1704
Рекапіталізація: Кому потрібні ручні держбанки
— Казна та Політика
Важливість цієї проблеми підкреслює і сама ціна питання - 44 млрд. грн., передбачених у бюджеті-2009 на ці потреби, пише "Дзеркало тижня"
Головна принадність цієї статті витрат була і є в тому, що для її фінансування не потрібні реальні бюджетні надходження. Нацбанк зобов'язаний викуповувати для цих цілей боргові зобов'язання уряду за їх номінальною вартістю, фактично друкуючи гривні на ці потреби. Причому схема була законодавчо оформлена (антикризовим законом) та узгоджена з головним охоронцем українського бюджетного порядку - Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Варто згадати, що презентуючи 23 грудня 2008 в парламенті тоді ще проект головного кошторису країни, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко назвала стабілізацію банківської системи "практично головним завданням" уряду. І цілком справедливо зазначила: "Я переконана в тому, що нам потрібно повністю відновити функціонування банківської системи. Тоді у нас є шанс на все інше. Якщо банківська система не стане на ноги, реальний сектор економіки буде неймовірно складно піднімати".
Не можна сказати, що за минулі 12 місяців нічого не зроблено. Однак завдяки невгамовній PR-активності прем'єра, недостатньо прозорі рекапіталізаційні процеси змушують громадськість підозрювати чиновників у всіх можливих гріхах.
Трохи хронології
Насправді процес рекапіталізації стартував не 12, а добрих 15 місяців тому, коли Київ почав узгоджувати її умови в процесі підготовки Меморандуму з МВФ про виділення фінансування за програмою stand-by. Перший документ щодо порядку участі держави в капіталізації банків був затверджений постановою Кабміну ще 4 листопада 2008 року (№ 960). Втім, очевидна неопрацьованість того документа свідчила: його прийняли радше для галочки, щоб відзвітувати перед функціонерами МВФ про виконані кроки з оздоровлення фінансового сектора. Процеси, котрі почались після цього, були уповільненими і болісними - гострий конфлікт між керівництвом Кабміну і Національного банку, очевидно, знижував ефективність співпраці всіх задіяних у процесі чиновників. Але як би там не було, навесні було визначено перший перелік з семи банків-претендентів на входження держави в капітал, з якого до літа з ініціативи власників були викреслені дві установи - банк "Фінанси та Кредит" та Імексбанк.
Фактично рекапіталізація стартувала в першій декаді липня, коли, здійснивши емісію держоблігацій на суму 9,57 млрд. грн., Мінфін зарахував їх у статутні капітали трьох фінустанов. Укргазбанк отримав ОВДП на суму 3,1 млрд. грн. в обмін на 81,6% акцій банку, "Родовід Банк" - на 2,8 млрд. (99,93%), а банк "Київ" - на 3,56 млрд. грн. (99,97%).
Найбільші проблемні установи - банк "Надра" та Укрпромбанк - залишилися в підвішеному стані. Одна з названих тоді публічно причин - ними не була проведена реструктуризація зовнішніх запозичень (одна з ключових умов Мінфіну). Загальна заборгованість цих установ перед зовнішніми кредиторами перевищувала 1 млрд. дол. Втім, їх заборгованість перед українськими громадянами на 01.04.2009 р. була вдвічі більшою - 15,9 млрд. грн.
За даними НБУ, "Надра" та Укрпромбанк на кінець першого кварталу ц.р. займали п'яте і шосте місця в банківській системі за залученими коштами населення. Мабуть, вирішення проблем вкладників було перенесено ближче до виборів.
І справді, вкладники Укрпромбанку дочекалися своєї черги лише в листопаді, коли за розпорядженням уряду почався процес передачі їх депозитів (пасивів для банку) і частини активів установи (мережа і жива частина кредитного портфеля) у вже взятий у власність держави "Родовід Банк". Статутний капітал останнього за рахунок бюджетних коштів (а точніше - передбачених до викупу Нацбанком боргових зобов'язань уряду) було збільшено ще на 5,6 млрд. грн. (до 8,4 млрд.).
При цьому питання передачі активів з "Укрпрому" так і не було вирішено. По-перше, майно банку знаходиться під арештом на виконання численних судових позовів. По-друге, велика частина тих самих живих активів, на які, крім роздрібної мережі, претендував "Родовід", знаходиться в заставі у Нацбанку в забезпечення отриманого Укрпромбанком рефінансування. Повертати яке, ясна річ, не було з чого: в активної частини балансу банку, нагадаємо, дивним чином утворилася "дірка" на суму понад 5 млрд. грн. Нацбанк своє рефінансування має тепер списати?
