2466
Позов-менеджмент
Банки подали проти позичальників майже 100 тис. судових позовів на загальну суму 25-30 млрд грн. Однак перспективи успішного стягнення проблемної заборгованості вельми сумнівні.
Відповідно до міжнародних стандартів звітності, рівень проблемної заборгованості з кредитів українських банків перевищив 20% кредитного портфеля. Так, за даними квартального звіту Raiffeisen International, частка "поганих" кредитів у портфелі "Райффайзен Банку Аваль" на 1 жовтня становила 20,9%. Водночас, за офіційною інформацією НБУ, частка "проблемки" ще не перевищила 10%. Проте динаміка цього показника також не вселяє оптимізму.
З початку року обсяг проблемних кредитів збільшився у 3,4 рази і на 1 листопада склав майже 61 млрд грн. Про ступінь проблемності кредитного портфеля кожного конкретного банку можна судити зі співвідношення резервів, сформованих під кредитні операції, і величини самої заборгованості за кредитами. Найбільше проблем у банкірів виникає з корпоративними клієнтами. Так, за даними НБУ, на кінець листопада проблемні кредити юридичних осіб становили 8% від портфеля, тоді як проблемна заборгованість фізичних осіб - 6%.
Суд і справа
Настільки активне зростання "поганих" кредитів змушує банкірів все частіше звертатися до процедури примусового стягнення проблемної заборгованості через суди і правоохоронні органи. В останні місяці банкіри, за їхніми ж словами, буквально завалили суди позовами. Для отримання відповідних статистичних даних БІЗНЕС звернувся до Мін'юсту. Однак до моменту здачі матеріалу в друк відповіді так і не було. За оцінками опитаних банкірів і юристів, кількість звернень до судів кредиторів вже досягла 100 тис. При цьому обсяг спірної заборгованості вимірюється сумою 25-30 млрд грн. За словами учасників ринку, всі великі банки вже подали від 1 тис. до 10 тис. судових звернень. При цьому левова частка позовів подається проти фізичних осіб, тоді як у суперечках з корпоративними позичальниками йдеться про великі суми.
"Якщо говорити про роздрібних клієнтів, то кількість звернень ("ОТП Банку". - Авт.) до судів вимірюється тисячами", - констатує Дмитро Зінков, голова правління "ОТП Банку". А "Райффайзен Банк Аваль" тільки проти неплатників з іпотеки подав понад 4 тис. судових позовів.
"Ми подали проти несумлінних позичальників більше 1 тис. судових позовів. У нас понад 100 злісних неплатників на загальну суму, що перевищує 5 млрд грн. При цьому є 10 позичальників, кожен з яких заборгував понад 200 млн грн.", - розповідає В'ячеслав Юткін, перший заступник голови правління Промінвестбанку. У порівнянні з докризовим часом кількість судових справ, пов'язаних з кредитами, виросла у десятки разів. "Ми подаємо на тиждень близько 700 позовів, тоді як у спокійні часи було по 20-30 звернень. Подано усього 8-10 тис. судових позовів", - зазначає Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси та Кредит".
Активно вдаються до допомоги судів і керівники проблемних банків. Так, станом на початок грудня тимчасовий адміністратор Укрпромбанку подав до суду 462 позови на загальну суму 2,6 млрд грн. Тимчасова адміністрація "Надра Банку" підготувала і надала в судові органи 1082 позовних заяви на загальну суму близько 360 млн грн. В даний час на користь банку вже винесено рішення із 264 заяв. Керівництво "Родовід-Банку" (нещодавно був націоналізований) подало позови проти 13 компаній. Однак загальна сума заборгованості позичальників, що відносяться банками до неплатників, перевищує 1 млрд грн., що становить 55,6% усієї проблемної заборгованості фінустанови. Найбільшу суму банк намагається забрати через суд у Торгового дому "Київгазенерго".
