1694
Гра у великі гроші
Власники великих українських бізнес-груп більше не вважають найпопулярнішу в світі гру марнуванням грошей. Футбол їх приваблює як бізнес-проект із потенційно серйозною фінансовою віддачею.
Через кризу ми передумали купувати цілу низку бізнесів, але футболістів купувати продовжуємо ", - розповідає власник групи DCH Олександр Ярославський. Він увійшов у футбольний бізнес п'ять років тому, заплативши за ФК "Металіст" $1,5 млн. Зараз тільки трансферна вартість гравців його команди становить $70 млн., а річний прибуток від телевізійних трансляцій оцінюється в $1 млн.
За останні кілька років суми, що обертаються у вітчизняному футболі, значно збільшились. Приклад мадридського "Реала" або "Манчестер Юнайтед", чия річна виручка перевищує $500 млн., надихає власників українських клубів на пошук способів збільшення фінансування віддачі. Щоб роздобути велику частку перспективного футбольного ринку, бізнесмени б'ються за перемовними столом з не меншим запалом, ніж їх гравці на полі. Зараз основні баталії розгортаються навколо продажу прав на телетрансляцію матчів і справедливості суддівства. При цьому бізнесмени роблять ставку на такі центри прибутковості клубів, як реалізація квитків і атрибутики, премії від виступу в єврокубках і залучення спонсорів.
Гарна картинка
Ігор Коломойський раніше мав славу великого любителя баскетболу, але з недавніх пір він переключився на футбол. Причому його фанатській пристрасті може позаздрити не один італійський тифозі. Несподіваний візит розлюченого Коломойського до роздягальні головного судді після програного дніпропетровцями матчу продемонстрував, наскільки йому не байдуже те, що відбувається на полі. Приклад бізнесмена виявився заразливим. Нагадати арбітрам про свої неабиякі боксерські навички не забарився і Ринат Ахметов. А головний тренер ФК "Ворскла" Віктор Павлов для залякування відкрив таємницю борецького минулого свого президента - мільярдера Костянтина Жеваго. Тон насильства, заданий власниками клубів, відображає пристрасті, які вирують в українському футболі, але має він швидше суворо розраховану фінансову, а не азартну основу. Адже ангажованість суддівства заважає власникам клубів збільшувати рейтинг телевізійних трансляцій, гучними перемогами залучати армію вболівальників і таким чином наближати час втілення своєї заповітної мрії - отримання прибутку від хобі.
Прибуток найбагатших клубів планети від продажу права телевізійних трансляцій матчів становить у середньому близько 30%. Власники українських команд до недавнього часу телевізору приділяли менше уваги, заробляючи, в основному, на продажі гравців і преміальних від виступу в єврокубках. Так, навіть за підсумками дуже успішного для ФК "Шахтар" минулого сезону прибуток від продажу телевізійних прав - близько 6 млн. грн. - Становив лише 8% від загальної виручки клубу. Але навіть цей невисокий показник в чотири рази перевищив прибуток від трансляцій сезону 2007/2008 року.
Першочерговим завданням Прем'єр-ліги стало збільшення доходів клубів від телетрансляцій. Тому нещодавнє переобрання президентом ліги Віктора Данилова стало тактичним успіхом Рината Ахметова, який контролює ТРК "Україна" і лобіював цю кандидатуру. Такий розклад не задовольняє Ігоря Коломойського та Ігоря Суркіса (ФК "Динамо"), які разом контролюють телевізійний пул, створений з телеканалів "ТЕТ" і "1+1". Через конфлікт сьогодні українські команди продають свої права на трансляцію двом різним телекомпаніям. При цьому пул Ігоря Коломойського, за визнанням Олександра Ярославського, платить близько $1 млн., що в п'ять разів більше, ніж формальний переможець тендеру Прем'єр-ліги - ТРК "Україна".
Ринат Ахметов та Ігор Коломойський хоча і є антагоністами в сьогоднішньому навколофутбольному конфлікті, проте своїм суперечкою заряджають оточуючих оптимізмом. Їх боротьба дає чіткий сигнал: на футболі таки можна заробляти. Олександр Ярославський зізнається, що спочатку сприймав ФК "Металіст" як дорогу іграшку, але тепер, спостерігаючи за Ринатом Ахметовим, змінив свою думку. Незрозумілим залишається лише питання, коли саме футбольні клуби перетворяться на генеруючі прибуток активи. Ярославський, наприклад, дає термін 10 років.
Європа платить
Дізнатися про статті бюджетів українських клубів на нинішній стадії їх розвитку - нереально. Відомо лише, що всі вони дефіцитні, а фонд зарплати футболістів і тренерів досягає 40-50% витрат. За приблизними підрахунками, бюджети більшості клубів коливаються в межах $5-6 млн., а клубів, які входять в топ-п'ятірки чемпіонату - "Динамо", "Шахтар", "Дніпро", "Металіст", "Металург" (Донецьк) - від $80 млн . до $15 млн. Більш-менш прозоро йдуть справи тільки у ФК "Шахтар". Відповідно до щорічного звіту донецької команди, в сезоні 2008/2009 загальний дохід склав 280 млн. грн. При цьому однією з головних статей виручки були "бонуси" від УЄФА - 98 млн. грн.
