[Не]чортова дюжина


[Не]чортова дюжина

Володимир Стельмах іде. І, схоже, ні в кого не викликає сумнівів, що в 2010 році на українському банківському ринку з'явиться нова особа. "Інвестгазета" оцінила українських банкірів, чиновників і політиків і знайшла 12 претендентів на пост глави НБУ.

Згадайте, чим свого часу керувався Леонід Кучма при виборі нового глави Національного банку після того, як завершився перший термін каденції у Віктора Ющенка? - відповідає питанням на питання про нового главу українського центробанку екс-глава одного з державних банків. - По-перше, він справді цінував високі професійні якості Ющенка і його старанність, а по-друге, президент дійсно розглядав главу Нацбанку як людину, яка могла б у майбутньому вирости в крупного суспільно-політичного діяча". Стратегія виявилася настільки успішною, що сьогодні практично кожна політична сила розглядає позицію "головного банкіра країни" як якийсь start up для подальшої політичної кар'єри нових лідерів. Звідти починалася політична кар'єра багатьох політиків.

Правда, сьогодні ця позиція не має вже того лиску як два роки тому. І більшість молодих політиків і економістів не поспішають тут забруднити свої політичні надії. Банківський сектор не в кращому стані, довіра до національної валюти - на найнижчій позначці за роки незалежності країни, але це не заважає сутичці, яка гостротою пристрастей не поступається виборам президента країни. І, схоже, вже ні у кого в державі не викликає сумнівів, що в українського банківського ринку в 2010 році буде нова особа. Ось тільки хто очолить банківське відомство, з'ясується не так скоро, як хотілося б. Наступник з'явиться перед суспільством, швидше за все, вже навесні. Але остаточна відповідь на питання "Who is Mr. Next?" вимагатиме дещо більшого часу.

Юридичні колізії

Як свідчить п. 18 ст. 85 Конституції України, парламент має повноваження звільнити з посади главу Нацбанку лише за умови внесення президентом України відповідного подання. "Якщо президент не зробить Верховній Раді відповідне подання, то Стельмах і далі очолюватиме Нацбанк до того моменту, поки процедура його звільнення не буде дотримана. Також президент може подати на розгляд ВР подання про звільнення з посади Стельмаха, але не надати на розгляд нову кандидатуру. В цьому випадку відповідно до Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначають на посаду за погодженням ВР президент України або ВР України за поданням президента України", президент має представити на розгляд Верховної Ради нову кандидатуру, але не пізніше, ніж впродовж двох тижнів після звільнення Радою глави НБУ. На цей період керувати Нацбанком буде перший заступник голови Нацбанку. Яким на сьогоднішній день є Анатолій Шаповалов", - сказав старший юрист Всеукраїнської громадської організації "Захисту прав споживачів фінансових послуг" Ірина Омельченко. У випадку якщо Стельмах сам піде у відставку у зв'язку з завершенням терміну його повноважень, то його обов'язки виконуватиме перший заступник до моменту призначення нового глави відповідно до процедури, закріпленої законодавчо. Але необхідно врахувати, що залишити посаду - це право, а не обов'язок Володимира Стельмаха. На думку юриста, можливий також варіант, коли президент зробить подання про призначення на посаду глави Нацбанку кандидатури знову того ж Стельмаха. ВР, звичайно, відхилить її, зате у президента буде ще два тижні для подачі нової кандидатури. Цей процес може тривати, доки президент і ВР не прийдуть до консенсусу щодо кандидатури головного фінансиста країни.

І все ж шанси при повторному внесенні кандидатури Володимира Стельмаха пройти через парламентський заслін оцінюються як надто низькі. А значить, долю нового глави Національного банку вирішуватиме вже новий президент.

