькому колі була дуже серйозна і жорстка полеміка з цього приводу. "Я навіть не пам'ятаю такого напруження", - сказав він.
Президент констатував, що керівникам держав не було запропоновано для ухвалення жодної змістовної пропозиції про спільні дії щодо подолання наслідків світової фінансової кризи. Гостра дискусія відбулася щодо питання збереження територіальної цілісності держав у зв'язку з анулюванням низки угод, пов'язаних з виходом Грузії з СНД. Ющенко повідомив, що українська сторона звернулася до керівників інших держав із пропозицією зберегти ті угоди і положення, які стосуються підтвердження територіальної цілісності країн. При цьому він зазначив, що сьогодні дехто з членів СНД дозволяє собі політику шантажу, політику невизнання територіальної цілісності країн, що є неприпустимими.
Як бачимо, проблем у Співдружності багато, але кожного разу всі переговори закінчуються тільки планами на майбутнє і порожніми деклараціями. І причина цього єдина - в об'єднань завжди є лідер, але він повинен бути настільки авторитетним, щоб у інших не виникало сумнівів у правильності запропонованих ним ідей. Мабуть, СНД така практика не під силу...
На думку директора Інформаційно-аналітичного центру з вивчення громадсько-політичних процесів на пострадянському просторі Московського держуніверситету Олексія Власова, "кишинівський саміт показав, що СНД остаточно перетворився на дискусійний клуб президентів. Причому президенти самі приймають рішення про формат своєї участі. Якщо поїздка їх не дуже бадьорить і немає необхідності організувати зустріч зі своїми партнерами, то центральноазіатські лідери ігнорують ці саміти".
За його словами, звідси можна зробити головний висновок: основне наповнення СНД плавно переходить в паралельні інтеграційні структури - ЄврАзЕС, ОДКБ. При цьому він не виключив, що, можливо, найближчим часом з'являться нові інтеграційні структури.
"Що стосується СНД - пацієнт знаходиться у важкому стані, але для остаточної смерті йому досить далеко. У такому стані СНД може проіснувати ще досить довго", - упевнений Власов.
Підсумовуючи можна сказати, що СНД свого часу, звичайно, мінімізувала болісний процес становлення незалежних держав на території колишнього СРСР. Об'єднання має шанс перетворитися на міждержавне з авторитетною позицією. Але поки що воно являє собою "союз" часто протиборчих інтересів. Роль цієї організації занадто завищена зацікавленими лідерами, які продовжують намагатися завоювати втрачені території. Росії, напевно, потрібно для початку навчитися вести рівноправний діалог з, на її думку, периферіями. Інакше ідея реформування СНД справа далекого майбутнього, якщо не утопія...
Оксана Павловська
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
