Взяти штурмом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Взяти штурмом

Кредит&Депозит
2736
Вкладники проблемних банків через суд намагаються стягнути свої депозити на суму понад 1 млрд грн. Проте навіть позитивне судове рішення не гарантує повернення депозиту.
Чимало юристів і політиків закликають вкладників домагатися повернення своїх заощаджень з проблемних банків через суд. На сьогодні практика останніх місяців свідчить: звернення до суду не лише не приносить позитивного результату, але і може нашкодити вкладникові.
Борги не віддають
Проблемні банки на початок 2010 р. заборгували своїм вкладникам - фізичним особам за їх депозитами приблизно 15 млрд грн. Ще близько 7 млрд грн. банкіри винні юридичним особам і приватним підприємцям. Заморожені кошти в загальній сумі понад 22 млрд грн. сконцентровані в тих банках, де працюють тимчасові адміністрації НБУ. Згідно з нормами Закону "Про банки і банківську діяльність", в таких випадках діють мораторії на задоволення прав кредиторів, отже, вкладники позбавлені доступу до власних коштів. В той же час ст.1066 Цивільного кодексу гарантує вкладникам доступ до власних заощаджень на першу вимогу.
"Є конфлікт в законодавстві", - констатує Анатолій Дроб’язко, тимчасовий адміністратор банку "Володимирський". Користуючись цією правовою колізією, багато вкладників повертають свої заощадження через суди. Треба сказати, що судові органи досить часто приймають сторону банківських клієнтів. "Практика, коли вкладники судяться з банками, широко поширена", - відзначає Юрій Забіяка, віце-президент адвокатської фірми "Грамацький і партнери".
Хоча представники комерційних банків і НБУ заявляють, що судова тяганина між банками і вкладниками не стала масовим явищем, за оцінками юристів, близько 15 тис. вкладників вже добилися позитивних рішень судів про стягнення з проблемних банків депозитів на загальну суму близько 1 млрд грн. За словами Дроб’язка, на 17 тис. вкладників банку "Володимирський" припадає понад 330 судових рішень.
Станом на 1 жовтня 2009 р. проблемні банки не виконали зобов'язання на загальну суму понад 10 млрд грн. Майже 60% цієї суми - зобов'язання перед юридичними особами. Найбільш протерміновані зобов'язання були зафіксовані в Укрпромбанку - понад 5,7 млрд грн. Далі - "Надра Банк" з обсягом "картотеки" 2,4 млрд грн. В той же час, на початок 2010 р. обсяг невиконаних зобов'язань дещо скоротився і склав 8,3 млрд грн. Це пояснюється тим, що в листопаді минулого року Кабмін і Нацбанк прийняли рішення про переведення вкладів населення з Укрпромбанку в "Родовід-Банк". Станом на 13 січня 2010 р. ця фінустанова вже виплатила вкладникам Укрпромбанку депозити на 1,4 млрд грн.
На виконання
Всі без винятку фігуранти депозитних розглядів у суді відзначають труднощі щодо виконання судових рішень. "Отримати судове рішення можна, але реально виконати його, тобто списати кошти з коррахунку банку, проблематично", - говорить Денис Миргородський, президент адвокатської фірми "Династія".
Юристи відзначають, що на початку 2009 р. виконавчій службі все ж вдавалося стягувати кошти з банків навіть незважаючи на мораторій. "Первинне законодавче трактування мораторію було не зовсім однозначним, і юристи спробували "викрутити" його на користь вкладників", - пояснює Забіяка. Проте 24 липня 2009 р. був прийнятий Закон №1617, яким були внесені зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність" у частині визначення поняття "мораторій". Таким чином, виконання судових рішень на користь вкладників стало неможливим.
"Першу половину 2009 р. суди досить успішно стягували заборгованість з банків, незважаючи на мораторій. Коли кількість таких позовів стала критичною, Нацбанк ініціював зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність". Крім того, був лист-роз'яснення від Нацбанку (№18-312/4592-20287). У ньому сказано, що банки не повинні виконувати вимоги виконавчої служби", - розповідає Миргородський. Тому навіть юристи наразі не рекомендують вкладникам проблемних банків звертатися до судів. Вони попереджають, що судові суперечки з банками можуть навіть нашкодити вкладникам.
Наприклад, з серйозними труднощами в процесі переведення зобов'язань за депозитами з Укрпромбанку в "Родовід-Банк" зіштовхнулися вкладники, які домагалися повернення своїх заощаджень через суди. Річ у тім, що "Родовід-Банк" відмовився приймати такі депозити на свій баланс. Аргументація така: банк не є правонаступником Укрпромбанку, тому судові рішення про стягнення коштів з цього банку не можуть виконуватися "Родовід-Банком". Таким чином, щоб дістати доступ до заощаджень, вкладники були змушені відкликати свої претензії.
"Договором про передачу пасивів передбачено, що "Родовід-Банк" бере зобов'язання тих вкладників, які в добровільному порядку відкликали виконавче провадження або підписали тристоронню мирову угоду з Укрпромбанком і "Родовід-Банком" і мають в своєму розпорядженні її судове затвердження", - повідомляють в Укрпромбанку.
