14813
Дефолти чекають Україну за обрієм
— Казна та Політика
"Там, де не працює невидима рука ринку, починає працювати залізний кулак", - говорив американський вчений Барт Коско. Так можна описати головний рецепт подолання глобальної кризи. Надавши масштабну фінансову допомогу приватним банкам і компаніям, влада багатьох країн зупинила спад в економіці, пишуть "Контракти".
Але зараз у скрутному становищі опинилися самі уряди: головна держкомпанія арабського емірату Дубаї ледь не оголосила дефолт, кредитний рейтинг Греції знижений, а Іспанії - може бути переглянутий. За прогнозом МВФ, через п'ять років держборг США перевищить 108% ВВП, а Японії - 245% ВВП. Хто ж тепер допоможе державам?
Стрес-тест для євро
Соціалістичне минуле гальмує розвиток не тільки колишніх радянських республік і держав Східної Європи. Найближчий приклад - Греція. У 1980-х роках уряд цієї країни очолював соціаліст Андреас Папандреу. Він провів кілька амбітних реформ, головною з яких було створення доступної для бідних верств населення системи охорони здоров'я. Популярні перетворення дозволили політику майже вісім років залишатися при владі, але допомога малозабезпеченим була оплачена міжнародними позиками. У 1981-1989 роках щорічний дефіцит держбюджету в Греції дорівнював в середньому 8,8% ВВП (для порівняння: докризовий норматив для країн єврозони становив максимум 3% ВВП). А держборг стрімко зріс: з 27,4% у 1979-му до 91,5% ВВП у 1988 році.
Тепер борги, від яких Греція не зуміла позбутися протягом наступних двох десятиліть, загрожують стати міною уповільненої дії для її економіки. У 2009-у грецькому уряду знову знадобилося різко збільшити витрати - цього разу щоб підтримати економіку. Восени стало відомо, що масштаб вливань був величезним. "Прийшовши до влади, члени нового уряду Греції виявили, що їх попередники підтасовували дані, тому дефіцит бюджету складе 12,5% ВВП замість раніше оголошених 6%", - зазначає професор Лондонської школи економіки і політичних наук, колишній головний економіст ЄБРР Вільям Байтер.
Якби зобов'язання уряду Греції спочатку були невеликими, такий дефіцит не викликав би великого занепокоєння. Але вони великі. І вже зараз держборг досяг небезпечного рівня - 113% ВВП. За 2010-й він може збільшитися до 125% ВВП, за три роки - до 140% ВВП, це стане найвищим рівнем держборгу в Євросоюзі (до кінця 2008-го розмір держборгу в країнах ЄС досягав у середньому 61,5% ВВП). До речі, скорочувати бюджетні витрати і повертати позики доведеться лідеру соціалістів Георгіосу Папандреу - сину прем'єра-реформатора, який у жовтні сам очолив уряд країни. Чи вдасться йому це зробити - невідомо. Як і батько, Георгіос Папандреу не має наміру економити на соціальних витратах. "Наймані працівники не будуть платити за виправлення ситуації. Ми не будемо вдаватися до замороження або скорочення зарплат", - категорично заявляє він.
Експерти малюють похмурі картини того, що станеться, якщо Греція все-таки оголосить дефолт з держборгу (EUR297, 9 млрд станом на 30.09.2009). Сильного удару буде завдано фінансовому сектору ЄС. Значні збитки отримають банки та фінансові компанії, які прямо або опосередковано кредитують грецький уряд (77% державного боргу належить зовнішнім інвесторам). Більш того, дефолт може підірвати довіру до єдиної європейської валюти. У гіршому випадку Греція буде змушена залишити зону євро, щоб вирішити проблему держборгу за допомогою введення і подальшої девальвації національної валюти.
