9759
"Ъ": Україні не пощастило з погодою
19 грудня секретаріат Рамкової конвенції ООН зі змін клімату оприлюднив текст підсумкового документа Copenhagen Accord, запропонованого США, Китаєм, ПАР, Індією і Бразилією. Цей документ, що отримав назву "Копенгагенські домовленості", підтримали 25 з 193 держав-учасників конвенції ООН. "Ця угода не є офіційною і ні до чого не зобов'язує учасників чинного Кіотського протоколу. Країни визначили принципи співпраці для запобігання наслідкам кліматичних змін", - пояснила радник Національного агентства екологічних інвестицій Наталія Кушко.
Розвинені країни визнали необхідність до 2050 року сумарно скоротити викиди парникових газів на 50% від рівня базового 1990 року. Це дозволить не допустити збільшення середньої температури більш ніж на 2 градуси Цельсія на рік. Проте в документі не прописані кількісні обмеження емісії газів для групи розвинених країн. Також держави-учасники не змогли визначити рік максимальних викидів, який вважатиметься базовим для скорочення емісії. Угодою їм рекомендується подати свої пропозиції щодо зниження викидів до секретаріату конвенції ООН до 1 лютого 2010 року. Нагадаємо, США і Китай заявляли про готовність до 2020 року знизити викиди на 14-17% в порівнянні з 2005 роком, Європейський союз - на 30%, Росія - на 20-25% і Україна - на 20% в порівнянні з 1990 роком.
Для України порівняння рівня викидів з 2005 роком призведе до того, що підприємствам хімічної промисловості та металургії доведеться витрачати більше коштів на енергозберігаючі програми або на придбання квот. А це призведе до зростання цін на їхню продукцію. Тому країна зацікавлена в тому, щоб базовим роком при розрахунках викидів залишився 1990-й. "За обсягами вільних одиниць скорочень викидів (ОСВ) від рівня 1990 року конкуренцію нам може скласти тільки Росія, яка зараз не продає свої квоти. Якщо підприємствам дозволять експортувати ОСВ, то до 2015 року ми могли б продати близько 1,5 млрд т СО2 при потребі ринку 15-20 млрд т на рік. Зараз вартість ОСВ на європейському ринку складає 12-15 євро/т. Вже в 2010 році ми могли б запропонувати ринку квоти за нижчою ціною - 10-11 євро за тонну", - відзначив директор фонду "Carbon Investments-Украина" Віталій Федорченко.
Державам, що розвиваються, для боротьби з кліматичними змінами розвинені країни пообіцяли надавати щорічну допомогу. До 2012 року держави з найуразливішою економікою зможуть отримати $30 млрд: $10 млрд з цієї суми планує виділити ЄС, а решту - США і Японія. Розраховувати на фінансову підтримку зможуть, перш за все, малі острівні держави і країни Африки. Крім того, група розвинених країн узяла на себе зобов'язання до 2020 року сформувати адаптаційний фонд Copenhagen Green Climate Fund обсягом $100 млрд для реалізації енергозберігаючих проектів у країнах, що розвиваються.
Та Україна розраховувати на ці кошти не може. "В процесі переговорів Україна була членом 'Зонтичної групи' (Umbrella Group.- ред.) розвинених індустріальних країн. А згідно з Кіотським протоколом, ми - країна з перехідною економікою. Навряд чи нам дозволять претендувати на фінансову допомогу, передбачену для країн з 'уразливою економікою'", - вважає координатор кліматичних програм Національного екологічного центру Ірина Ставчук.
Остаточний проект нового кліматичного протоколу країни домовилися обговорити в грудні 2010 року. Очікується, що він буде підписаний під час 16-ї конференції ООН в Мексиці. Проте обговорювати його почнуть вже в травні 2010 року в Бонні. "Процедура ратифікації такого роду угод урядами країн-учасниць дуже тривала і може зайняти близько трьох років. Тому всі розраховували створити і підписати новий документ під час 15-го саміту. Якщо новий протокол буде ухвалений в 2010 році, він почне діяти з 2013 року. Дія Кіотського протоколу завершиться 1 січня 2012 року. Як регулювати вуглецевий ринок протягом року, поки неясно", - говорить незалежний експерт Тарас Бебешко.
Марія Цатурян
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
