1820
Банкіри та рекламісти Україні не потрібні
— Казна та Політика
До такого висновку дійшов тижневик, застосувавши до українських реалій підхід британського аналітичного центру New Economics Foundation, експерти якого минулого року вивели економічне обґрунтування марності для суспільства багатьох престижних професій і одночасно довели чималу користь низькооплачуваних робіт.
Як зазначає видання, непрестижні і низькооплачувані професії приносять українському суспільству більше користі, ніж престижні і високооплачувані. За розрахунками "Коментарів:", виявилося, що в минулому році няня дитсадка на кожну витрачену на неї державою гривню віддала економіці 9,5 грн. Тоді як, наприклад, топ-менеджери банків на одну зароблену гривню завдали українцям збитку на 38 грн.
Як пише видання, помічник вихователя (так називається посаду няні згідно зі штатним розкладом) в середньому по Україні отримує близько 850 грн. У деяких містах до цієї суми додаються доплати з місцевих бюджетів, але далеко не в усіх.
Навіть у Києві в дитячих садках няням платять не більше 1000 грн. навіть за умови, що вони виконують ще й функції прибиральниць, а нерідко - і помічників двірників. Адже дошкільні установи живуть за штатним розкладом 1971 року, де не передбачені ставки персоналу щодо дотримання чистоти.
За даними Міносвіти, зараз дошкільні заклади відвідує близько 1,13 млн. дітей. Враховуючи, що більше 70% сімей в Україні мають одну дитину, можна припустити, що відвідування дитиною дитячого садка дозволяє працювати 1 мільйону жінок.
Середня заробітна плата в Україні становить 1877 грн. на місяць, але, згідно з дослідженнями, жінки отримують в середньому на 15-20% менше, ніж чоловіки. Відповідно, для жінок за основу розрахунків можна взяти показник 1595 грн. на місяць. Враховуючи, що, в середньому, одна помічниця вихователя доглядає за 17 дітьми, а роль няні у догляді за дитиною можна оцінити в 30%, то ефект від її роботи оцінюється в 8,1 тис. грн. Виходить, що з кожної витраченої державою на зарплату няні гривні економіка отримує ефект 9,5 грн. доходів.
За найскромнішими підрахунками, в минулому році банкіри завдали економіці України збитків у розмірі половини річного ВВП, зазначають "Коментарі:". По-перше, на них лежить провина за коливання валютного курсу і девальвацію гривні на 60%. Для країни це означає, що гривневі доходи від експорту через коливання за рік скоротились на 27%.
Коливання стали також причиною того, що українці придбали іноземних товарів і послуг на 31,2% менше. А це вже економічний негатив у сумі 50 млрд. доларів. Друге - це безпосередні витрати держави на рекапіталізацію банків. З обіцяних 44 млрд. грн. український бюджет фактично витратив на ці заходи 21 млрд. грн. Але, з соціальної точки зору, ці гроші не дісталися тим, хто їх потребував. Третє - це гроші, які Нацбанк кинув на стабілізацію курсу гривні. НБУ витратив на це близько 10,3 млрд. доларів золотовалютних резервів.
Незважаючи на це, зауважує видання, рівень окладів у банківському секторі продовжував зростати. Якщо середня заробітна плата голови правління українського банку в 2008 році складала близько 75 тис. грн. на місяць, то тільки за три місяці 2009 року ця цифра зросла до 118 тис. грн. Оклад звичайного топ-менеджера за цей період збільшився із 22,7 тис. до 43 тис. грн. І це без урахування бонусів. При цьому, за даними на середину року, в Україні функціонувало 184 банки з 9 тисячами топових керівників. Витрати на їх утримання за рік склали близько 13 млрд. грн. Виходить, що на одну зароблену гривню банкір-керівник завдав українцям збитку на 38 грн., пишуть "Коментарі".
До рейтингу непотрібних професій за версією тижневика також потрапили топ-менеджери рекламних компаній, які на кожну зароблену гривню принесли збитку суспільству в сумі 12,6 грн., і податкові консультанти (10 грн. збитків на зароблену гривню), а суспільно корисних -- санітарки (4,2 зекономлені гривні на одну вкладену державою).
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