До речі, з джерел у Генпрокуратурі "ДТ" одержало поки неофіційну інформацію, що якусь справу відносно Укрпромбанку таки порушено. Сподіваємося, що надалі з'явиться не тільки офіційне підтвердження цього факту, але й інформація про те, що винні в багатомільярдних зловживаннях, котрі фактично призвели до розграбування банку, отримають адекватне покарання. Якщо, звичайно, цьому знову не завадить банківська таємниця.
Трохи про технології
До речі, залишилося так до кінця і не з'ясованим, чому Кабмін не захотів реалізувати більш просту схему - виплати вкладникам через Ощадбанк, котрий володіє значно більш розгалуженою системою. У якому, при грамотному підході, напевно б залишилася значно більша частка депозитів, ніж ті, які зараз продовжують в "Родоводі" (станом на 25 грудня 2009 року, вкладникам Укрпромбанку повернуто 1,148 млрд. грн., у той час як сума перевкладень на новий термін депозитів становить 1,899 млрд.). Анітрохи не сумніваючись, глава Кабміну 23 грудня оголосила про рішення перевести до "Родовід Банку" ще й вклади фізичних осіб з банку "Надра" (близько 600 тис. осіб). Мовляв, відкладати більше нікуди - вибори наближаються! Як уточнив того ж дня в.о. міністра фінансів Ігор Уманський, мова йде про зобов'язання банку перед вкладниками-фізичними особами на загальну суму 7,2 млрд. грн.
Для виплати вкладів до "Родовід Банк" буде залучено ще 6,5 млрд. грн. (гроші-то, нагадаємо, Нацбанк надрукує!). Отже навіть при найкращому розкладі виплата коштів, як повідомив в інтерв'ю Maanimo.com тимчасовий адміністратор "Родоводу" Сергій Щербина, почнеться не раніше 1 лютого. З 21 січня 2010-го, після передачі реєстрів і всієї необхідної для виплат інформації, може стартувати реєстрація вкладників "Надр".
"Одночасно під час підписання договорів ми будемо наполягати і на переведенні на баланс "Родовід Банку" 150 відділень банку "Надра", щоб його клієнти не мали проблем з отриманням грошей, як це сталося під час роботи з укрпромівськими вкладниками. "Родовід Банк" не завжди мав відділення та філії у всіх населених пунктах, в яких працював Укрпромбанк. І тому нерідко вкладникам Укрпромбанку доводилося долати по 20-30 км, щоб отримати свої кошти в найближчому відділенні "Родовід Банку", - визнав пан Щербина. Питання про 150 відділень навряд чи вирішиться навіть за місяць. Так що зволікання напевно будуть. Особливо якщо врахувати, що до повної узгодженості ще дуже далеко. 24 грудня тимчасовий адміністратор банку "Надра" Валентина Жуковська повідомила, що рішення про переведення вкладників до "Родовід Банку" "не є остаточним - зараз ще тривають консультації з представниками Кабміну і Нацбанку". Того ж дня директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик висловив від імені відомства здивування незрозумілою позицією Кабміну. "Цілий рік була доцільна рекапіталізація. Це підтверджувалося, серед іншого, під час переговорів з МВФ, коли уряд заявляв про готовність капіталізувати цей банк за умови реструктуризації 85% його боргів перед кредиторами. Але після того як підписання угоди з кредиторами було готове на 100%, раптом виникає питання про передачу", - заявив пан Круглик. "Не зовсім точною" назвав заяву пана Круглика про досягнення 100-відсоткової домовленості із зовнішніми кредиторами банку "Надра" директор департаменту із питань участі держави в рекапіталізації банків Мінфіну Теймур Багіров. У коментарі для "ДТ" він зазначив, що до 100% ще далеко: документальні підтвердження про реструктуризацію є тільки з експортними агентствами і власниками єврооблігацій на загальну суму близько 290 млн. дол
Що стосується координаційного комітету кредиторів, до якого входять власники більше половини зовнішнього боргу установи, юридично зобов'язуючий документ не підписаний.
"Цифра 85% мені взагалі незрозуміла, - говорить представник Мінфіну. - Така цифра ніде не фіксувалася. Питання завжди ставилось про реструктуризацію всіх боргів по всіх групах кредиторів на умовах, які знижують боргове навантаження на банк і дозволять йому нормально працювати. Згідно із порядком, остаточні умови реструктуризації мають бути узгоджені експертно-аналітичною радою. Держава повинна знати, що банк, в капітал якого вона заходить, є життєздатним".