Після "Діда"

На відміну від посади президента, окреслити коло претендентів на пост глави НБУ не так просто. Люди обговорюють фігуру наступника, але сама по собі вона мало що вирішує. Перш за все, все визначить політична конструкція, на яку спиратиметься наступний президент. Але ця ж конструкція обмежить його маневр. У цьому сенсі проблема наступника не така гостра, як проблема його позиціювання і створення нового іміджу команди, яка стане біля керма. І тут дуже важливо, хто очолить банківське відомство - професійний банкір чи політик. Одні вважають, що сьогодні потрібна людина, яка добре розуміє сектор. Інші наполягають, що ця людина має бути не з "системи". Але найцікавіше - опитування банкірів і політиків показало, що ніхто з них не розглядає на позиції глави Нацбанку авторитетних учених-макроекономістів.

Які ж завдання стоятимуть перед новим головою Національного банку? Перш за все - завершити виконання першої програми докапіталізації банків, яка була розпочата рік тому за результатами першого стрес-тесту капіталу банків. І провести новий аудит, щоб спрогнозувати нові обсяги необхідних коштів для українських банків. Попереду вирішення ще одного питання: що робити з доларизацією української економіки, що досягла 60%, - найвищого рівня за всю історію спостережень з 1998 року? А якщо враховувати і готівку, то рівень досягає 70%-ної позначки. Сюди ж варто віднести рішення щодо валютних кредитів і валютних депозитів. Але, мабуть, найважливішим рішенням для нового глави Нацбанку буде вибір між політикою стимулювання економіки і політикою утримання інфляції. Зараз за умовами отримання кредиту від МВФ Національний банк узяв на себе зобов'язання знижувати темп зростання монетарної бази, що згубно позначилося як на банках, так і на економіці, проте істотно знизило темпи інфляції.

Ну і, напевно, найголовніше питання, яке залишиться предметом торгу в політичних суперечках при призначенні нового глави НБУ: чи будуть задіяні емісійні способи покриття все зростаючих потреб уряду.

Є добра традиція: чомусь практично всі і завжди говорять про те, що "ось раніше було краще, а зараз…" За рідкісним винятком, кожного подальшого президента, прем'єр-міністра, главу НБУ проклинають на чому світ стоїть, за те, що "попередній був значно кращий". Проте є одна древня і досить уперта наука - історія. Вона чітко говорить про те, що серйозні, системні проблеми, на зразок тих, що ми спостерігаємо сьогодні, закладаються не протягом року. Практично всі промахи, в яких сьогодні звинувачують Стельмаха, були запрограмовані протягом останніх десяти років. Отже, новий глава Національного банку вже точно не стане чарівником. І чекати, що він зможе витягнути банківську систему з кризи, надто необачно. Погодьтеся, помилки, на яких десятиліттями будуються довгострокові стратегії розвитку підприємств, не можна виправити відразу.

Список основних кандидатів на пост глави НБУ за версією "Інвестгазети":

Петро Порошенко
Міністр закордонних справ України
Рік народження - 1965.
Багато років входить до складу Ради Національного банку України. З лютого 2007-го займає пост голови.

Плюси: Практичний досвід роботи на банківському ринку і політична підтримка. Можна пригадати досить легке проходження в парламенті його призначення на пост головного дипломата країни. Призначення Петра Порошенка главою НБУ може бути ефективним в умовах економічної кризи, він може стати так званим особливим банкіром в особливий час.

Мінуси: Після критичних зауважень діяльності НБУ деякі члени правління звинувачували Раду в тому, що в ній є "пов'язані люди". Дісталося і Петру Порошенку, якого звинувачували в причетності до Міжнародного інвестиційного банку, створеного екс-співвласниками банку "Мрія" (зараз - банк ВТБ) і інвестфондом Prime Assets Capital (раніше - інвестфонд "Петро Порошенко").

Ігор Юшко
Голова правління Дочірнього банку Сбербанку Росії
Рік народження - 1961.
Ігор Юшко вже вважався кандидатом №1 на посаду голови Нацбанку після відставки Сергія Тігіпка. Тоді замість колишнього міністра фінансів України в уряді Анатолія Кінаха віддали перевагу аполітичному Володимиру Стельмаху.