Розмір позову до цієї компанії становить майже 224 млн грн. За словами голови правління "Родовід-Банку" (м.Київ; з 1991 р.; близько 3 тис.осіб.) Сергія Щербини, всього у ввіреній йому фінустанові налічується близько 100 великих проблемних боржників. З такими позичальниками банк працює через правоохоронні органи, зокрема, МВС. Відзначимо, що інші банки також доволі часто вдаються до допомоги "силовиків" у боротьбі з позичальниками. Так, Укрпромбанк звернувся до Генпрокуратури з проханням порушити кримінальні справи щодо 297 юридичних і 558 фізичних осіб. У свою чергу, тимчасова адміністрація "Надра Банку" передала "на відпрацювання" Генпрокуратурі 85 юридичних та фізичних осіб 97. Керівництво Генпрокуратури звітує про бурхливу діяльність.
За інформацією Тетяни Корнякової, заступника Генерального прокурора, станом на початок листопада органами прокуратури було порушено більше 1000 кримінальних справ у банківській сфері, 685 кримінальних справ вже розслідувані і направлені до судів. Крім того, прокуратура скасувала 236 постанов щодо відмов банкірам в порушенні кримінальних справ.
Юристи
про непрофесіоналізм
Дмитро Касьяненко, керуючий партнер юридичної компанії "Касьяненко і Партнери":
- Банкіри самі винні в тому, що прийняті судом рішення виносяться не на їхню користь, а звинувачення державних суддів у тому, що вони нібито допомагають позичальникам не платити за боргами, не має під собою жодної підстави. Можу констатувати, що в більшості випадків банківські юристи не завжди якісно і професійно ставляться до своєї роботи. За часів масової видачі кредитів, підписуючи шаблонні кредитні договори, банкіри не замислювалися про їх легітимність. І почали спотикатися об розставлені ними ж підводні камені. Одним з поширених сумнівних умов кредитних договорів є "Третейські" застереження. Як правило, третейські судді, які розглядають справи щодо стягнення з позичальників кредитного боргу, зацікавлені в ухваленні судового рішення на користь банку.
Вихід з цієї ситуації є, а саме: звернення позичальника з позовною заявою до судів загальної юрисдикції про визнання третейського застереження недійсним. У більшості випадків суд виносить рішення на користь позичальника. Сумнівною умовою кредитних договорів також є пункт про збільшення банком в односторонньому порядку розміру процентної ставки. Це незаконно. Крім того, норми кредитних договорів часто не відповідають вимогам Цивільного кодексу, що також дає можливість визнати такі договори недійсними.
... про тонкощі
Сніжана Карагодіна, юрист адвокатської фірми "Династія":
- Я досить часто захищаю в суді як банки, так і позичальників. Можу сказати, що суди більш схильні приймати сторону великого бізнесу, в даному випадку банківського. Якщо банк доходить найвищої судової інстанції, в 90% випадків такі інстанції приймають рішення на користь банків. Виведення застав або інші махінації - явище досить рідкісне, яке має місце в одному з 20-30 тис. випадків. Своїх клієнтів-позичальників ми попереджаємо, що повертати кредит доведеться в будь-якому випадку. Взяти у банку велику суму грошей, а потім сказати "до побачення", не вийде. Інша справа, що можна повернути менше, ніж хоче банк. Наприклад, виплатити валютний кредит у гривні за курсом на момент його отримання.
Для досягнення цих цілей юристи використовують помилки самих банкірів і прогалини в законодавстві. Наприклад, часто з'ясовується, що позичальник взяв великий кредит без згоди дружини - це явне порушення. У багатьох випадках у корпоративних клієнтів не вимагалась згода загальних зборів акціонерів на отримання позики, хоча це було передбачено статутом компанії. Часто змінюються будь-які умови кредитних договорів, при цьому поручителям не повідомляються про це. Це призводить до визнання недійсності поруки.
Самоізоляція
Відносно недавно банкіри почали застосовувати нову практику відносно осіб, які, на їхню думку, ухиляються від виплат за кредитами, - банки через суд домагаються заборони виїзд неплатників за кордон. Нагадаємо: вперше на це пішов проблемний "Надра Банк". Хоча багато юристів вважають подібну практику незаконною, Нацбанк неодноразово рекомендував своїм підопічним брати на озброєння таке ноу-хау. І процес пішов. Тільки "Надра Банк" і Укрпромбанк зробили "невиїзними" майже 3 тис. своїх боржників. За інформацією ЗМІ, нещодавно кілька банків звернулися до суду з проханням заборонити виїзд за кордон Андрію Охлопкову, керівнику та співвласнику компанії "Союз-Віктан".