Але це не все. У попередні десятиліття величезні борги були накопичені не тільки в Греції, але і іншими країнами, уряди яких були далекі від соціалістичної ідеології. За оцінкою МВФ, до початку 2010 року зобов'язання влади Японії становитимуть 227% ВВП, Італії - 120,1% ВВП. Якщо дефолт оголосить не лише Греція, а й інші держави, це може спровокувати повторення подій вересня 2008-го - лютого 2009 року - нову хвилю скорочення кредитування в США і Європі, відтік капіталу з ринків, що розвиваються, держав, а потім і другу хвилю глобальної економічної кризи. Проте більшість гравців на світових фінансових ринках поки не вірять у здійснення такого сценарію.
До катастрофи далеко
Складне фінансове становище Греції привернуло увагу інвесторів наприкінці листопада - початку грудня 2009-го, коли держкомпанія Dubai World, флагман економіки емірату Дубаї, попередила про нездатність вчасно повернути борги на суму $26 млрд. Ця новина сколихнула хвилю побоювань щодо спроможності держав розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Втім, реакція фінансистів на можливий дефолт Dubai World і труднощі Греції була досить спокійною. 26-27 листопада індекс MSCI Emerging Markets, що відображає зміни цін на акції на ринках країн, що розвиваються, упав на 3,8% - з 978,65 до 941,01 пункту. Але вже в найближчі кілька днів котирування повернулися на попередній рівень (973,42 пункту станом на 16.12.2009). Це ніяк не нагадує паніку, яка панувала на фінансових ринках у минулому році - з травня 2008-го по березень 2009 року індекс MSCI Emerging Markets впав майже в три рази (з 1249,73 до 454,34 пункту). Цінні папери уряду Греції подешевшали, але ненабагато. З 12 листопада по 16 грудня прибутковість номінованих у євро дворічних держоблігацій підскочила з 1,34% до 3,17% річних. Це найвищий рівень дохідності для облігацій країн єврозони, але аж ніяк не рекорд - в 2007-2008 роках прибутковість цих паперів була не менше 3-5% річних.
Стримана реакція фінансистів цілком зрозуміла. Поки проблеми з виплатою боргу мають потенційний характер - жодного суверенного дефолту не відбулося. Це відрізняє поточну ситуацію від кульмінаційного періоду фінансової кризи влітку і восени 2008 року, коли кожні кілька тижнів про втрати платоспроможності оголошували стовпи західної економіки, починаючи з іпотечних корпорацій Fannie Mae та Freddie Mac і закінчуючи автогігантами General Motors і Chrysler. Греція цілком може уникнути дефолту - за умови скорочення держвидатків і отримання допомоги від більш потужних країн ЄС або від МВФ. Подібну підтримку вже отримала Dubai World, якій влада сусіднього емірату Абу-Дабі надала $10 млрд. Зразком вирішення боргових проблем може стати Італія, яка живе в режимі економії і має відносно невеликий за нинішніми мірками бюджетний дефіцит, очікується, що він складе 5,3% ВВП за підсумками 2009 року.
Однак головна відмінність нинішньої ситуації від подій річної давнини в іншому. Крах Lehman Brothers, AIG та інших компаній став спусковим гачком для розриву бульбашки, що надувалася у світовій фінансовій системі протягом багатьох років. У разі дефолту Греції потенційний спусковий гачок з'явиться знову, але вибухати нічому - бульбашки в колишніх масштабах вже немає. Мова йде не про роздуті ціни на акції та інші активи, а про кредитну бульбашку в економіці, що в 2000-х роках призвело до серйозних змін у структурі виробництва і споживання. Приміром, у 1999-2008 роках сукупний обсяг кредитів в економіці США виріс удвічі - з $16,2 трлн до $33,6 трлн. У 2009-у зростання боргів сповільнилося. За перші три квартали поточного року вони збільшилися лише на $1 трлн. І тільки за рахунок федерального уряду і місцевої влади США. Обсяг заборгованості приватних банків і компаній скорочується. На кінець жовтня темп зменшення суми боргів у фінансовому секторі США становив 9,6% у річному вирахуванні, у корпоративному - 2,6%. На ті ж 2,6% знизився обсяг заборгованості приватних осіб. І ця тенденція може тривати ще кілька років.