Радник тимчасового адміністратора Укрпромбанку Ігор Власюк уточнює, що ця процедура необхідна, аби уникнути таких випадків, коли вкладник може отримати свої гроші відразу в двох банках. Юристи відзначають, що процедура відкликання претензій може затягнутися. Річ у тім, що виконавча служба матеріально зацікавлена все-таки виконати рішення суду, бо в цьому випадку отримає винагороду в розмірі 10% суми стягнення. Якщо ж позивач забирає (відкликає) виконавчий лист, то виконавці залишаються без заробітку. Проте Власюк запевняє, що не знає випадків, аби виконавча служба відмовлялася припиняти провадження за позовами вкладників Укрпромбанку. В той же час є група вкладників, які з різних причин не бажають, щоб тяганина проти Укрпромбанку припинилася.
За словами голови правління "Родовід-Банку" Сергія Щербини, ввірений йому банк прийняв на баланс близько 1 тис. депозитних вкладів від Укрпромбанку, з яких велися судові справи на загальну суму 200 млн грн. Для порівняння: всього "Родовід-Банк" отримав від Укрпромбанку 342 тис. депозитних договорів на 7 млрд грн. "Близько 95% вкладників, які судилися з Укрпромбанком, вже переведено в наш банк і почали отримувати виплати. Останні з різних причин продовжують судитися з Укрпромбанком", - сказав Щербина.
В кінці грудня 2009 р. прем'єр-міністр Юлія Тимошенко несподівано заявила про переведення вкладів фізичних осіб з "Надра Банку" в "Родовід-Банк". Зараз обсяг депозитів населення в "Надра Банку" складає 7,5 млрд грн. Сергій Щербина допускає, що виплати заощаджень вкладникам цієї фінустанови можуть початися вже в лютому поточного року. В той же час тимчасова адміністрація банку рапортує про фактичний обсяг виконаних зобов'язань перед клієнтами за підсумками 2009 р. у розмірі 3,5 млрд грн. При цьому приблизно 2,8 млрд грн. - це виплати фізичним особам за депозитними рахунками (1,9 млрд грн.), поточними рахунками (понад 347 млн грн.) і процентні виплати (понад 534 млн грн.).
Мабуть, після переведення вкладів населення в "Родовід-Банк" стартує процедура ліквідації найбільших проблемних банків - "Надра Банку" та Укрпромбанку. Нагадаємо: у 2009 р. Нацбанк прийняв рішення про ліквідацію 7 проблемних банків. На сьогодні під зовнішнім управлінням регулятора перебувають 13 банків.
Руслан Гриценко, заступник директора дирекції НБУ з питань банківського регулювання і нагляду
- Відповідно до ст.85 Закону "Про банки і банківську діяльність" після введення мораторію на задоволення прав кредиторів банку з тимчасовою адміністрацією забороняється здійснювати виконавче провадження судових рішень. До того ж задовольнити зобов'язання клієнтів в повному обсязі не дозволяє фінансовий стан проблемних банків. Таким чином, поки діє мораторій, суд не допоможе прискорити процедуру повернення депозиту. Як правило, мораторій припиняється, якщо проблемному банку вдалося знайти інвестора (у тому числі держава), який санував банк. Але, як показує практика, всі вкладники дістають однаковий доступ до своїх депозитів, незалежно від наявності або відсутності судових рішень. Якщо ж під час дії мораторію "оживити" банк не вдалося, то приймається рішення про його ліквідацію. Це означає, що вкладники можуть розраховувати на отримання компенсації з ФГВФО. В цьому випадку судове рішення також ніяких переваг не дає.
Анатолій Дроб’язко, тимчасовий адміністратор банку "Володимирський"
- Якщо встановлений мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, то цей банк може не виконувати рішення суду до виділення заборони. Хоч десять разів виписуй постанову суду - якщо грошей фізично немає, то банк їх не виплатить. В той же час отримання судового рішення вкладником коштує грошей. Лише обов'язкові платежі на користь держави складуть приблизно 500 грн. плюс послуги адвоката. Після закінчення дії мораторію тимчасовий адміністратор банку на виконання судових рішень має перерахувати кошти на рахунки виконавчої служби, тобто, по суті, - до бюджету. Дістати їх звідти вкладникам буде дуже непросто. Були випадки, коли вони отримували на руки свої кошти через півроку і більше. Не варто забувати, що інколи в банку з'являється можливість виконати свої зобов'язання навіть в умовах мораторію. Коли немає судових рішень, вкладник може розраховувати хоч би на часткову виплату депозиту з продовженням залишку суми депозиту. Якщо ж вкладник приходить з судовим рішенням, ми перестаємо здійснювати відсоткові нарахування, тобто його гроші просто "зависають" до завершення мораторію. Тому я б радив вкладникам вести діалог з банками, а не ходити у суди.
Юрій Забіяка, віце-президент адвокатської фірми "Грамацький і партнери"
- Практика стягнення депозитів через суди стала масовою з двох причин. По-перше, через недобросовісну рекламу юристів, які обіцяють деколи нереальні речі. По-друге, працює психологічний чинник. Коли банк відмовляє вкладника звертатися до суду, людина йде туди на зло банку. З'явилася маса пропозицій від юристів, які обіцяють повернути депозит протягом декількох днів. Наскільки я знаю, такі схеми не працюють. Мені не відомі випадки, коли без доброї волі тимчасових адміністраторів банків виконувалися подібні рішення судів. В той же час наявність судового розгляду може нашкодити клієнтові (вкладникові). Звертатися до суду є сенс лише великим вкладникам (депозит понад 150 тис. грн.) дрібних проблемних банків (вони з великою часткою вірогідності будуть ліквідовані). В цьому випадку судове рішення лише підтвердить законність вимог вкладника до банку. Це допоможе вкладникові, якщо ліквідатор банку заперечуватиме проти суми заявлених вимог.
Дмитро Гриньков
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас