Некошельний фонд — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Некошельний фонд

Казна та Політика
1691
Перший кризовий рік добігає кінця. Стабфонд мав врятувати українську економіку, проте сам поліг смертю хоробрих. "Власть Денег" з'ясовувала: навіщо він потрібний Україні?
Коли Віктор Пинзеник запропонував у 2005 р. створити Стабілізаційний фонд, від продажу "Криворіжсталі" залишалися ще 3 млрд грн. Ближче до весни 2006-го поширилися чутки, що і з цих коштів на рахунку Держказначейства залишився всього мільярд. У квітні того ж року Віктор Пинзеник заявив, що відмовляється від ідеї створення в держбюджеті Стабілізаційного фонду. Своє рішення він пояснив тим, що стабфонд був "технічним інструментом" проти політичного розгляду бюджету.
"Ми виступаємо з проханням запропонувати Верховній Раді зняти з контролю це питання", - сказав Пинзеник прем'єр-міністрові. Про питання, проте, довелося пригадати восени 2008-го, коли криза перетворилася для України на жахаючу реальність. Тоді парламент, прийнявши закон про першочергові заходи з попередження негативних наслідків фінансової кризи, створив Cтабфонд. У результаті він перетворився на циліндр фокусника, з якого щодня витягують щось новеньке. І це "новеньке" - гроші, яких немає.
Я подарую тобі зірку
В 2009 року Кабмін прийняв понад 150 рішень, в результаті яких розпорядниками 21 млрд грн. стали більше 30 міністерств і відомств. Але стали тільки на папері. Як з'ясувалося, гроші зі Стабфонду на рахунки розпорядників або не були перераховані зовсім, або перераховувалися не в повному обсязі.
Так, наприклад, сталося з СБУ, якій зі Стабфонду передбачалося протягом 2009 р. 100 млн грн. Гроші мали піти на створення, закупівлю і модернізацію озброєння. У відповідь на запит про те, скільки ж коштів отримала СБУ, в прес-службі повідомили, що станом на 1 грудня цього року на її рахунках не було ні копійки. Тим часом силове відомство вже встигло "витратити" велику частину віртуальних коштів. Були проведені тендерні та конкурсні процедури, за результатами яких укладені контракти на 84 млн грн. А на основі письмових гарантій Мінфіну було отримано продукції ще на 6 млн грн. Як розплатитися за зобов'язаннями, у відомстві не знають.
Схожа ситуація і в Мінкульттуризму, якому зі Стабфонду передбачалися кошти на створення фільмів національного виробництва і на підготовку до проведення в Україні Євро-2012 - по 50 і 103,5 млн грн. відповідно. Як повідомив заступник міністра Анатолій Богомолов, на кіно міністерству нічого не перерахували, а програма підготовки до фіналу Чемпіонату Європи станом на 1 грудня була профінансована на 17,2%.
На Євро-2012 чекали грошей з фонду і в Мінекономіки. Згідно з розпорядженням Кабміну, на будівництво, реконструкцію і ремонт автодоріг комунальної власності в містах проведення європейського чемпіонату зі Стабфонду мали виділити 127 млн грн. Але, за даними заступника міністра Юрія Вітренка, на 8 грудня було виділено лише 46,8 млн грн. Можливо, це пояснюється тим, що детальний перелік об'єктів був затверджений тільки в жовтні. Отже, не виключено, що міністерство ще отримає належні кошти.
Допомагати здешевленню кредитування (відшкодувати фактично сплачені відсотки за кредити) проектів малого і середнього бізнесу теж мали із коштів Стабфонду. Проект відповідного рішення підготував Держпідприємництва. Проте прийнято його не було, і розпорядник залишився без грошей. У прес-службі комітету кореспондентові "ВД" пояснили, що у фонді на них просто немає коштів.