Крім того, і Греція, і Дубаї знаходяться на периферії світової фінансової системи. Випадок з Дубаї взагалі виглядає особливим, вважає американський економіст Кеннет Рогофф. По-перше, специфіка емірату полягає в тому, що на відміну від багатьох країн його фінансові справи ведуться в суворій таємниці. Тому оголошення про неспроможність виплатити борги стало несподіваним. По-друге, кредитори Dubai World були надмірно самовпевненими. Ця компанія, відома напівфантастичними проектами хмарочосів в пустелі і намивними островами, - державна, та інвестори розраховували, що влада емірату допоможе їй розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Проте ніяких офіційно оформлених гарантій не існувало.
У будь-якому випадку фінансові труднощі в Дубаї і Греції не співставні з масштабом проблем, які відчували рік тому фінансові компанії США і Європи. Загальний розмір заборгованості Дубаї і його держкомпаній становить $80 млрд, держборг Греції - EUR297, 9 млрд. Для порівняння: зобов'язання тільки одного інвестбанку Lehman Brothers, який впав у вересні минулого року, досягали $600 млрд. І велика частина з цієї суми назавжди втрачена для його кредиторів.
Ураган прийде з Заходу
Втім, величезний розмір державного боргу все-таки може поставити під загрозу відновлення світової економіки. Однак йдеться не про держборг Греції або інших невеликих країн, а про зобов'язання найбільш великих і розвинених держав світу, перш за все США, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії. Історія свідчить про те, що слідом за фінансовими кризами зазвичай приходили кризи бюджетні. "Протягом трьох років після фінансової кризи державний борг зростав в середньому на 86%", - підрахували економісти Кеннет Рогофф і Кармен Рейнхарт, які дослідили історію економічних потрясінь у другій половині XX століття. У свою чергу надмірне збільшення бюджетних дефіцитів призводить до макроекономічної нестабільності.
Щоб уникнути другої хвилі кризи, владі розвинених країн потрібно буде пройти між Сциллою та Харибдою. З одного боку, стрімке зростання державного боргу може спричинити високу інфляцію. Адже зазвичай у держави в принципі не може бути проблем з виплатою боргів - необхідну суму грошей можна просто надрукувати (якщо тільки борги не номіновані в іноземній валюті і якщо країна не член валютного союзу). Однак платою за такий спосіб вирішення боргової проблеми буде прискорення зростання цін, що призведе до падіння реальних прибутків населення, а потім до скорочення попиту. Крім того, висока інфляція спровокує підвищення облікових ставок і врешті-решт призведе до уповільнення зростання або навіть нового спаду ВВП.
З іншого боку, якщо уряди зупинять стимулювання економіки за рахунок позикових коштів, вони також можуть зіштовхнутися зі скороченням ВВП. Оскільки обсяги кредитування в приватному секторі в розвинених країнах продовжують скорочуватися.
Поки найбільш вірогідним виглядає здійснення першого сценарію, хоча неприємності ще далеко за обрієм. Програми державного стимулювання економіки згортати рано, вважає глава Федеральної резервної системи США Бен Бернанке. На його думку, ризик виникнення бульбашок на фінансових ринках потрібно усунути не шляхом скорочення витрат, а через покращення державного регулювання. 17 грудня ФРС підтвердила, що буде зберігати наднизькі облікові ставки (від 0% до 0,25%) протягом невизначеного періоду. Інфляція поки незначна: у листопаді річні темпи зростання цін в США склали 0,4%, в єврозоні - 0,5%.
А тим часом компанії, що кредитують США і країни ЄС, намагаються застрахувати себе від можливого прискорення інфляції. "Ризик проблем з рефінансуванням урядових боргів видно в тому, що все більше емітується паперів з коротким терміном обігу", - констатує Джон Ліпскі, перший заступник директора-розпорядника МВФ.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