Плюси: 12-річного стажу фінансової діяльності (голова правління Першого українського міжнародного банку) Ігорю Юшку з лишком вистачило для того, щоб знайти певний авторитет і досвід в цій області. Але де б він не працював, завжди залишався членом "донецької команди".

Мінуси: Донецьке коріння, напевно, і є головним недоліком Ігоря Юшка на пост глави НБУ, що не дозволить йому безболісно пройти через горнило ВР.

Олександр Шлапак
Перший заступник глави Секретаріату президента України, представник президента в Кабміні.
Рік народження - 1960.
З січня 2003 по лютий 2005 року вже займав пост заступника Голови Національного банку України. До того ж має практичний досвід роботи на банківському ринку, обіймаючи керівні пости в ПриватБанку.

Плюси: Високі професійні якості та старанність.

Мінуси: Якби чинний президент справді розглядав Олександра Шлапака як людину, яка може в майбутньому вирости в крупного суспільно-політичного діяча, він би вніс кандидатуру Шлапака ще до виборів. Видно, президент залишив цей пост для подальшого політичного торгу.

Борис Тимонькін
Голова правління АКБ "Укрсоцбанк"
Рік народження - 1951.
Вважається одним з найавторитетніших банкірів в Україні.

Плюси: На користь Тимонькіна може спрацювати підтримка як українських, так і міжнародних фінансових кіл і позитивний імідж усередині України, але це навряд чи можна буде вважати визначальними чинниками для президентського вибору.

Мінуси: В партійних, блокових або "земляцьких" пристрастях помічений не був, на публіці світиться рідко - він "чистий" банкір, що в нинішній суспільно-політичній ситуації швидше мінус, ніж плюс.

Олександр Савченко
Заступник міністра фінансів України
Рік народження - 1958.
Екс-заступник глави Національного банку України перебував на посаді рівно чотири роки - до 15 вересня 2009 року, був відомий своєю опозиційністю до нинішнього керівництва НБУ. У березні він був позбавлений основних повноважень (займався валютним регулюванням і монетарною політикою), що свідчило про його протистояння з Володимиром Стельмахом. Подав у відставку з надто критичним формулюванням діяльності НБУ: "незгода з валютно-курсовою, монетарною і кредитною політикою, яка проводиться керівництвом Національного банку України і веде до дестабілізації валютного курсу, падіння валового внутрішнього продукту, збільшення кількості неплатоспроможних банків". Багато хто розглядав відставку як сплановану політичну акцію, а саме тиск на НБУ з боку Кабміну. Подальша поява Олександра Савченка в Мінфіні може свідчити про те, що Юлія Тимошенко навмисно вивела Олександра Савченка з-під масованої критики, направленої на Нацбанк. До речі, в січні фракція БЮТ вже вносила до Верховної Ради проект постанови про усунення від посад Володимира Стельмаха та Анатолія Шаповалова і про призначення Олександра Савченка в.о. глави НБУ.

Плюси: Один з небагатьох можливих претендентів на пост глави НБУ - учений-макроекономіст, що до того ж має практичний досвід роботи в банківській сфері. Очолював Банк Австрія Кредитанштальт Україна і Міжнародний комерційний банк.

Мінуси: Політична прихильність до команди Юлії Тимошенко.

Ігор Мітюков
Екс-міністр фінансів, глава українського офісу Morgan Stanley, генеральний директор Інституту фінансової політики
Рік народження - 1952
До Morgan Stanley Ігор Мітюков десять років пропрацював у банківській сфері, а з 1997-го по 2001 рік очолював Міністерство фінансів. У 1997 році вперше вивів Україну на зовнішній ринок капіталу і реструктуризував зовнішній борг на суму $3,3 млрд. перед Лондонським і Паризьким клубами. У нинішній ситуації його міжнародний авторитет міг би принести велику користь.

Плюси: Один з авторитетних людей в області фінансів.

Мінуси: Після 2004 року йому не знайшлося місця в жодному з політичних проектів, хоча цей мінус може виявитися плюсом.