Але чи насправді таке необхідне зараз втручання держави? "На сьогоднішній день "Надра Банк", проаналізувавши свої можливості щодо виплати депозитів населенню, може за рахунок власних коштів виконати свої зобов'язання (у першу чергу, перед найменш захищеною категорією вкладників, які мають депозити в розмірі до 150 тис. грн.) До кінця першої половини 2010 року", - повідомила пані Жуковська. Якщо так, то велике питання, чи буде ефективним вливання (а точніше, "виливання") за рахунок урядових зобов'язань 6,5 млрд. грн., яких реально немає в бюджеті.
Деякі висновки
Всі ці нюанси дають підстави запідозрити Кабмін у сумнівності намірів. Або, як мінімум, в дуже великому бажанні прем'єра зіграти на потреби ошуканих вкладників якраз перед виборами, не дуже піклуючись про економію і так надзвичайно дефіцитних бюджетних ресурсів.
З іншого боку, оскільки виплати не почнуться раніше лютого (більш імовірно - березня), то чи не вирішив уряд скористатися "тимчасово вільними" грошима для затикання бюджетних дір? Чи не цим пояснюється гарячка, як, до речі, і у випадку із розпочатою зараз докапіталізацією Укргазбанку ще на 1,9 млрд. грн.?
Усіх цих питань можна було б уникнути, якби процедури, пов'язані з діяльністю уряду в нових держбанках, були цілком зрозумілі і прозорі.
Коли, нарешті, будуть опубліковані стратегії розвитку цих структур? Чим вони будуть займатися, де брати клієнтів і чи будуть їх силою відбирати в іншого ринку? Як бізнес цих установ з проблемного перетвориться на ефективний і прибутковий, якщо очевидно, що тільки вливань емісійних мільярдів для цього недостатньо?
"ДТ" уже надцятий раз ставить питання Мінфіну - за яким принципом формується склад наглядових рад (НР) цих банків? Чому в "Родоводі" наглядову раду до цих пір не сформовано, якщо для цього достатньо, здається, рішення тимчасового адміністратора? Чи будуть (і коли) включені до складу цих НР авторитетні незалежні директори з серйозними іменами і репутацією? Як будуть розподілятися функції між правлінням і НР?
У випадку з новими держбанками правом управляти ними від імені держави наділена винятково виконавча влада. Повноваження завжди повинні мати на увазі відповідальність, і раз уряд начебто відповідає за стан справ в країні та економіці, то входити в наглядові ради держбанків повинні його представники. Такий підхід, мабуть, більш справедливий, ніж передбачений законом для Ощадбанку та Укрексімбанку, в які на не зовсім зрозумілих підставах включені представники президента і парламенту, що не несуть за свої дії відповідальності взагалі.
З іншого боку, при формуванні наглядових рад з представників одного Кабміну (а фактично - Мінфіну) порушується той самий принцип колегіальності, який в результаті парламентсько-президентської боротьби за контроль над держбанками виявився досить вдало імплементований у НР Ощадбанку та Укрексімбанку.
Оптимальний спосіб розподілу повноважень - з урахуванням як світових стандартів, так і українських реалій - знаходиться десь посередині. І шукати таке рішення як для "старих" (Ощадбанку та Укрексімбанку), так і для новобранців (Укргазбанку, "Родовід Банку" і банку "Київ"), звичайно ж, треба. Але серйозний системний пошук навряд чи можливий до виборів - поки у можновладців дещо інші завдання. Та й навіщо, якщо сьогодні вся влада в "новонавернених" держбанках фактично знаходиться в руках Юлії Тимошенко та Ігоря Уманського? Чи вирішить цю проблему входження до наглядових рад незалежних директорів - велике питання.
Хочеться повірити нашим співрозмовникам в Кабміні, які стверджують, що вирішення цих дуже важливих питань затягується тільки з причини браку часу та людських ресурсів. Але якщо так, то чому тоді ніхто в уряді всерйоз не ставить питання про необхідність створення спеціального агентства, співробітники якого - професійні фінансисти - займалися б від імені держави роботою держбанків, коли вже їх кількість і частка ринку помітно виросли.
Інакше складається враження, що справа рухається ні добре ні погано з тієї простої причини, що комусь в Кабміні вигідний нинішній статус-кво, при якому новими держбанками можна управляти в частково або повністю ручному режимі.
За інформацією "ДТ", один з відомих бютівських піарників, Уколов, планує нову розсилку листів щастя, тепер вже вкладникам банку "Надра". Вгадайте, за чий рахунок?
Юрій Сколотяний
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