Доходи від єврокубкових баталій в бюджетах українських клубів займають незрівнянно більшу частку, ніж в топ-командах світового рівня. Наприклад, виграна клубом Рината Ахметова в минулому сезоні сума - $16 млн. - більш ніж у два рази перевищує дохід, отриманий від спонсорів і реклами. Серед інших українських клубів хорошим урожаєм на європейських полях може похвалитися також ФК "Металіст", який поповнив свій бюджет на $760 тис., а також київське "Динамо" - $12,2 млн.
Євроарена залучає вітчизняні команди не тільки привабливими призовими, але і зростанням рейтингу телетрансляцій, а також підвищеним інтересом спонсорів. Через рік-два клубний рейтинг країни може дозволити збільшити представництво українських клубів в євротурнірах до шести команд. Якщо це станеться, рівень комерціалізації футболу в Україні значно підвищиться.
Продати людину
Інвестиційний керуючий КУА "Бонум груп" Аудрюс Міцюкявічус розглядає рекордні витрати мадридського "Реала" на придбання Роналдо і Кака в минулому міжсезонні за 150 млн. євро як приклад правильного інвестування. З огляду на інфляцію, а також постійне зростання фінансового потоку на світовому трансферному ринку, вартість цих гравців вже через два роки значно перевищить витрачену іспанцями суму. Фактично президент "Реала" таким чином просто зберігає гроші клубу від знецінення.
Завдяки активній трансферній політиці на Заході продаж гравців став традиційно ключовою статтею доходів для клубів багатьох східноєвропейських країн. Заробляти на своїх вихованцях хороші гроші могли б і українські команди калібру "Карпат" і "Арсеналу". Але серйозно інвестують у створення футбольних шкіл поки тільки найбагатші - "Шахтар" і "Динамо". Вони ж і отримують від цього дуже вагому фінансову віддачу. Наприклад, сума, отримана від продажу минулого літа Дмитра Чигринського "Барселоні" ($38 млн.), значно перевищує річний бюджет такого клубу, як "Дніпро".
Тим часом клуб Ігоря Коломойського став єдиною командою, чиї витрати на купівлю гравців у минуле міжсезоння істотно перевищили дохід від продажу. Причому відразу на $11 млн., що становить четверту частину трансферної вартості всієї команди. У власників "Шахтаря" і "Динамо" тяга до економії та оптимізації витрат перемогла. Обидва клуби на трансфери заробили $52 млн. і $2 млн. відповідно. Втім, рішення Рината Ахметова виглядає цілком логічним, адже його клуб два роки тому здивував весь світ, витративши на придбання гравців рекордні для країн СНД $90 млн., і тепер лише компенсує витрати.
Гаманець фанатів
Костянтин Жеваго свято вірить, що рано чи пізно "Ворскла", яка йому належить, стане самодостатнім бізнесом. Але поки що бізнесмен змушений констатувати, що можливості виживати самостійно клуб не має. Жеваго стверджує, що адекватної грошової виручки від реалізації квитків та атрибутики все ще немає, навіть попри те, що команда у минулому сезоні виграла Кубок України.
Як заробляти на квитках і атрибутиці, бізнесмену варто повчитися у Рината Ахметова. Власник СКМ витратив кілька мільйонів доларів на впровадження на "Донбас Арені" єдиної електронної системи платежів - від каси з квитками до паркування автомобіля та фастфуду. За скільки часу окупиться це нововведення, покаже вже перший фінансовий звіт донецького стадіону, але Ринат Ахметов непогано заробляв на фанах і в минулому сезоні. Так, у березні 2009 року була створена компанія "Шахтар-Трейдинг", що займається роздрібним продажем атрибутики через мережу фірмових магазинів. За підсумками минулого сезону дохід від її реалізації - 10,6 млн. грн. - Склав 15% від загальної виручки клубу. Це дуже важливий показник, оскільки на продажу квитків клуб заробив лише на один мільйон більше, хоча збирає на стадіоні найбільшу серед всіх українських команд аудиторію - 19 тисяч осіб в середньому за матч. "Основні зусилля сьогодні клуб концентрує на популяризації нашого бренду в країні за допомогою територіального розвитку мережі фірмових магазинів. Так система розповсюдження наших товарів, що реалізується зараз, включаючи і активний продаж через інтернет, в минулому сезоні дала нам можливість мати постійно зростаючий рівень доходів", - розповідає комерційний директор "Донбас Арени" Дмитро Кириленко.
На атрибутику намагається зробити ставку і Олександр Ярославський. Біля стадіону "Металіст" бізнесмен побудував величезний, за мірками звичайних "фірмових точок", магазин Fan store. Роблячи ставку на такі центри прибутковості, як реалізація квитків і продаж атрибутики, власники українських клубів розуміють, що першочерговим завданням для досягнення цієї мети є створення армії лояльних уболівальників. Важливу роль у цьому процесі відіграє особистий імідж президентів клубів, тому їх коментарі з приводу улюбленої гри можна почути набагато частіше, ніж з приводу скорочення штату на підприємствах або інвестицій в промисловість.