Віктор Суслов
Глава Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг
Рік народження - 1955.
Один з небагатьох економістів, що послідовно відстоюють ідею створення мегарегулятора для розділення макроекономічних функцій Нацбанку і нагляду за комерційними банками. Зараз, коли критика НБУ особливо гостра і в політикумі є розуміння необхідності провести реформу в банківській сфері - шанси Віктора Суслова дуже високі.

Плюси: Чималий чиновницький досвід і доволі насичена політична біографія. Був першим головою комісії з підготовки грошової реформи. Близько року - міністром економіки, представляючи в уряді Валерія Пустовойтенка фракцію соціалістів. Тричі обирався народним депутатом, двічі очолював парламентські комітети з фінансів і банківської діяльності та бюджетний. Як професійний чиновник, може бути зручним кандидатом для будь-якої влади.

Мінуси: Відсутність практичного досвіду в банківському секторі.

Анатолій Шаповалов
Перший заступник голови правління НБУ
Рік народження - 1952.
Права рука і політичний наступник Володимира Стельмаха. Двічі був у нього першим заступником. На думку багатьох політиків і банкірів, поточна діяльність НБУ вже перебуває в руках першого заступника.

Плюси: Виходець з банківського ринку. Перед першою каденцією займав пост заступника глави правління Промінвестбанку. Пізніше очолював державний Ощадбанк. Був радником у Сергія Тігіпка, коли той очолював Нацбанк, і заступником міністра фінансів України при Миколі Азарові.

Мінуси: Приналежність до нинішньої команди Нацбанку, яку звинувачують у погіршенні ситуації в банківській сфері та нездатності протистояти фінансовій кризі. До того ж ім'я Анатолія Шаповалова часто пов'язують з найбільш проблемним питанням в діяльності НБУ - рефінансуванням комерційних банків з боку НБУ.

Сергій Тігіпко
Екс-глава НБУ і засновник групи ТАС
Рік народження - 1960.
Сергія Тігіпка також називають в числі претендентів на пост голови правління Національного банку. Але, враховуючи той факт, що він є кандидатом на пост президента України, малоймовірно, що сам претендент надалі прийме пропозицію на таку непублічну посаду і зробить крок назад в своїй політичній кар'єрі.

Плюси: Один з небагатьох прикладів успішного досвіду в приватному фінансовому секторі й одночасно помітної державної фігури.

Мінуси: Можливий конфлікт інтересів. Тігіпку доведеться максимально дистанціюватися від власного банку "Бізнес стандарт", щоб не накликати на себе критику.

Віктор Ющенко
Президент України
Рік народження - 1954.
Деякі експерти вже передбачили, що в разі програшу виборів Віктор Андрійович міг би повернутися на пост головного банкіра країни. Адже ніхто досі не оспорював того факту, що Ющенко залишається "найуспішнішим главою Національного банку". Він дуже довго працював у цій системі, і він - її плоть від плоті.

Плюси: Авторитет економіста-практика, досвід роботи на керівних постах в центральній виконавчій і законодавчій владі України.

Мінуси: Аби стати главою НБУ, Віктору Ющенкові доведеться пройти через горнило Верховної Ради, а без політичних домовленостей знайти в стінах парламенту підтримку буде нелегко.

Сергій Льовочкін
Народний депутат України VI скликання, заступник глави Партії регіонів
Рік народження - 1972.
Називають тіньовим главою Національного банку в команді Віктора Януковича.

Плюси: Має напрацьовані за роки перебування при владі широкі зв'язки і політичну підтримку. Доктор економічних наук.

Мінуси:Як фахівця, знайомого з банківським ринком, його ніхто не знає.

Містер Х
Учений-макроекономіст
Роки народження - 1950-1960.
Саме через свою "непомітність" може стати компромісною фігурою.

Плюси: Людина не з "системи".

Мінуси: Втім, плюс може виявитися і мінусом, бо мало вважатися майстром своєї справи - необхідно ще і бути "чиєюсь людиною", що набила руку в мистецтві кулуарних інтриг.

В’ячеслав Мироненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «[Не]чортова дюжина» на Finance.ua - 2.0
В Контексті Finance.ua