Тим самим банкіри намагаються домогтися погашення кредитів на загальну суму близько $200 млн. У процесі підготовки матеріалу зв'язатися з приймальною компанії "Союз-Віктану" по телефону довго не вдавалося - увесь час зайнято. За іншим номером повідомили, що офіс компанії переїхав. Прикметно, що Державна прикордонна служба вже задекларувала намір виконувати рішення судів і не випускати за межі України злісних неплатників. Про це заявив начальник центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби Юрій Стрижак. "Таке обмеження може бути встановлено лише письмовим рішенням суду", - уточнив він.
Однак статистика цього відомства щодо невиїзних боржників істотно відрізняється від цифр, які називаються банкірами. Так, за даними пана Стрижака, із початку 2009 р. Держприкордонслужба отримала приблизно 3,5 тис. судових рішень, що обмежують виїзд громадян за кордон. Однак щодо банківських боржників було прийнято лише 600 таких рішень. За цей же період всього 53 позичальникам було відмовлено у перетині кордону. Для порівняння: через невиконані зобов'язання з початку цього року за кордон не пустили 200 осіб. "Відповідно до законодавства, громадяни мають право вимагати від Держприкордонслужби письмового пояснення причин відмови у виїзді за кордон", - нагадує пан Стрижак.
Він також зазначає, що якщо громадянин перебував у проблемному списку, проте розрахувався за своїми зобов'язаннями і домігся судового рішення про скасування обмежень на виїзд за кордон, він повинен завчасно повідомити про це Держприкордонслужбу, щоб вона виключила його зі списку. "Рішення про скасування (цього заходу - авт.) Не може бути прийняте на пункті пропуску (через державний кордон - авт.) - Це прерогатива керівництва Держприкордонслужби", - попередив чиновник. Так чи інакше, банкіри поки не відчули ефекту від введення даної міри. "Списки позичальників подаються, але чи їх не випускають за кордон?" - задається питанням пан Хливнюк. В'ячеслав Юткін налаштований більш оптимістично: "Практика заборон на виїзд за кордон банківських боржників з'явилась кілька місяців тому. Тому реального результату від цих заходів можна очікувати в I кварталі 2010 р."
Банкіри
про корупцію
В'ячеслав Юткін, перший заступник голови правління Промінвестбанку:
- Судові розгляди з позичальниками - зараз найбільша проблема для всіх банків. За винятком невеликих успіхів, із всіх великих справ (на суму 10 млн грн. і вище) ми стикаємося з найжорсткішою корупцією в судах. Якщо ж на кону більше 100 млн грн., позичальник робить все можливе, щоб не платити, - здійснює фіктивне банкрутство, виводить власність з-під застави з наступним продажем за безцінь.
Наприклад, буквально вчора комітет кредиторів однієї з донецьких компаній, яка заборгувала банку 32 млн грн., вирішив продати заставу лише за 3 млн грн. Банкам протистоять суди і вся правоохоронна система. Єдиний вихід - це створення спеціалізованих підрозділів із захисту банків в судах, які будуть аналізувати всі ці схеми і виробляти контрзаходи. Крім того, банки повинні об'єднуватися в боротьбі проти неплатників, які заборгували декільком кредиторам. Доведеться виділяти на боротьбу окремі бюджети. Тоді як боржники борються проти банків за наші гроші - платять їх судовій системі за потрібні рішення.
про абсурд
Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси та Кредит":
- Вітчизняні суди керуються якоюсь дивною логікою. За всіма великими позовами, які ми подали, відчувається робота боржників. В результаті суди їм потурають. Часто кредитні договори визнаються недійсними, тому що несправжнім визнається, наприклад, підпис однієї зі сторін у договорі. Іноді спливає рішення якогось суду чотирирічної давності про скасування реєстрації суб'єкта господарювання, хоча він весь цей час працював, платив податки. Один позичальник, наприклад, доводить, що взагалі не позичав у нас $10 млн. Загалом, абсурду вистачає. Практика показує, що більш-менш зважені рішення з'являються тільки у вищих судових інстанціях. А це все - час і гроші, тільки на сплату держмита банк витрачає мільйони гривень.
