425
Гроші на ЖКГ, як і раніше, витрачаються на латання прогалин
— Казна та Політика
В рамках інвестпроекту "Розвиток міської інфраструктури", фінансованого за рахунок кредиту Світового банку, МінЖКГ підписало угоди з Харковом, Черкасами, Слов'янськом, Балтою і Дрогобичем на загальну суму $24,8 млн.
В підписанні угод зі СБ, спрямованих на розвиток інфраструктури українських міст, взяли участь міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, директор Світового банку по Україні, Білорусі, Молдові Мартін Райзер і представники міст-реципієнтів допомоги. Очікується, що передбачені проектом кошти будуть направлені на модернізацію систем водопостачання 14 міст, повідомив міністр. Загальна вартість проекту - $140 млн. "Ми вже почали підготовку документів на додаткове фінансування і сподіваємося, що в лютому-березні будемо готові до переговорів з цього питання зі СБ", - сказав він.
Кучеренко зазначив, що аналогічні угоди вже підписані з Одесою, Черніговом, Калушем і Коломиєю на загальну суму $30,3 млн.
Привабливість проекту полягає в можливості отримання досить дешевих грошей, зазначає член комітету Ради із будівництва, містобудування, ЖКГ і регіональної політики, колишній міністр житлово-комунального господарства Олександр Попов (Партія регіонів). "У 2007 р., коли ми займалися цим проектом, кредитна ставка становила 4,5% і передбачала близько 20 років на повернення грошей. Таких умов, окрім Світового банку, нам запропонувати ніхто не міг. В той же час, якби банк не почав переговори з Україною кілька років тому, сьогодні він не запропонував би ці гроші", - резюмує парламентар. За його словами, проблема нинішніх домовленостей - в нестабільному курсі гривні до долара США. "Падіння гривні може різко погіршити ситуацію для підприємств, які беруть гроші, - потрібно буде повертати більше грошей в гривнях, ніж вони візьмуть", - сказав Попов. Він упевнений, що ризиків неефективного використання грошей немає: "Банк має намір контролювати використання цих коштів, включаючи навіть контроль за ціновою політикою при покупці технологій і устаткування. У цьому сенсі проект захищений від корупції і нецільового витрачання коштів".
Парламентар звертає увагу на важливість проекту, що передбачає впровадження енергозберігаючих технологій і відведення каналізаційних стоків. "Таких можливостей необхідно шукати більше і використовувати їх. Адже попереду - різке підвищення ціни на газ, а отже - на електроенергію. Це призведе до зростання тарифів на комунальні послуги. І попереджувати таке зростання можна лише через енергозбереження", - додав Попов.
При цьому експерти зазначають, що кошти, котрі з року в рік виділяються на потреби ЖКГ з держбюджету, практично не змінили ситуацію в галузі. Не дивлячись на те, що Держпрограмою реформування ЖКГ на 2004-2011 рр. було передбачено виділення 50 млрд. грн., велика їх частина дійшла до місцевих держадміністрацій і була направлена на ліквідацію аварій, а не на модернізацію галузі. У бюджеті-2009 грошей на комуналку передбачено значно менше, ніж в 2008-у: близько 2,065 млрд. грн. проти 5 млрд. грн. торік. З них 2 млрд. грн..- субвенція місцевим бюджетам на погашення боргів з компенсації різниці між реальною вартістю комунальних послуг і тарифами, що діють.
Більше того: одних лише коштів держбюджету і грошей, позичених в міжнародних інститутів, для реформування галузі недостатньо. Держава повинна створити умови для приходу в галузь інвесторів. "ЖКГ не приносить прибутку через популізм політиків", - сказав "i" член профільного комітету Ради Валерій Баранов (фракція Блоку Литвина). За його словами, для приходу інвестора в галузь необхідно привести тарифи у відповідність з економічними розрахунками і закласти в них не менше 15-20% прибутку: "Якщо в ЖКГ з'явиться прибуток, інвестори вишикуються в чергу. А з'явиться ринок ЖКГ, конкуренція - покращиться і якість послуг. Державі залишиться створити умови, аби громадяни могли за ці послуги платити їх реальну ціну".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