Вступний квиток у футбольний бізнес поки що можна купити відносно недорого. Виставлений на продаж клуб першої або другої ліги можна знайти навіть в інтернеті. Так, на початку 2009 року футбольний клуб "Княжа" разом з футболістами і тренувальною базою продавався в мережі за $30 млн. Набагато складніше потім ці гроші повернути. Адже чим голосніше перемоги, тим більше вони коштують.
Думка учасника ринку
Вадим Галаган, директор з розвитку Прем'єр-ліги
Клубний футбол в Україні може приносити прибуток. Перш за все нам потрібно поступово привчати уболівальника платити за футбол. Для того, щоб добиватися результату, потрібно поєднати різні фактори: об'єднання комерційних прав клубів в єдиний пакет для їх ефективної спільної реалізації, розвиток української економіки і внутрішнього медіаринку, поліпшення футбольної інфраструктури, і, головне, менталітету футбольних уболівальників - головного нашого споживача. Вони повинні бути готовими платити як за квитки на стадіон і футбольну атрибутику, так і за можливість перегляду якісних футбольних трансляцій. Крім того, важливий і рівень видовища, яке отримує споживач.
Наша організація створена для того, щоб збільшити прибутковість українського клубного футболу. Ми усвідомлюємо, що є проблеми. У всьому світі левова частка доходу клубів - продаж телевізійних прав, у нас же внутрішній медіаринок не готовий поки що платити за них адекватні суми. Зараз ми уклали контракт з міжнародної реалізації медіаправ Прем'єр-ліги з відомою маркетинговою компанією IMG. Права на трансляції матчів чемпіонату України вже купують у Росії, Румунії, Польщі та Вірменії. Крім того, коли комерційна логіка переможе політичну і з'явиться єдиний пул прав всіх без виключення клубів, наша робота стане ще більш результативною.
На сьогодні структура доходів футбольних клубів в Україні та за кордоном абсолютно різна. Основні статті доходів вітчизняних клубів - спонсорські надходження, оренда-продаж гравців і доходи від участі в європейських кубках. У Європі ж все по-іншому. Там клуби в основному заробляють на реалізації телевізійних прав, квитків і абонементів на матчі, клубної атрибутики, сувенірів і т.ін. Ми також повинні прагнути до цього.
Думка власника футбольного клубу
Олександр Ярославський, власник і президент ФК "Металіст"
Ви сприймаєте ФК "Металіст" як бізнес-проект, що має окупатися, або як хобі?
Сьогодні я займаюся клубом швидше для душі.
Чи вважаєте Ви, що в Україні футбольні клуби зможуть стати прибутковими?
Думаю, що можуть стати прибутковими, але коли - важко сказати. Напевно, років через десять.
Що заважає українським футбольним клубам бути прибутковими вже сьогодні?
Власники клубів мало працюють над комерціалізацією футболу. Необхідно зосереджувати зусилля на своїх клубах, покращувати їх інфраструктуру. Але найголовніше - залучати глядача, адже основне джерело доходу - це вболівальники.
Що сьогодні приносить власникові клубу найбільший дохід?
Премії від виступу в європейських турнірах.
На які центри прибутковості будете робити ставку Ви?
"Металіст" буде робити ставку на вболівальників. Наше завдання - забезпечити на матчі 40 тисяч глядачів. Завдяки цьому зацікавляться і телевізійні канали, і рекламні компанії, виросте дохід і від продажу квитків, і від реалізації футбольної атрибутики. Якщо на трибунах сидять 500 осіб, то такі клуби нікому не потрібні.
У скільки Ви сьогодні оцінюєте ФК "Металіст"? Яка його ринкова вартість?
Я оцінюю свій клуб за його трансферною вартістю (згідно з даними порталу Transfermarkеt, зараз це близько 46 млн. євро)
Ваша реакція на обрання Віталія Данилова президентом Прем'єр-ліги?
Моя думка з приводу Данилова не змінилась. Це вибір "Шахтаря", "Ворскли" і 11 клубів, які його обрали. Це їх особа. "Металіст" поважає думку своїх колег з футболу, тому ніякого демаршу з нашого боку не буде.
Ви вважаєте справедливим твердження, що "у футбол гроші не грають"?
Я вважаю, що у футболі, як і в будь-якому іншому бізнесі, можна засипати проект грошима, а він виявиться збитковим. Питання хорошого менеджменту є головним.
4% становити частка доходів від продажу квитків та абонементів в загальній структурі виторгу провідних українських клубів
До $ 1 млн. на рік заробляють українські клуби від продажу прав на телевізійну трансляцію матчів
$ 4 млн. на рік - найбільша зарплата футболіста в українському клубі (Даріо Срна з ФК "Шахтар")
Ігор Гошовський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