Ходіння по муках
Банкіри скаржаться на суди, які, за їхніми словами, дозволяють боржникам не платити за кредитами. "Банки виявилися беззахисними перед свавіллям корумпованих судів", - говорить Сергій Наумов, голова правління УкрСиббанку. Колегу підтримує Ярослав Колесник, голова правління банку "Форум": "Суди затягують процес і тим самим дають можливість боржникам ухилятися від відповідальності". Банкірів пригнічує те, що на ринку з'явилася маса структур, які в зв'язці з судами допомагають позичальникам уникати виплати позик. Для корпоративних позичальників найчастіше застосовується схема фіктивного банкрутства. Майно компанії, у тому числі що перебуває в заставі у банків, продається за символічну суму своїм структурам. За словами пана Юткіна, так вчинила і велика роздрібна мережа супермаркетів "Інтермаркет" (м.Львів). "Інтермаркету" вже не існує, його ліквідували", - повідомили в офісі компанії. Схожа історія трапилася з харківським торговцем електронікою - компанією МКС.
"ВТБ Банк" майже цілий рік судився з позичальником, який заборгував близько 130 млн грн. Справа закінчилася в жовтні 2009 р. підписанням мирової угоди. Банк списав борг, а натомість отримав у власність два торгові центри в Харкові. Фахівці зазначають, що багато залежить від поведінки банку на початковому етапі конфлікту. "Спроби (відмовитися від виплати кредиту. - Авт.) були, але завдяки нашим жорстким і серйозним діям вдалося повернути таких позичальників до пошуку компромісу. Якщо клієнт на першому етапі відчув "слабинку" з боку банку і прийняв для себе рішення не віддавати кредит, якось змінити ситуацію буде непросто", - ділиться досвідом Ярослав Колесник.
У свою чергу, незалежні юристи, які беруть участь у подібних судових розглядах, стверджують, що звинувачення банкірами судів у корупції необґрунтовані. І, навпаки, у всьому винні банківські юристи, які неграмотно, а часто і з порушенням чинного законодавства, укладали кредитні договори (див. "Юристи - про ..." на стор.29).
Як би не боролися банки зі своїми клієнтами в судах, останні часто виявляються більш винахідливими, ніж їхні кредитори. Як показує практика, кредитний договір може бути визнаний недійсним в суді (див. "Банкір - про абсурд). Показовим, наприклад, стало рішення донецьких судів щодо кредиту "ВТБ Банку" донецькому готелю "Централь". Спочатку Господарський суд Донецької області, а потім і Донецький апеляційний господарський суд визнали недійсним кредитний договір на $18 млн, так як він був укладений в іноземній валюті. В цей судовий процес втрутився Нацбанк. В результаті, 18 листопада Вищий господарський суд задовольнив позов НБУ, і справу повернули до першої інстанції для повторного розгляду.
Крім того, відомі рішення судів, відповідно до яких позичальники отримували право виплачувати валютний кредит виходячи з курсу 5,05 грн. / USD. "Ми судимося з великим корпоративним позичальником, який намагається через суд змусити банк реструктурувати кредит на його умовах, посилаючись на основні макроекономічні показники, затверджені радою НБУ", - наводить приклад голова правління великого банку, що побажав залишитися неназваним.
У свою чергу, Дмитро Зінков виокремлює три основні проблеми, що виникають під час судових розглядів: "По-перше, відсутня достатня судова практика, а отже, масова статистика розгляду таких справ. Тому незрозуміло, якого результату можна очікувати в тому чи іншому випадку . Тим більше, що крім Закону судова система піддається стороннім впливам. По-друге, низька пропускна здатність судів, їх перевантаженість. По-третє, слабка система виконання судових рішень".
Втім, у певних випадках для деяких банків судові позови з неплатниками закінчуються успішно. Наприклад, за словами пана Щербини, "Родовід-Банк" в судах уже відстояв право вилучити у 16 компаній-неплатників заставу на загальну суму 4 млрд грн., Найбільша з яких - земельна ділянка в столиці площею 113 га, що належала структурі, нібито підконтрольній бізнесменові Дмитру Фірташу.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
