3458
Дешево, проте невигідно
— Казна та Політика
Згідно з чинним законодавством, "Укрзалізниця" як державна компанія зобов’язана проводити закупівлі на основі тендерів. Передбачається, що таким чином залізниця отримає кращі цінові та якісні характеристики товарів і послуг, що купуються. Однак через недосконалість законів тендери перетворилися для залізничників на джерело додаткових проблем і фінансових втрат, констатують у консалтинговому консорціумі "Менеджмент консалтинг груп", клієнтом якого є "Укрзалізниця".
Сьогодні під час проведення торгів "Укрзалізниця" керується вимогами "Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України - від 19 листопада 2008 р.). Згідно з цим нормативним документом, переважним під час визначення переможців торгів є ціновий критерій. При цьому значущість критеріїв якості продукції та надійності постачальників у визначенні результату тендеру істотно занижена, вважають у Консорціумі. Сьогодні на ціновий чинник припадає 80%, на термін постачання товару та оплату за продукцію - всього по 10%.
Якість, по суті, залишається поза увагою. Ускладнює і без того непросту тендерну "картину" ще й та обставина, що в Україні недосконала система сертифікації якості. У результаті, цілком реальною є ситуація, коли "Укрзалізниці" можуть запропонувати на тендері дешеві комплектуючі нижчої якості, вартість заміни яких разів у десять перевищує вартість самого товару, та, попри це, залізниця буде зобов’язана оголосити такого постачальника переможцем торгів.
Чинне законодавство унеможливлює й здійснення термінових закупівель. А через неможливість швидко придбати потрібні товари, виникають тривалі простої, зривається графік робіт, і, як наслідок, залізниця зазнає величезних фінансових втрат.
Окрім того, у багатьох виробників просто відсутні обігові кошти, або вони мають труднощі з залученням кредитних ресурсів. Враховуючи, що угоди укладаються на тривалий період, а "Укрзалізниця", згідно з законодавством, здійснює оплату лише за фактом виконання робіт, виробникам, котрі бажають працювати з залізницею, необхідно мати достатній об’єм вільних обігових коштів. А це в існуючих економічних реаліях доступно дуже обмеженому колу виробників.
Виходячи з вищесказаного, не дивно, що за нинішніх умов багато підприємств, серед яких і ті, які раніше регулярно брали участь у тендерах, зараз відмовляються від цієї процедури. І доки уряд не вивчить існуючу практику проведення конкурсних торгів у країні, а також досвід провідних країн у цьому напрямку, Україна не зможе вдосконалити механізм організації та проведення конкурсних процедур.
Як розповів керівник експертної групи Консорціуму Дмитро Подтуркін, у комерційному відділі Укрзалізниці стверджують, що проблему можна вирішити, пов’язавши підприємства Мінтрансзв’язку в єдиний технологічний комплекс, аби можна було проводити держзакупівлі без тендерних процедур по міністерству. Крім того, на думку залізничників, для забезпечення ефективних тендерних закупівель, держава має встановити єдині для всіх учасників жорсткі вимоги до якості товарів, досвіду роботи виробника, наявності необхідних ліцензій і відповідної техніки, кадрових і фінансових можливостей.
Нагадаємо, що минулого тижня Кабмін прийняв програму реформування галузі, що передбачає створення до кінця року на базі держадміністрації концерну, що розширить повноваження "Укрзалізниці" в питаннях управління підприємствами. З появою концерну, пояснює Подтуркін, залізничникам можна буде обходитися й без тендерних процедур. Що значно покращить життя підприємствам, які входять до держконцерну.
Але що робити підприємствам, котрі не ввійдуть до концерну, проте матимуть бажання потрапити на ринок залізниць? Для них перспектива держзамовлень залишається не найкращою. Більшість із них узагалі переконалася в успішності своєї участі в тендерах. Хоча вони і не вважають себе неконкурентноздатними.
Як розповідає керівник групи продажів ТОВ "ІНТЕР-РТІ" (Білоцерківський завод гумотехнічних виробів (РТІ) Михайло Михайлюк, заради забезпечення роботою заводу їхнє підприємство йшло на деякі тендери з пропозицією, яка межує з собівартістю. Однак вигравали інші підприємства - зі значно вищою ціною. А коли на РТІ наголошували на якості за середньої ціни - тендер вигравала найдешевша пропозиція.
В результаті на багатьох вітчизняних залізницях гумові прокладки між рейками та шпалами сумнівної якості, запевняє Михайлюк. Резюмуючи при цьому, що якісні гумові вироби вітчизняного виробництва, напевно, державним підприємствам непотрібні. Тому великі потужності заводу доводиться орієнтувати на експорт і "вільні від корупції" підприємства України.
Олексій Савицький
За матеріалами: День
Поділитися новиною