Більше пощастило Мінрегіонбуду, якому в 2009 р. мали виділити зі Стабфонду 1,5 млрд грн. на програму соціально-економічного розвитку регіонів. На початок грудня на рахунок розпорядника надійшли 186,15 млн грн. Крім того, він вже освоїв всі 150 тис. грн. (100% необхідних коштів), виділених на розвиток місцевого самоврядування. Також розпорядник отримав і вже освоїв всі необхідні 91,99 млн грн. на реконструкцію системи водопостачання Львова. Погашати бюджетну кредиторську заборгованість за виконані в попередньому році ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятках архітектури теж мали зі Стабфонду. Мінрегіонбуд отримав 15,27 млн грн., проте ці гроші довелося перенаправити із статті по збільшенню Стабфондом статутного капіталу Укрексімбанку (вони призначалися у тому числі і для житлового іпотечного кредитування).
Джерело абсурду
Держструктури протягом всього року не отримували допомоги від держави з дуже простої причини - в Стабфонді просто не було грошей. Та і не могло бути. Під час прийняття закону депутати затвердили три джерела наповнення Стабілізаційного фонду: позапланові надходження від приватизації в 2008 р., планові - в 2009-му і цільове розміщення державних цінних паперів.
План приватизації на 2008 р. складав 605,68 млн грн., але виконаний був лише на 79,4%. Тобто ніяких позапланових надходжень не було. У 2009-му від продажу своєї власності держава збиралася виручити 8,5 млрд грн., але задумам не судилося здійснитися (багато в чому через скасування конкурсу з продажу Одеського припортового заводу). ФДМ отримав тільки 777 млн грн., проте чи пішли ці кошти в Стабфонд, у Фонді не знають.
"Річ у тім, що вже три роки всі гроші від приватизації ми перераховуємо до бюджету. І далі вже Мінфін і Держказначейство визначають, що направити в Стабфонд, а що ні", - розповіла Ніна Яворська, начальник прес-служби Фонду держмайна. Але навіть якби ФДМ вдалося продати ОПЗ, а на додачу до нього ще пару-трійку великих підприємств, виконавши план на всі 8,5 млрд грн., перед Кабміном залишилося б завдання добрати як мінімум 12,5 млрд грн. Єдиний шлях отримати ці кошти - цільове розміщення державних цінних паперів.
Що ж стосується стану іншого джерела, то на запит "ВД" Мінфін (станом на 15 грудня 2009 р.) відповіді не дав. Проте ще на початку весни Тимошенко заявляла, що фінансово Україну готова підтримати Франція та інші європейські країни, про що їй повідомив Жозе Мануель Баррозу, глава Єврокомісії. За словами прем'єра, така підтримка має допомогти наповнити Стабфонд під зав'язку. Виходить, спочатку наповнити фонд в Україні вирішили, продавши трохи держвласності та взявши грошей у борг. Для порівняння, в Росії теж був Стабфонд, створений приблизно з тими ж цілями, що і в нас. Звідки вони брали кошти для нього? "Джерела його наповнення - це податок на видобуток нафти та експортне мито на неї ж. Всі нафтові "вершки" понад встановлений державою поріг знімаються до Стабілізаційного фонду", - пояснював в своїй книзі "Шерше ля нафта. Чому наш Стабілізаційний фонд знаходиться там?" популярний економіст і публіцист Микола Стариков. Більше того, свій Стабфонд РФ заснувала ще 1 січня 2004 р. і наповнювала його в "ситий" час надхмарних цін на нафту доти, доки на країну не обрушилася криза. В Україні ж Стабфонд вирішили створити безпосередньо під час економічного краху.
Популярний непрацюючий
Неіснуючі гроші планують "видавати" і в 2010 році. З 21 млрд грн. уряд подумує збільшити Стабфонд майже до 27 млрд грн. Згідно з проектом бюджету-2010 до вже звичних "доходів" від приватизації (10 млрд грн.) і випуску ОВДП (9,7 млрд грн.) мало додатися нове джерело наповнення фонду. А саме: перерахування частини податку на прибуток і ПДВ, які повинні будуть "поповнити" фонд ще на 6,8 млрд грн.
Від самого початку ідея створення Стабфонду була дуже привабливою, упевнений член Ради підприємців при Кабміні Віктор Лисицький. "З погляду загальної логіки, це не безрозсудство. Фонд створювався для стабілізації економіки. Просто я гадаю, що його автори не могли навіть припускати, що падіння буде таким затяжним і глибоким", - сказав він.
Зараз Стабфонд нагадує хороший шлюз для швидкого розподілу коштів на проекти, що "горять" або "популярні". На ті напрями, які допомогли б реально регулювати спричинені кризою дисбаланси, грошей видає мало. А то і зовсім не видає. Висновок напрошується невтішний. Належного наповнення Стабфонду в 2009 р. не було і вже не буде. Тобто своєї функції - джерела коштів для згладжування негативних явищ в економіці - він не виконав. Сенс його створення залишається за межею розуміння експертів, до яких звернулася "ВД". "Без фінансування це щось відірване від реальності", - вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.
Багато з тих цілей, на які Кабмін збирався направити кошти, надто туманно співвідносилися з підтримкою фінансової системи або економіки в цілому. Мова йде, наприклад, про встановлення культурних зв'язків з українською діаспорою. В даному випадку позначено відразу трьох розпорядників: Мінкульттуризму і Держкомнацрелігій з Держкомтелерадіо. Проте 20 млн грн., 4 млн грн. і 3 млн грн. відповідно в Стабфонді не знайшлися. Зате знайшлися кошти для Держкомтелерадіо на проведення дитячого Євробачення.
Дещо дивно виглядає виділення Мінкульттуризму коштів з фонду на охорону бібліотек, музеїв і національних заповідників, яку профінансували майже на 60% (17,7 млн грн.). Власне, так само, як і підтримка місцевого самоврядування. А буквально на початку грудня було вирішено віддати 10 млн грн., що призначалися на будівництво київського метро (гілка від станції "Либідська"), на завершення будівництва Меморіалу жертвам Голодомору в столиці. Таким чином, Стабфонд був і залишається, хоч і на папері, механізмом швидкого фінансування і розподілу коштів. Як мінімум, це дозволяє додати пункт "Інші витрати", під який можна підвести все що завгодно. Швидко, наприклад, з нього виділили 50 млн грн. на молодіжне кредитування, заздалегідь забравши їх у Держмитслужби. Під час нещодавньої епідемії свинячого грипу на стабілізаційні гроші "купувалося" необхідне для боротьби з ним. І попри те, що зараз фонд не акумулює ніяких коштів, він міг би стати "накопичувальним рахунком", куди стікалися б гроші від приватизації або від продажу землі. "Офіційно Стабілізаційний фонд створювався для фінансування інвестиційних проектів і протидії впливу кризи на економіку. Реально ж фонд мав використовуватися для фінансування значної частини несоціальних видатків бюджету. В умовах, коли бюджет виконується за доходами на 80-85%, перенесення фінансування несоціальних витрат на Стабілізаційний фонд фактично дозволило витрачати на них кошти за залишковим принципом", - упевнений Андрій Нестерук, аналітик компанії Phoenix Capital.
"Річ у тім, що існує загальна матриця роботи в кризу. Зокрема це створення і запуск в роботу Стабілізаційного фонду. Я вважаю, що його створили, не особливо роздумуючи, спрацює він чи ні, а на основі цього відомого алгоритму", - стверджує Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера. Більше того, експерт упевнений, що навіть якщо б Фонд створили раніше, то він би все одно нормально не працював. "У країнах з високим рівнем корупції фонд нормально працювати не може. Так було, наприклад, в Аргентині", - пояснює він.
Маніпулювання таким механізмом, як стабфонд, в політичних цілях надто зручно будь-якій політичній силі, що перебуває при владі. Не залишаться в програші й опоненти, заробляючи бонуси на критиці. Основна ж маса громадян відчуватиме себе спокійно, розуміючи, що у держави є підстраховка. "Стабфонд - це "мертві" гроші. Його створюють, щоб вони в ньому зберігалися на випадок появи проблем", - міркує Дмитро Боярчук. Складно не розтратити даремно гроші, відкладені про чорний день. Воістину, ще складніше витратити те, чого немає.
Марія Шамота
За матеріалами:
Власть денег
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас